ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2009 року №22а-18044/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,
суддів – Шавеля Р.М., Пліша М.А.,
при секретарі судового засідання – Петлеваній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління праці і соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2008р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду із адміністративним позовом про стягнення з відповідачів недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі грошова допомога), за 2005-2008 роки.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2008р. позов задоволено частково, в межах стягнення в користь позивача недоплаченої грошової допомоги за 2007 та 2008 роки. В решті в задоволенні позову відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Свої вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що підстави для визнання дій управління неправомірними відсутні, оскільки належна позивачу грошова допомога була виплачена в розмірах, визначених Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік і підстави для виплати її в більшому розмірі були відсутні.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій і відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни…» має право щорічно до 5-го травня отримувати грошову допомогу в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2005-2008 роки» належна позивачу грошова допомога виплачувалась в 2005 році в розмірі 250,00 грн., в 2006 році – 250,00 грн., в 2007 році – 280,00 грн., в 2008 році – 310,00 грн.
Судом першої інстанції, в частині виплати позивачу недоплаченої грошової допомоги за 2005-2006 роки, в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2005-2006 роки», якими було зменшено розмір грошової допомоги, неконституційними не визнавались.
Задовольняючи позовні вимоги за 2007-2008 роки суд першої інстанції виходив з того, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та 22.05.2008р. визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки», якими було зменшено розмір грошової допомоги передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” на відповідні роки.
Поряд з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що положення Законів «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки», щодо розміру грошової допомоги, на час її нарахування та виплати позивачу діяли і підлягали виконанню органами державної влади, а втратили чинність уже після 05 травня з 09.07.2007р. та 22.05.2008р. відповідно – з часу ухвалення рішеннь Конституційним судом України.
Належна позивачу у 2007-2008 роках грошова допомога була виплачена управлінням праці і соціального захисту населення у передбаченому Законами «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки» розмірах, а законні підстави для нарахування, виплати або стягнення такої допомоги у більшому розмірі відсутні.
Таким чином відповідач, на якого покладено обов’язок виплати щорічної грошової допомоги, здійснюючи виплату позивачу такої допомоги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання його дій протиправними відсутні.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.160, 195, ч.4 ст.196, 198, п.4 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці і соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області задоволити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2008р. по справі №2а-4235/08 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Яворівської районної державної Львівської області про стягнення коштів відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
М.А. ПЛІШ