Справа № 465/6211/16-а

Номер провадження 2-а/465/193/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2017 Франківський районний суд м.Львова у складі:

Головуючого-судді Лозинського Б.М.

за участю секретаря судових засідань- Бугайчук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної служби МВС України у м. Львові про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд,-

в с т а н о в и в :

12.11.2016 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив постанову серії АР № 348129 від 17.09.2016 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, котрою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень, визнати протиправною та скасувати, дії поліцейського визнати незаконними, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування свого позову покликається на те, що 17.09.2016 він керував автомобілем «Фольксваген Пасат», і рухався по вул. Дж.Вашингтона у м.Львові. Позаду нього через цілу низку автомобілів на віддалі 300-400 м слідував екіпаж патрульної поліції із включеними проблисковими маячками синього кольору, добре помітний у дзеркалі заднього виду, тому умисне порушувати ПДР він не став би. Попереду нього слідував автомобіль таксі марки ДЕО Ланос і створював перешкоду для руху, оскільки його швидкість не перевищувала 20 км/год. Приблизно на віддалі 100-150 м до пішохідного переходу позивач, не виїжджаючи на смугу зустрічного руху, об,їхав цей автомобіль, оскільки ширина проїжджої частини дозволяля це зробити, тобто здійснив випередження, передбачене ПДР, а не обгін. Через 3-4 хвилини на вулиці Пасічній перед перехрестям з круговим рухом напроти ДБК його догнав та зупинив екіпаж патрульної поліції. Старший екіпажу-заступник командира роти № 3 батальйону № 4 УПП у м.Львові ДПП НП України Вдович Ігор Петрович склав постанову, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, вказавши на те, що ним було здійснено обгін в межах 50 м до пішохідного переходу на вул. Дж.Вашингтона у м.Львові. Із вказаною постановою позивач не погодився та надав пояснення, аналогічні зазначеним у позовній заяві, але поліцейський їх не сприйняв, бездоказово наполягаючи на порушенні ПДР. 23.09.2016 представник позивача-адвокат Богуш І.М. звернувся із скаргою до керівника УПП у м.Львові ДПП НП України, але отримав відмову в її задоволенні з посиланням на те, що ,,викладені Вами доводи щодо неправомірності оскаржуваної постанови спростовуються відеозаписом знятим відеореєстратором патрульного поліцейського, на якому зафіксовано здійснений Вами маневр-обгін з порушенням ПДР,,. 17.10.2016 представник позивача повторно звернувся до керівника УПП у м.Львові ДПП НП України, де ознайомився і скопіював відеозапис з назвою ,,Обгін на пішохідному,, на котрому відсутні будь-які докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення, вказаному в оскаржуваній постанові. Автомобіль позивача взагалі не зафіксований у зазначеному поліцейським місці, як місці скоєння правопорушення. У позовній заяві представник позивача просив суд долучити отриманий ним відеозапис події до матеріалів справи та дати йому належну оцінку.

У судове засіданні представник позивача не з'явився, до суду надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не з'явився про час та місце слухання справи повідомлявся, причину неявки суду не повідомив, але надав суду письмові заперечення з відеозаписом спілкування патрульного поліцейського з позивачем, просив розглядати справу за його відсутністю.

Суд вважає, що справу можна розглянути у відсутність відповідача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду поданого позову.

Суд, врахувавши заяву представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєнні правопорушення не покладається обов`язок доказування, цей обов`язок покладається на органи та посадових осіб, які складають постанову та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст.62 Конституції України.

17.09.2016 у відношенні ОСОБА_1 поліцейським була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Фольксваген Пасат», у м.Львові. на вул. Дж.Вашингтона здійснив обгін в межах 50 м до пішохідного переходу, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, у зв,язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн..

Суд вважає, що наданими матеріалами не доведена вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Так, в постанові, яку оскаржує позивач, вказано, що він здійснив обгін в межах 50 м до пішохідного переходу, однак доказів, які підтверджують вказану обставину, в постанові не наведено та суду не надано при розгляді справи.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.

Відповідачем протягом тривалого часу розгляду справи не зібрано і не надано суду достатніх доказів на підтвердження порушення вказаних правил дорожнього руху ОСОБА_1, окрім вказівки про це в постанові про адміністративне правопорушення, яку ОСОБА_1 оспорював з моменту її складання, при цьому надавши поліцейському, а потім його керівнику в поданій скарзі логічні та послідовні пояснення, що не суперечать вимогам ПДР.

Згідно із п.1.10 ПДР випередження - рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі; обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху; перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вже зазначалось вище, єдиним доказом для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на який посилався відповідач, це дані постанови про адміністративне правопорушення, які оспорюються позивачем. З постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачається чому віддана перевага лише єдиному доказу по справі, який оспорюється особою, що притягується до адміністративної відповідальності. Долучені відповідачем в якості заперечень дані із відеозапису спілкування патрульного поліцейського з позивачем на вул. Пасічній у м.Львові суд не бере до уваги як доказ його вини, оскільки вони не містять фактичних даних про точне місце (в межах 50 м до пішохідного переходу), час та обставини (перетин суцільної розмежувальної лінії, швидкість автомобіля-таксі) скоєння адміністративного правопорушення, а навпаки підтверджують факт надання позивачем усних пояснень щодо здійснення ним випередження, а не обгону, і при цьому цей запис здійснений не безпосередньо на місці скоєння правопорушення, під час його скоєння, а пізніше через деякий час на значній (більше 1,5 км) відстані від цього місця. Окрім того, суд зазначає, що цей відеозапис не був наданий відповідачем представнику позивача на його законну вимогу, а натомість був наданий інший відеозапис з назвою ,,Обгін на пішохідному,,. Отже, постанова про адміністративне правопорушення сама по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Відповідачем не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення, а також спростовують пояснення позивача, і які б дозволили вказати на достовірність порушенням позивачем Правил дорожнього руху України, а відтак будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія.

Таким чином, пояснення ОСОБА_1 матеріалами справи не спростовані.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що встановлені при розгляді даної адміністративної справи обставини, які послугували підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не підтверджені достатніми доказами.

За таких обставин вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП слід вважати недоведеною, оскільки постанова була винесена без достатніх правових підстав. а адміністративну справу по відношенню до нього такою, що підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.122, 245, 251, 252, 258, 268, 283, 287, 288 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 6-12, 16,17, 69, 71, 159-163, 171-2 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії АР № 348129 від 17.09.2016 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Визнати протиправними дії заступника командира роти № 3 батальйону № 4 УПП у м.Львові ДПП НП України Вдовича Ігоря Петровича щодо складання постанови серії АР № 348129 від 17.09.2016, котрою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Повернути суму сплаченого судового збору в розмірі 551,21 грн. згідно квитанції № ПН2001 від 22.11.2016 з рахунку отримувача УДКСУ Франківського району м.Львова представнику позивача-адвокату Богушу Ігорю Михайловичу, код НОМЕР_1, прож.: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на постанову судді першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанову виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Франківського

районного суду м.Львова Б.М. Лозинський