УХВАЛА
Іменем України
9 квітня 2008 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Гошовського Г. М., суддів - Симаченко Л. І., Дідика В. М., з участю прокурора - Кураха Ю. М., засудженого - ОСОБА_5. та його захис ОСОБА_4,
представників потерпілого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апе ОСОБА_1. на вирок Міжгірського районного суду від 26 січня 200 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Воловця Міжгір району Закарпатської області, несудимий,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на чотири роки позбавлення позбавленням права керувати транспортними засобами строком - три рої
Звільнений від відбування призначеного (основного) покаран підставі ст. 1 п. б ЗУ «Про амністію» від 19 квітня 2007 року № 955 - V.
Запобіжний захід засудженому залишено попередній - підписі невиїзд.
Питання щодо речових доказів вирішено у відповідності до вимог КІЖ України.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 9 червня 200( о 21 - й годині 30 хвилинах, керуючи автомобілем марки «Фіат - Фіо] державний номер НОМЕР_1 та рухаючись по авто дорозі сполученням
Справа: №11-140/09
головуючий у першій інстанції: Гайдур А.Ю. Доповідач: Симаченко л.і.
Міжгір'я - Воловець в напрямку смт. Міжгір'я, в с. Ізки Міжгірського району біля будинку № 154, в порушення вимог п.п. 11.2, 11.3, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України не забезпечив безпеки руху, виїхав на зустрічну ту, не застосував своєчасного гальмування та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6., заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.
В апеляції ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, справу провадженням закрити за відсутністю в діях складу злочину, посилаючись на що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, досудове та судове слідство проведені однобічно. Суд не дав належної оцінки висновкам судово - автотехнічних експертиз щодо порушення Правил дорожнього руху потерпілим ОСОБА_6.; не дано критичної оцінки показанням свідка ОСОБА_8., який є близьким родичем потерпілого; не прийнято до уваги дані, що містяться у схемі до протоколу огляду місця події і протоколі відтворення обстановки та обставин події; суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_7., хоча на показання цього свідка посилався прокурор в своїй постанові про скасування рішення слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляцію в повному обсязі, ставників потерпілого - ОСОБА_2. та ОСОБА_3, які или залишити вирок без зміни, промову прокурора про скасування ку та направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши ріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задовленню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок в усякому разі підлягає скасуванню, якщо було порушено право обвинуваченого на захист.
З матеріалів справи вбачається, що кримінальну справу було порушено акту вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, хоча в постанові про порушення справи зазначено, що ці дії вчинив ОСОБА_1. Таким чином, на момент порушення кримінальної справи особа, в діях якої вбачались ознаки ану органу досудового слідства була відома і відповідно до вимог ст. 98 КПК України слідчий повинен був порушити справу не по факту, а щодо конкретної особи, надавши їй можливість здійснювати захист своїх інтересів відповідно до вимог кримінально - процесуального закону. ( а. с. 1 ).
Однак, слідство проігнорувало ці вимоги закону і провело всі слідчі дії, направлені на збирання та закріплення доказів обвинувачення без участі підозрюваної особи. ОСОБА_1 був допитаний в якості свідка попередженням про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385, 387 України, що є грубим порушенням передбачених ст. 63 Конституції України прав. Слідчий позбавив його права знати, у вчиненні якого злочину підозрюється, мати захисника, подавати докази, заявляти клопотання і відповідно подавати скарги на дії і рішення щодо нього з боку органів і їх службових с що ведуть процес та права на забезпечення безпеки. ( а. с. 31 - 33, 53 - 56 ).
Фактично всі слідчі та процесуальні дії, спрямовані на збирай дослідження, перевірку, оцінку та використання доказів були проведені участі підозрюваного. Слідство тривало з 26 червня 2006 року по 16 жое 2008 року і весь цей час ОСОБА_1 мав статус свідка. Обвинувачення й було пред'явлено 2 жовтня 2008 року, в цей же день проведено допит, ознайомлено з висновками експертиз, а 16 жовтня 2008 року виконано вимоги ст. ст. 218 - 220 КПК України. Отже, ОСОБА_1 був позбавлений реальної можливості реалізувати передбачений ст. 142 КПК України комплекс прав, не був ознайомлений з жодною з постанов про призначення судово - медичної та автотехнічних експертиз і не мав можливості відповідно до вимог ст. КПК України заявляти відвід експерту, просити про постановку додаткових запитань, пред'являти додаткові документи, тощо.
Аналогічні порушення, які обмежують особу в правах були допущені відношенню до потерпілого. Слідство не визнало ОСОБА_6 потерпілим йому не були роз'яснені у відповідності до вимог ст. 122 КК України права, передбачені ст. 49 КПК України, в тому числі право на пред'явлення цивільного позову, права подавати докази, заявляти клопотання щодо проведення тих чи інших слідчих дій. Отже, під час провадження досудового слідства він не мав можливості відстоювати належним чином свої права законні інтереси. ( а. с. 39 - 40 ).
Таким чином, при провадженні досудового слідства слідчим б; порушено один з основних принципів судочинства - принцип змагальності Слідство не забезпечило сторонам необхідні і рівні умови для виконання процесуальних функцій і здійснення наданих їм прав, що призвело неповноти досудового слідства та інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою визнання зібраних доказів недопустимими і незаконними.
Так, справу було порушено 26 червня 2006 року прокурор Міжгірського району, 10 липня 2006 року вона була прийнята до провадженні слідчим прокуратури і знаходилась в його провадженні до 3 жовтня 2007 року. Надалі листом від 3 жовтня 2007 року прокурором району справа реалізації досудового слідства була направлена начальнику Міжгірського РВ УМВС України. Подальше слідство всупереч вимогам ст. 112 КПК України слідчий міліції, хоча дана справа відноситься до виключної послідовності з підстав, що ОСОБА_1 є працівником правоохоронних органів. Постановою слідчого СВ Міжгірського РВ УМВС України від 7 травня 2007 справу щодо ОСОБА_1. було закрито за відсутністю в його діях складу ну, незважаючи на те, що порушено її було по факту. 5 липня 2008 року постанова була скасована прокурором і знову направлена для організації досудового слідства в Міжгірський РВ УМВС України. До провадження слітчим прокуратури вона була прийнята тільки 11 вересня 2008 року. При цьому жодного разу по справі не було продовжено в установленому законом строків розслідування ( а. с. 1, 2, 86, 87, 112, 121, 122, 123, 136, 137, 138).
Слідством не було дотримано передбачених ст. ст. 106, 108, 120 КПК "ни строків розслідування кримінальних справ, що тягне за собою відповідно до положень ч. З ст. 62 Конституції України визнання провадження в справі нелегітимним, а здобуті за цей час докази такими, що не можуть бути покладені в обґрунтування обвинувачення, в тому числі й висновків судово -технічної експертизи, на яку послався суд, обґрунтовуючи у вироку висновки щодо винуватості засудженого.
Проведені по справі слідчі дії незавжди носили чіткий та послідовний характер. Так, приймаючи рішення про зупинення справи, слідчий в постанові від 18 січня 2008 року зазначив, що причиною її зупинення є необхідність ведення відтворення обстановки і обставин події в умовах, наближених до . події. Разом з тим, 7 квітня 2008 року досудове слідство було відновлено, відтворення - не проведено. ( а. с. 111, 112).
На допущені порушення вимог кримінально - процесуального закону, унеможливили повний та всебічний розгляд справи та постановления иного, обґрунтованого і справедливого судового рішення суд увагу не звернув і постановив вирок, що не відповідає вимогам ст. ст. 323, 324, 327, 333, КПК України.
Під час проведення судового слідства суд також допустив порушення прав як підсудного, так і потерпілого. ОСОБА_6 не було визнано потерпілим, йому не були роз'яснені передбачені ст. 267 КПК України права (244 - 247 ). Усунення та заміна захисника були проведені всупереч вимогам ст. 46 КПК України, яка передбачає відмову від захисника лише за ініціативою підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його 5а запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу. |
Усунення захисника від участі у справі допускається лише у випадках та в порядку, передбаченому ст. 61 - 1 КПК України. Суд цих вимог закону не дотримав і, незважаючи на заперечення підсудного, з власної ініціативи усунув адвоката ОСОБА_4 і призначив іншого захисника, який вступив у справу, не маючи можливості ознайомитися з матеріалами кримінальної справи. ( а. с. 251 - 252 ).
Зміна обвинувачення в суді також була проведена з порушенням вимог ст. 277 КПК України щодо вручення учасникам судового процесу копій постанови про нове обвинувачення. Протокол судового засідання не відображає повного перебігу судового розгляду справи. Допит експерта ОСОБА_9. відображено частково, основна частина його показань відсутня, незважаючи на те, що саме на ці показання суд послався у вироку, обґрунтовуючи висновки щодо винності засудженого. Вирок не містить переконливих висновків, які б спростовували доводи засудженого про його невинуватість, в ньому не наведено мотиви, чому суд прийняв до уваги одні докази і відкинув інші, зокрема, висновок додаткової судово - автотехнічної експертизи, відкинувши висновки попередніх експертиз. ( а. с. 251 - 252, 260 зв.).
При застосуванні Закону України « Про амністію « від 12 грудня 2008 року суд також припустився помилки. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ні на досудовому слідстві, ні в суді не визнавав своєї винності і просив справу щодо нього закрити за відсутністю в діях складу злочину. Незважаючи на це, суд за клопотанням прокурора всупереч вимогам ст. 9 Закону України « Про амністію « від 12 грудня 2008 року застосував до нього амністію без його згоди.
Отже, враховуючи, що зазначені недоліки не можуть бути усунуті в удовому засіданні, справа підлягає поверненню прокуророві для організації додаткового розслідування. При проведенні досудового слідства необхідно сунути зазначені в ухвалі недоліки, виконати необхідні слідчі дії з отриманням вимог кримінально - процесуального закону, що регламентують тримання фактичних даних належним суб'єктом, з установленого кримінально - процесуальним законом джерела та встановленим законом способом й порядком збирання доказів. Для встановлення фактичних 5ставин події провести відтворення обстановки та обставин події з участю гасників, очевидців, фахівців в умовах та обстановці, максимально зближених до тих, в яких відбулась подія ( слідчий експеримент ), при необхідності провести комплексну судово - автотехнічну і трасологічну експертизу.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області
УХВАЛИВ :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Міжгірського районного суду від 26 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити прокуророві на додаткове розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Головуючий:
Судді: