Суддів: Бідочко Н.П., Фединяка В.Д.
Секретаря: Довжинської Н.Б.
Представників апелянтки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Представника сільради: Болюк З.І.
Відповідача: ОСОБА_3 та його представників: ОСОБА_4 та
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Тротянецької сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання нечинним рішення, свідоцтва про право власності на будинковолодіння, договору дарування та визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Долинського районного суду від 03 червня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Долинського районного суду від 03 червня 2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 до Тротянецької сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання нечинним рішення, свідоцтва про право власності на будинковолодіння, договору дарування та визнання права власності на спадкове майно.
На дане рішення ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила про порушення судом першої інстанції вимог матеріального права, невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи. Суд належно не дослідив всі обставини по справі, не дав правильної оцінки зібраним по справі доказам, а також не взяв до уваги той факт, що сільська рада незаконно переоформила на відповідача право власності на спірне будинковолодіння, а тому останній не вправі був його дарувати своєму синові. Вважає, що власником спірного майна була її бабця, після смерті якої апелянтка, в порядку представлення, є спадкоємцем по закону, оскільки у встановленому законом порядку звернулася в нотконтору про прийняття спадщини. Тому просила рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Представники апелянтки доводи скарги в засіданні апеляційного суду підтримали.
Представники сільської ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводи скарги не визнали.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що рішення сільської ради про оформлення права власності на спірне будинковолодіння було проведено зі згоди померлої ще за її життя у встановленому порядку, воно вже не було спадковим майном, а тому видача свідоцтва про право власності на будинковолодіння на ОСОБА_3 та оформлення ним договору дарування на свого сина було проведено відповідно до вимог чинного законодавства.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що спірний жилий будинок, що знаходиться АДРЕСА_1, побудований в 1975 році подружжям ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Після смерті в 1996 році ОСОБА_7 в даному будинку залишилася проживати його дружина, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, сини: – ОСОБА_9 проживав у м.Калуші та помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а інший – ОСОБА_3 в с.Тростянець. На день смерті ОСОБА_8 в будинку ніхто не був зареєстрований.
Із матеріалів справи вбачається, що 24.01.2004 року по заяві ОСОБА_8 головою двору був записаний ОСОБА_3, що не суперечило п.9 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських радах /затв.08.08.2000 року/, а згідно рішення Тростянецької сільської ради № 17 від 25.03.2004 року, яке прийнято в межах його компетенції у відповідності до п.п.10 п.б ст.10 Закону України ’’Про місцеві самоврядування’’, ще за життя ОСОБА_8, на нього було оформлено право власності на дане будинковолодіння, оскільки первинні правовстановлюючі документи були відсутні, видано свідоцтво та зареєстровано у встановленому законом порядку в БТІ, про що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до дня своєї смерті не оспорювали. Крім того, 20.10.2007 року, ще до смерті ОСОБА_8, відповідач подарував спірне будинковолодіння своєму синові згідно договору дарування, посвідченому в нотаріусом у встановленому законом порядку. При цьому жодних порушень судом не встановлено.
Таким чином, на день смерті ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2, спірне будинковолодіння не входило в спадкову масу, жодного майна за померлою не рахувалося, а тому вимоги позивачки щодо її прав, в порядку представлення після смерті її батька, згідно ст.1266 ЦК України, на спірне майно є необґрунтованими.
Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав про задоволення позовних вимог ОСОБА_8
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності його висновків.
Керуючись ст..ст.307, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Долинського районного суду від 03 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання ним законної сили.
Головуюча: В.М.Вакарук
Судді Н.П.Бідочко
В.Д.Фединяк