Номер провадження 1-кп/754/444/15

Справа№754/8428/15-к

Вирок

Іменем України

02 грудня 2015 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

судді - Бабайлової Л.М.,

секретар судового засідання - Войцехівський А.С.,

розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100030001492, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Озерне Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, судимого 10.02.2009 р. Деснянським райсудом м.Києва за ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 358, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 263 КК України на 8 років позбавлення волі, звільнився 4.06.2014 р. по амністії,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с.Перекопівка Роменського району Сумської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3, судимого 18.10.2006 р. Шевченківським райсудом м.Києва за ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 190 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 3.10.2014 р. по відбуттю строку,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця с.Липове Талалаївського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_4, судимого 6.11.2009 р. Роменським міськсудом Сумської області за ч.2 ст. 263 КК України до 240 годин громадських робіт; 6.04.2010 р. Талалаївським райсудом Чернігівської області за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років 30 днів позбавлення волі, звільнився 27.10.2014 р. по відбуттю строку,

про обвинувачення кожного за ч.2 ст. 187 КК України,

сторона обвинувачення - прокурори - Петренко О.М., Галюк І.В.,

сторона захисту - захисники - адвокати Пірковський М.О., Самарець А.М.,

- обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілий - ОСОБА_6,

представники потерпілого - ОСОБА_7, ОСОБА_18.,

В С Т А Н О В И В :

9.02.2015 р. приблизно о 12.30 год. ОСОБА_2, будучи особою, що раніше вчинила розбій, за попередньою змовою з невстановленими особами вчинив напад на ОСОБА_6 з метою заволодіння майном останнього, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу.

При цьому, у вказаний день, в зазначений час ОСОБА_2 і невстановлені особи, перебуваючи в автомобілі «Шкода Октавія», побачили ОСОБА_6, який виходив із банку «Правексбанк» по вул.Мілютенка, 23 в м.Києві, після чого у них виник умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_6 Після того, як ОСОБА_6 сів за кермо свого автомобіля «Део Нексія», держномер НОМЕР_3, та розпочав рух, ОСОБА_2 і невстановлені особи на автомобілі «Шкода Октавія» з невстановленим державним номерним знаком, під керуванням однієї з невстановлених осіб, прослідували за ним. Скориставшись тим, що ОСОБА_6 зупинився на червоний сигнал світлофора на перехресті вулиць Ш.Алейхема та Братиславської в м.Києві, діючи відповідно до попередньо розподілених ролей, ОСОБА_2 і невстановлена особа вискочили з автомобіля «Шкода Октавія» та пересіли на заднє сидіння автомобіля потерпілого, де невстановлена особа приставила ззаду до голови ОСОБА_6 предмет, схожий на пістолет, погрожуючи, таким чином, застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров»я потерпілого, та наказала останньому рухатися по вул.Братиславській в м.Києві, а потім заїхати в один з дворів будинку по вул.Малишка в м.Києві та зупинитися. ОСОБА_2 в цей час сидів поруч з невстановленою особою, подавляючи своєю присутністю волю потерпілого до опору. Інша невстановлена особа весь цей час слідувала за ними на вказаному вище автомобілі «Шкода Октавія».

У дворі одного з будинків по вул.Малишка в м.Києві ОСОБА_2 наказав ОСОБА_6 передати свою сумку, що той і зробив. Обшукавши сумку потерпілого, ОСОБА_2 і невстановлена особа заволоділи належним ОСОБА_6 майном, а саме, грошима в сумі 1200 грн., мобільним телефоном «LG Optimus pro» вартістю 3275 грн. з сім-картою оператора «Київстар» вартістю 160 грн., з грошима на рахунку в сумі 50 грн., банківськими картками «Правексбанку» з грошима на рахунку в сумі 10000 грн., та «Приватбанку» з грошима на рахунку в сумі 1700 грн., 2 картками «Юнікредитбанку» без грошей на рахунку, після чого, продовжуючи погрожувати предметом, схожим на пістолет, змусили потерпілого ОСОБА_6 повідомити пін-коди вказаних карток.

Продовжуючи свої злочинні дії, погрожуючи предметом, схожим на пістолет, ОСОБА_2 та невстановлена особа змусили ОСОБА_6 рухатися на перехрестя вул.Братиславської та пр.Броварського в м.Києві. Потерпілий, виїхавши на пр.Броварський, з метою припинення дій нападників, вимушений був вчинити зіткнення з іншим автомобілем, після чого ОСОБА_2 і невстановлена особа вискочили з автомобіля потерпілого та пересіли до автомобіля «Шкода Октавія», яким керувала інша невстановлена особа, та з місця події зникли. Цього ж дня в банкоматі по вул.Курчатова в м.Києві з банківської картки «Правексбанку», що належала ОСОБА_6, було знято гроші в сумі 10000 грн., а за допомогою банківської картки «Приватбанку» було здійснено інтернет платіж на суму 1700 грн.

Таким чином, внаслідок розбійного нападу ОСОБА_2 та невстановлені особи заволоділи майном потерпілого ОСОБА_6 загальною вартістю 16385 грн.

ОСОБА_2 визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, а саме, у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров»я особи, що зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, будучи особою, що раніше вчинила розбій.

ОСОБА_2 винуватим себе не визнав і показав, що він знайомий з ОСОБА_1 і ОСОБА_3, разом з якими відбував покарання в місцях позбавлення волі. За декілька днів до 9.02.2015 р. до нього додому - в орендовану квартиру АДРЕСА_1 приїхав ОСОБА_3, який шукав в м.Києві роботу. 8.02.2015 р. в вечірній час на вул.Курчатова в м.Києві він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_19., який був з ОСОБА_8 (останнього він бачив вперше), вони поспілкувалися в кафе та розійшлися. 9.02.2015 р. приблизно о 8.40 год. йому зателефонував ОСОБА_19. і сказав, що вони з ОСОБА_8 зайдуть до нього в гості. Через деякий час вони зайшли до нього додому, також до нього зайшов і ОСОБА_1, який поспішав до друга. Всі разом вони попили каву, після чого ОСОБА_19 з ОСОБА_8 з квартири пішли, також з квартири пішли і ОСОБА_1 з ОСОБА_3. Приблизно через 5-10 хвилин він вийшов на вулицю, де чекав своїх друзів ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, разом з якими спілкувався, їздив до торгового центру «Епіцентр» на вул.Братиславській, де ОСОБА_10 щось купляв. Після спілкування з друзями він їздив на Виноградар, на прохання своєї матері забирав трубку зі щіткою до пилососа, повернувся додому приблизно о 14.15 год., після чого поїхав в м.Ромни, де 10.02.2015 р. з 10 до 11 год. відмічався в Роменському міському відділі міліції у зв»язку з встановленням йому адміннагляду. Цього ж дня він повернувся до м.Києва. 11.02.2015 р. о 23 год. йому зателефонував знайомий ОСОБА_1 ОСОБА_12 і попросив вийти на вулицю. Він вийшов і був затриманий працівниками міліції. Розбійного нападу на ОСОБА_6 9.02.2015 р. він не вчиняв.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його вина в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю доведена перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_6 показав, що 9.02.2015 р. приблизно о 12.15 год. він підійшов до банкомату «Правексбанку» по вул.Мілютенка, 23 в м.Києві, перевірив стан свого банківського рахунку, після чого направився до свого автомобіля Деу-Нексія, держномер НОМЕР_3, який знаходився на автостоянці по вул.Мілютенка, 19 в м.Києві, сів за кермо та розпочав рух по вул.Мілютенка, а потім виїхав на вул.Ш.Алейхема. На перехресті з вул.Братиславська він зупинився в лівій смузі на червоне світло світлофора, маючи намір здійснити поворот ліворуч. В цей час до його автомобіля через задні двері заскочили двоє чоловіків, один з яких, що сів позаду нього, приставив ззаду до його голови предмет, схожий на пістолет, наказав йому покласти руки на кермо, не смикатися та дивитися прямо. На цього чоловіка схожий ОСОБА_19., визнаний по справі свідком, фото якого він бачив в телефоні працівника міліції. Другим чоловіком, який заскочив на заднє сидіння його автомобіля з правого боку, був ОСОБА_2, він категорично це стверджує, оскільки добре його запам»ятав і впізнав під час проведення впізнання по рисам обличчя, кольору очей, шкіри, по голосу, по рукам. Хтось з чоловіків наказав йому передати сумку, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні, що він і зробив. Чоловік з пістолетом, обличчя якого було прикрито чимось на зразок балаклави, так, що він бачив лише брови, очі і перенісся, наказав йому повертати ліворуч на вул.Братиславську. За командою цього чоловіка він поїхав по вул.Братиславській в бік станції метро «Чернігівська», заїхав у двір будинку 29-А по вул.Малишка, де зупинився. Там ОСОБА_2 почав перевіряти вміст його сумки. Нападники витягли з сумки гаманець, з якого забрали гроші в сумі 1200 грн., також вони витягли з сумки та забрали мобільний телефон «LG» вартістю 3275 грн. з сім-картою оператора «Київстар» вартістю 160 грн., з грошима на рахунку в сумі 50 грн., банківські картки «Правексбанку» з грошима на рахунку в сумі 10000 грн., та «Приватбанку» з грошима на рахунку в сумі 1700 грн., 2 картки «Юнікредитбанку» без грошей на рахунку. При цьому, нападники йому погрожували, в основному, чоловік з пістолетом, приставляючи пістолет йому до потилиці, погрожував, що буде стріляти, примушував його тримати руки на кермі, погрожував розправою в разі звернення до правоохоронних органів. Обидва нападника вимагали щоб він назвав пін-коди банківських карток, погрожуючи вистрілити. Після того як він назвав пін-коди карток «Правексбанку» та «Приватбанку», чоловік з пістолетом наказав йому виїхати на вул.Братиславську, розвернутися і рухатися до перехрестя з пр.Броварським. При з»їзді з мосту на пр.Броварський, він перестроївся в правий ряд, а потім, бажаючи звільнитися від нападників та привернути увагу людей, повернув машину вліво, перпендикулярно руху, після чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, в його автомобіль в»їхав автомобіль Рено. ОСОБА_2 першим покинув автомобіль через праві задні двері, другий чоловік трохи заметушився, щось шукаючи в салоні, а потім теж вибіг. Обидва вони побігли до автомобіля Шкода-Октавія чорного кольору з тонованим склом, заскочили на задні двері, після чого цей автомобіль уїхав в напрямку станції метро «Лісова». На місце події були викликані працівники міліції, яким він повідомив дві букви і дві цифри номерних знаків автомобіля «Шкода-Октавія», які запам»ятав. Цей автомобіль він бачив з відстані 25-30 метрів. Між 13 і 14 год. він зателефонував в банки і дізнався, що з банкомату «Правексбанку» по вул.Курчатова було знято 10000 грн., а з картки «Приватбанку» було здійснено інтернет-платіж на суму 1600 грн.

Згідно з даними протоколу пред»явлення особи для впізнання від 12.02.2015 р. потерпілий ОСОБА_6 серед пред»явлених йому чотирьох осіб впізнав ОСОБА_2 по кольору та рисах обличчя, формі та кольору шкіри рук, як особу, яка 9.02.2015 р. разом з іншою особою заскочила до його автомобіля на заднє сидіння на перехресті вулиць Ш.Алейхема та Братиславської в м.Києві та приймала участь у вчиненні розбійного нападу на нього (т. 1 а.с. 185-190).

Під час проведення слідчого експерименту, відеозапис якого було оглянуто в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_6 показав і розказав, де саме і яким чином було вчинено розбійний напад відносно нього ОСОБА_2 і іншими особами, повністю підтвердивши свої показання (т.2 а.с. 174-179).

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 9.02.2015 р. на пр.Броварському в м.Києві на проїзній частині, посередині дороги, в смузі руху в напрямку м.Бровари знаходиться автомобіль «Деу-Нексія», держномер НОМЕР_3, ліві передні і задні двері якого пошкоджені (т.1 а.с. 142-147).

Згідно з даними протоколу огляду місця події від 12.02.2015 р. в торговому кіоску по вул.Кіото, 8 в м.Києві навпроти ТЦ «Зелена Лінія» в правому куті від входу на полиці знаходиться предмет чорного кольору, схожий на пістолет та два набої жовтого кольору. При огляді місця події був присутній ОСОБА_19., який пояснив, що вказані виявлені предмети належать йому (т.1 а.с. 172-175).

Відповідно до висновку балістичної експертизи предмет, схожий на пістолет, що був вилучений 12.02.2015 р. по вул.Кіото, 8 в м.Києві, є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом моделі «ZORAKI-MOD.914-S», № видалені, калібру 9 мм Р.А., виробництва фірми «АТАК arms LTD», Туреччина, придатний до проведення пострілів способом роздільного спорядження, з використанням шумового патрону калібру 9 мм Р.А. та картечі діаметром 6,6 мм, вагою 1,49г, пістолетними патронами калібру 9 мм; пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., спорядженими гумовими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (Терен-3П, ПНД-9П, Терен-3Ф, ФОРТ-Р); 9 мм РА газовими та шумовими пістолетними патронами. В конструкцію зазначеного пістолета були внесені зміни саморобним способом, а саме, видалення захисних елементів з каналу ствола та встановлення реєра саморобного способу виробництва.

Два предмета, схожих на патрони, що були вилучені 12.02.2015 р. по вул..Кіото, 8 в м.Києві, є пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., що виготовлені саморобним способом шляхом спорядження капсульваної гільзи шумового патрону калібру 9 мм Р.А. виробництва фірми «Sellier&Bellot» м.Прага, Чехії, порохом та гумовою кулею діаметром 9,5 мм, вагою 0,64 г, та відносяться до боєприпасів до вогнепальної зброї калібру 9 мм Р.А., придатні до стрільби, в тому числі, з зазначеного вище пістолета (т.1 а.с. 177-182).

Потерпілий ОСОБА_6 показав, що долучений до справи в якості речового доказу пістолет, що був оглянутий в судовому засіданні, схожий на той, яким йому погрожували під час розбійного нападу, по кольору - темного сріблястого кольору, по розмірам. Під час розбою він сприймав пістолет, яким йому погрожували, як травматичну зброю, що може заподіяти смертельне поранення.

Згідно з даними товарного чеку від 9.01.2014 р., виданого інтернет-магазином «НТС-Онлайн» вартість мобільного телефону «LG G Pro» становить 3275 грн. (т.1 а.с. 247).

Відповідно до даних довідок банків з карткового рахунку ОСОБА_6 в ПАТ КБ «Приват-Банк» було знято 9.02.2015 р. грошові кошти в сумі 1622 грн. і 10.02.2015 р. грошові кошти в сумі 100 грн.; з карткового рахунку ОСОБА_6 в ПАТ КБ «Правекс-Банк» 9.02.2015 р. було знято гроші в сумі 10000 грн. (т.2 а.с. 1-2).

Аналіз роздруківки телефонних з»єднань свідчить про те, що ОСОБА_2, який користувався номером мобільного телефону НОМЕР_1, 9.02.2015 р. в першій половині дня перебував в зоні дії базових станцій, встановлених на Лісовому масиві в м.Києві, в період часу з 12.10 год. до 14.18 год., в тому числі і в момент вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_6, телефонних з»єднань з вказаним абонентом не відбувалося.

Свідок ОСОБА_13 показала, що 9.02.2015 р. о 8 год. вона пішла на базар. Коли поверталася додому приблизно о 9 год., зустріла біля квартири свого чоловік ОСОБА_2, який йшов на зустріч зі своїми товаришами ОСОБА_20, ОСОБА_21 і ОСОБА_9. Приблизно о 13 год. чоловік повернувся додому.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров»я особи, що зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, будучи особою, що раніше вчинила розбій.

Аналіз наведених доказів свідчить про те, що розбійний напад на потерпілого ОСОБА_6 було поєднано із погрозою застосування пістолета, тобто із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров»я потерпілого, безпосередньо будь-яке фізичне насильство до потерплого не застосовувалось, тому суд уточнює обвинувачення в цій частині.

В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт встановлення на автомобіль «Шкода Октавія», за допомогою якого було вчинено розбійний напад на потерпілого ОСОБА_6, раніше викраденого державного номерного знаку НОМЕР_2, а тому суд уточнює обвинувачення в цій частині.

Доводи захисту та ОСОБА_2 про його непричетність до вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними вище послідовними, стабільними показаннями потерпілого про участь саме ОСОБА_2 в розбійному нападі на нього, які об»єктивно підтверджуються іншими наведеними доказами. В судовому засіданні не встановлено підстав, з яких потерпілий ОСОБА_6 міг би обмовити обвинуваченого ОСОБА_2

Судом встановлено, що наведені вище докази отримані з дотриманням норм КПК України, а тому доводи захисту про їх недопустимість являються необгрнунтованими.

З показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вбачається, що біля 11 год. 9.02.2015 р. вони втрьох на автомобілі «Міцубісі» під керуванням ОСОБА_10 приїхали до будинку ОСОБА_2, який вийшов до них. Всі разом вони пили каву біля магазину «Фора», потім вчотирьох поїхали до магазину «Епіцентр». Через деякий час ОСОБА_2 вивіз їх на Броварську трасу, де приблизно о 13 год. вони розпрощалися, ОСОБА_2 залишився біля станції метро «Лісова», а вони поїхали додому.

Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, розцінює їх як такі, що дані з метою допомогти своєму товаришу ОСОБА_2 уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, які свідчать, що в період часу з 12.30 год. і приблизно до 14 год. 9.02.2015 р. ОСОБА_2 приймав участь у вчиненні розбою відносно потерпілого ОСОБА_6 Крім того, показання зазначених свідків в тій частині, що з 11 до 13 год. 9.02.2015 р. вони знаходились з обвинуваченим ОСОБА_2, суперечать показанням самого ОСОБА_2, з яких вбачається, що на зустріч з товаришами ОСОБА_10, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 він вийшов приблизно о 8.30 год. та чекав їх 15-20 хвилин, тобто з його показань вбачається, що зустрівся він зі свідками біля 9 год. Також і свідок ОСОБА_13 підтвердила, що ОСОБА_2 вийшов на зустріч з товаришами приблизно о 9 год. 9.02.2015 р.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пред»явлене обвинувачення в тому, що вони 9.02.2015 р. приблизно о 12.30 год. за попередньою змовою групою осіб, в тому числі і з ОСОБА_2, що раніше вчинив розбій, вчинили напад на ОСОБА_6 з метою заволодіння майном останнього, поєднаний із застосуванняя насильства, небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу.

При цьому, відповідно до пред»явленного обвинувачення, у вказаний день, в зазначений час ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, перебуваючи в автомобілі «Шкода Октавія» під керуванням останнього, побачили ОСОБА_6, який виходив із банку «Правексбанк» по вул.Мілютенка, 23 в м.Києві, після чого у них виник умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_6 Після того, як ОСОБА_6 сів за кермо свого автомобіля «Део Нексія», держномер НОМЕР_3, та розпочав рух, ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на автомобілі «Шкода Октавія», держномер НОМЕР_4, на який було встановлено викрадений раніше державноий номерний знак НОМЕР_2, під керуванням останнього прослідували за ним. Скориставшись тим, що ОСОБА_6 зупинився на червоний сигнал світлофора на перехресті вулиць Ш.Алейхема та Братиславської в м.Києві, діючи відповідно до попередньо розподілених ролей, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за командою ОСОБА_1, який зупинив свій автомобіль за автомобілем ОСОБА_6, вискочили з автомобіля ОСОБА_1 та пересіли на заднє сидіння автомобіля потерпілого, де ОСОБА_3 приставив ззаду до голови ОСОБА_6 предмет, схожий на пістолет, погрожуючи, таким чином, застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров»я потерпілого, та наказав останньому рухатися по вул.Братиславській в м.Києві, а потім заїхати в один з дворів будинку по вул.Малишка в м.Києві та зупинитися. ОСОБА_2 в цей час сидів поруч з ОСОБА_3, подавляючи своєю присутністю волю потерпілого до опору. ОСОБА_1 весь цей час слідував за ними на вказаному вище автомобілі «Шкода Октавія».

У дворі одного з будинків по вул.Малишка в м.Києві ОСОБА_2 наказав ОСОБА_6 передати свою сумку, що той і зробив. Обшукавши сумку потерпілого, обвинувачені заволоділи належним останньому майном, а саме, грошима в сумі 1200 грн., мобільним телефоном «LG Optimus pro» вартістю 3275 грн. з сім-картою оператора «Київстар» вартістю 160 грн., з грошима на рахунку в сумі 50 грн., банківськими картками «Правексбанку» з грошима на рахунку в сумі 10000 грн., та «Приватбанку» з грошима на рахунку в сумі 1700 грн., 2 картками «Юнікредитбанку» без грошей на рахунку, після чого, продовжуючи погрожувати предметом, схожим на пістолет, змусили потерпілого ОСОБА_6 повідомити пін-коди вказаних карток.

Продовжуючи свої злочинні дії, погрожуючи предметом, схожим на пістолет, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 змусили ОСОБА_6 рухатися на перехрестя вул.Братиславської та пр.Броварського в м.Києві. Потерпілий, виїхавши на пр.Броварський, з метою припинення дій нападників, вимушений був вчинити зіткнення з іншим автомобілем, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вискочили з автомобіля потерпілого та пересіли до автомобіля «Шкода Октавія», яким керував ОСОБА_1, та з місця події зникли. Цього ж дня в банкоматі по вул.Курчатова в м.Києві з банківської картки «Правексбанку», що належала ОСОБА_6, було знято гроші в сумі 10000 грн., а за допомогою банківської картки «Приватбанку» було здійснено інтернет платіж на суму 1700 грн.

Таким чином, внаслідок розбійного нападу обвинувачені заволоділи майном потерпілого ОСОБА_6 загальною вартістю 16385 грн.

Досудовим слідством дії ОСОБА_1 і ОСОБА_3, кожного, кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України, як розбійний напад, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров»я особи, що зазнала нападу, за попередньою змовою группою осіб.

ОСОБА_1 винуватим себе не визнав і показав, що 8.02.2015 р. в вечірній час він на прохання друга дитинства ОСОБА_14, який служить в АТО, купив у військовому магазині біля станції метро «Лісова» армійські нашивки, 2 балаклави, одну військову форму, взуття, підштаники. 9.02.2015 р. о 7.55 год. йому зателефонував друг ОСОБА_3, разом з яким він відбував покарання в місцях позбавлення волі, повідомив, що приїхав в м.Київ з метою працевлаштування та попросив повозити його по Києву на автомобілі. Оскільки цього дня він пообіцяв ОСОБА_14 відвезти його до смт.Козелець, він сказав ОСОБА_3, що зможе підвезти його лише до станції метро «Лісова». Приблизно о 8.30 год. він заїхав додому на вул.Братиславську до свого товариша ОСОБА_2, разом з яким теж відбував покарання в місця позбавлення волі, у якого зупинився ОСОБА_3 В квартирі ОСОБА_2, крім останнього, знаходились ОСОБА_3, ОСОБА_8, якого він бачив вперше, та ОСОБА_19, якого він раніше бачив 3-4 рази. Всі разом вони попили каву і біля 9 год. він з ОСОБА_3 вийшов з квартири та на своєму автомобілі «Шкода-Октавія», держномер НОМЕР_4, підвіз ОСОБА_3 до станції метро «Лісова», після чого направився до місця проживання ОСОБА_14 в м.Бровари, де був в період часу з 9 до 9.30 год. Потім він на своєму автомобілі повіз ОСОБА_14 в с.Озерне, де вони заїхали до сільської Ради, після чого разом з головою сільради поїхали до смт.Козелець. По дорозі в машині пробилось колесо, яке вони міняли. Приблизно об 11.30 год. вони приїхали в смт.Козелець, де попили каву, і приблизно об 11.45 год. він виїхав в Київ. В Києві він був приблизно о 13 год., забрав свою співмешканку ОСОБА_7 з вул.Автозаводській, привіз її додому, поїв. Приблизно о 15-15.30 год. він біля станції метро «Лісова» зустрівся з ОСОБА_3 і вони разом поїхали до його (ОСОБА_1) сина на день народження в м.Бровари, де були біля двох годин. Приблизно о 19.20 год. вони з ОСОБА_3 виїхали в м.Черкаси, де останній знайомився з батьками своєї дівчини. 11.02.2015 р. біля 8 год. вони повернулися до м.Києва, він зайшов додому, а ОСОБА_3 залишився в його машині біля будинку. Приблизно о 9 год. він вийшов на вулицю, сів в машину, після чого їх з ОСОБА_3 затримали працівники міліції, які оглянули машину, шукаючи зброю. Працівники міліції оглядали салон, заглядали під килимки, але нічого в ній не знайшли. Добу його машина, ключі від якої він віддав працівникам міліції, простояла біля Деснянського РУ ГУ на вул.Драйзера в м.Києві. 12.02.2015 р. йому повідомив адвокат, що в його машині знайшли чужі номерні знаки, які, на його думку, туди поклали працівники міліції.

ОСОБА_3 винуватим себе не визнав і показав, що за 4-5 днів до 9.02.2015 р. він приїхав в м.Київ шукати роботу та зупинився за місцем проживання свого товариша ОСОБА_2 9.02.2015 р. вранці він зателефонував ОСОБА_1 і попросив відвезти його на Софіївську Борщагівку щоб зустрітися з чоловіком по роботі, але ОСОБА_1 сказав, що зайнятий. Приблизно о 8.30 год. до квартири ОСОБА_2 прийшов ОСОБА_1 і майже одразу з ним прийшли ОСОБА_19 і ОСОБА_8, яких він бачив вперше. Вони всі попили каву, після чого він з ОСОБА_1 з квартири пішли, останній на своїй машині підвіз його до станції метро «Лісова», а сам поїхав в своїх справах. Приблизно о 15 год., попередньо здзвонившись, вони з ОСОБА_1 зустрілися біля кафе «Казка» та поїхали на день народження до сина останнього, де перебували до 17-18 год., а потім поїхали в м.Черкаси, де перебували до 11.02.2015 р. Цього дня о 9 год. вони повернулися до Києва, заїхали додому до ОСОБА_1, останній пішов до квартири, а він залишився в машині. Коли ОСОБА_1 вийшов на вулицю, їх затримали працівники міліції.

Суд визнав недоведеним обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України.

Допитавши обвинувачених, потерпілого, свідків, дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, керуючись ст.ст. 62, 129 Конституції України, ст.ст. 17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст. 321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 337 КПК України лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку про виправдування обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за висунутим кожному обвинуваченням з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з вимогами ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення не надала суду переконливих доказів вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_3 розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6 В ході судового розгляду також не було встановлено належних і допустимих доказів на доведення вини ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Так, відповідно протоколу пред»явлення особи для впізнання від 11.02.2015 р. потерпілий ОСОБА_6 серед пред»явлених йому чотирьох осіб вказав на ОСОБА_3 як на особу, що найбільш схожа на ту, яка 9.02.2015 р. разом з іншою особою вчинила відносно нього розбій (т.2 а.с. 8-10), тобто під час проведення впізнання потерпілий мав сумніви з приводу участі ОСОБА_3 в розбійному нападі на нього.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що під час проведення впізнання він вказав на ОСОБА_3 як на особу, що найбільш, серед чотирьох пред»явлених йому для впізнання осіб, схожа на одну з тих, що вчинила на нього розбійний напад. При цьому, він вказав на ОСОБА_3 як на нападника, що найбільш серед пред»явлених осіб схожий на чоловіка, що знаходився під час вчинення злочину на задньому сидінні його автомобіля праворуч від нього. Після цього, проводилось впізнання обвинуваченого ОСОБА_2, якого він категорично впізнав як особу, що вчинила відносно нього розбій, а саме, як особу, що під час злочину знаходилась на задньому сидінні його автомобіля теж праворуч від нього. Тобто під час досудового слідства обох обвинувачених - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 - потерпілий впізнав як одну і ту ж саму особу. При цьому, потерпілий не впізнав ОСОБА_3 категорично як нападника.

Також, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що під час досудового розслідування працівник міліції показував йому в мобільному телефоні фотокартки осіб, які могли бути причетними до вчинення злочину, де він вказав на фото незнайомого йому ОСОБА_15., визнаного свідком у справі, як на особу, що схожа на одного з нападників, але працівник міліції на це не відреагував і він подумав, що помилився. Під час ознайомлення з матеріалами справи він бачив ксерокопію фотографії свідка ОСОБА_15 з паспорту і йому здається, що останній схожий на особу, що приймала участь у вчиненні на нього розбійного нападу.

Показання потерпілого ОСОБА_6 в цій частині являються логічними. В судовому засіданні не встановлено, що потерпілий давав такі показання в суді під тиском або внаслідок будь-яких обіцянок чи погроз з боку зацікавлених осіб.

Свідок ОСОБА_14 показав, що 9.02.2015 р. приблизно о 9 год. до нього додому в м.Бровари заїхав його товариш ОСОБА_1, разом з яким на машині останнього «Шкода-Октавія» вони поїхали в с.Озерне, в сільську Раду, а потім поїхали в м.Козелець, де він пішов вирішувати свої справи, а ОСОБА_1 біля 11.30 год. поїхав на Київ.

Свідок ОСОБА_8 показав, що 8.02.2015 р. приблизно о 17-18 год. він приїхав до свого товариша ОСОБА_15, який проживав на Лісовому масиві. Приблизно о 21-22 год. вони з ОСОБА_15 пішли до кафе, де зустрілися з раніше незнайомим йому ОСОБА_2, з яким спілкувалися біля години. Наступного дня він зібрався їхати на зустріч з дівчиною, ОСОБА_15 сказав, що проведе його. Приблизно о 8.30-9 год. вони з ОСОБА_15 заїхали додому до обвинуваченого ОСОБА_2, у якого перебували раніше незнайомі йому ОСОБА_1 і ОСОБА_3 Він на кухні пив чай, а всі інші знаходились в кімнаті і протягом 5-10 хвилин про щось розмовляли, але про що, він не чув.

З показань обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, свідка ОСОБА_8 вбачається, що всі вони, а також ОСОБА_15, визнаний в справі свідком, зустрічалися вранці 9.02.2015 р. за місцем проживання ОСОБА_2, де випили каву, поспілкувалися декілька хвилин і розійшлися кожен в своїх справах.

Обвинувачений ОСОБА_2 і свідок ОСОБА_8 показали в суді, що вони, а також ОСОБА_15 зустрічалися і ввечорі напередодні, тобто 8.02.2015 р., в кафе, де пили чай, спілкувалися.

Факт зустрічей ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_15. вранці 9.02.2015 р., тобто в день вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6, не доводить спільну участь ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину відносно потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_6 показав в суді, що двоє нападників, після того, як він вчинив ДТП, вибігли з його автомобіля та побігли до припаркованого попереду автомобіля Шкода-Октавія чорного кольору з тонованим склом, заскочили на задні двері, після чого цей автомобіль уїхав в напрямку станції метро «Лісова», при цьому він частково запам»ятав номерні знаки автомобіля Шкода, дві останні цифри і дві останні букви «ВТ», які повідомив працівникам міліції.

Досудовим слідством і в суді встановлено, що у власності і в користуванні обвинуваченого ОСОБА_1 перебував автомобіль «Шкода-Октавія» чорного кольору, з тоновим склом, держномер НОМЕР_4.

З даних протоколу огляду місця події від 12.02.2015 р. вбачається, що в автомобілі «Шкода-Октавія» чорного кольору, держномер НОМЕР_4, який знаходиться на парковці Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві по вул.Драйзера, 9-Б в м.Києві, під сидінням задньої частини салону було виявлено два автомобільні номерні знаки, а саме, № НОМЕР_2

(т.1 а.с. 159-161).

Згідно довідки слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві в провадженні СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві знаходиться крмінальне провадження № 12014100040014138 по факту таємного викрадення 17.10.2014 р. приблизно о 13 год. невстановленою особою по вул.Березняківській, 30-А в м.Києві державних номерних заків НОМЕР_2, з автомобіля «Пежо 307», що належить ОСОБА_16 (т.1 а.с. 167).

В судовому засіданні допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_22 показав, що він проводив огляд зазначеного автомобіля, який був припаркований неподалік Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві, в присутності понятих. Під час огляду під подушкою заднього сидіння автомобіля було виявлено два автомобільні номерні знаки. Хто відкривав автомобіль він не пам»ятає, власник автомобіля під час огляду присутній не був, ухвали слідчого судді на проведення обшуку автомобіля теж не було.

Свідок ОСОБА_17 показав, що він був присутній в якості понятого під час огляду автомобіля Шкода-Октавія неподалік від Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві, в якому працівником міліції, що проводив огляд, під подушкою заднього сидіння було виявлено два державні номерні автомобільні знаки, про що було складено відповідний протокол.

Суд визнає недопустимим доказом протокол огляду місця події - автомобіля «Шкода-Октавія», держномер НОМЕР_4, від 12.02.2015 р. виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно зі ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи, в тому числі, і транспортного засобу, з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, пов»язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов»язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

В судовому засіданні встановлено, що огляд автомобіля «Шкода-Октавія», який на праві власності належав обвинуваченому ОСОБА_1, проводився без добровільної згоди володільця, без надання дозволу у встановленому законом порядку слідчим суддею.

Наданий стороною обвинувачення доказ в кримінальному провадженні - протокол огляду місця події - автомобіля «Шкода-Октавія» - здобутий з порушенням норм КПК України, а тому є недопустимим.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції 11.02.2015 р.

З показань обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вбачається, що їх разом працівники міліції затримали 11.02.2015 р. біля належного ОСОБА_1 автомобіля «Шкода-Октавія», який знаходився неподалік від місця проживання останнього, а саме біля будинку АДРЕСА_5. При цьому, працівники міліції оглянули вказаний автомобіль (що є логічним), нічого в ньому не знайшли, після чого обвинувачених доставили до Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві. ОСОБА_1 був доставлений до управління міліції в своєму автомобілі. Ключі від автомобіля залишились у працівників міліції.

Лише наступного дня, автомобіль, який знаходився неподалік Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві, і до якого протягом доби мали доступ невстановлені особи, у яких знаходився ключ від нього, був оглянутий слідчим з порушенням норм КПК України.

Крім того, державний номерний автомобільний знак, що був виявлений під час огляду місця події - автомобіля «Шкода-Октавія», не збігається з тим, останні букви і останні цифри якого запам»ятав потерпілий.

Надані стороною обвинувачення докази не дозволяють зробити однозначний висновок про винуватість ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України відносно потерпілого ОСОБА_6, передбачені законом засоби і способи збирання доказів вичерпані, у зв»язку з чим суд виправдовує ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення.

Обставин, що пом»якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає рецидив злочину.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який судимий, характеризується позитивно, також суд враховує стан здоров»я ОСОБА_2, і обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Також суд призначає ОСОБА_2 додаткове покарання, передбачене ч.2 ст. 187 КК України, у вигляді конфіскації всього належного йому майна.

Згідно з даними висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 у період інкримінованого йому правопорушення і на час проведення експертизи не виявляв ознак будь-якого психічного розладу, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Також ОСОБА_2 не страждає на хронічний алкоголізм та наркоманію, у зв»язку з чим не потребує відповідного лікування (т.2 а.с. 186-187).

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнати невинуватими у пред»явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 187 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення.

Початок строку покарання ОСОБА_2 обчислювати з 12.02.2015 р.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати в сумі 1652,16 грн. (т.1 а.с. 148, 152, 176).

Речові докази - два державні номерні знаки НОМЕР_2 - передати Дніпровському РУ ГУ МВС України в м.Києві для прийняття рішення стосовно їх подальшої долі по кримінальному провадженню № 12014100040014138 , дві чорні шапки з прорізами для очей - знищити, чоловічий годинник «Canel» - повернути ОСОБА_1, одинадцять CD-R дисків, вилучених у операторів мобільного зв»язку - зберігати в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.с. 142-143, 156-160).

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити у виді тримання під вартою, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 скасувати, звільнивши з-під варти в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя -