ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" жовтня 2009 р. Справа № 6/69-75
Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А. розглянувши справу,
за позовом Приватного підприємства «КРП»
до Відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод»
про визнання договору дійсним та визнання права власності
за участю представників сторін:
від позивача: Стасюк О.Л. –дов № 19-10/09 від 19.10.2009р.
від відповідача: не прибув.
Сторонам в судовому засіданні було роз’яснено процесуальні обов’язки визначені ст.ст. 20,22 ГПК України.
Заяв та клопотань на адресу суду не потупило.
В судовому засіданні з 19.10.2009р. до 22.10.2009р. була оголошена перерва для доручення позивачем матеріалів інвентаризації нерухомого майна.
Суть спору:
Позивач ПП «КРП»звертаючись до суду з позовною заявою просить визнати дійсним договір купівлі - продажу основних засобів бази відпочинку № 1-613/06 від 21.06.2006 року, укладений між ПП «КРП»та ВАТ «Луцький автомобільний завод»та визнати за ПП «КРП» право приватної власності на будівлю бази відпочинку - «Павільйон для ігор», що знаходиться біля озера Пісочне с. Пересіка на території Озерянської сільської ради Турійського району Волинської області.
В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що ним право власності на зазначене майно набуто у встановленому чинним законодавством України порядку та у спосіб визначений умовами договору купівлі-продажу № 1-613/06від 21.06.06р. Водночас, відсутність посвідчення договору в нотаріальному порядку позбавляє права позивача на оформлення права власності на зазначений об’єкт нерухомого майна.
Відповідач у відзиві за № 466/4-30 від 16.10.2009р. проти позову не заперечує, посилаючись на те, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 1-613/06від 21.06.06р. відповідно до якого ВАТ «Луцький автомобільний завод»продав у власність ПП «КРП»основні засоби, що були у використанні відповідно до додатку №1 Договору, що знаходяться в с. Пересіка, Озерянської сільської ради, Турійського району. Оплата по даному договору здійснена повністю, основні засоби передані покупцю повністю на підставі акту приймання-передачі від 26.12.06р.
Таким чином, як зазначає відповідач, покупець набув права власності на основні засоби на підставі договору купівлі-продажу.
Власник основних засобів три роки володіє, користується, розпоряджається належним йому майном, ні продавець, ні покупець не оспорювали та не оспорюють на даний час цей факт.
Будь-яких порушень та недоліків при укладенні договору не було, тому будь-яких підстав вважати договір купівлі-продажу № 1-613/06 від 21.06.06р. недійсним немає.
Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне:
21.06.2006 року між приватним підприємством «КРП» ( в подальшому ПП «КРП») та ВАТ «Луцький автомобільний завод»( в подальшому ВАТ «ЛуАЗ») укладено договір купівлі - продажу основних засобів № 1-613\06 від 21.06.06р. Відповідно до даного договору позивачем було придбано майно бази відпочинку, що знаходиться в с. Пересіка Озерянської сільської ради Турійського району, а саме: 29 металевих будиночків для відпочинку, 2 бесідки, естакада для ємності з водою, павільйон для ігор, ЛЄП -0,4, металева огорожа, пірс.
За договором оренди землі від 03.12.2007 року, зареєстрованому в Турійському районному відділі Волинської регіональної філії «Центр ДЗК»03.12.2007 за Р№040709200004 ПП «КРП»орендує земельну ділянку на території Озерянської сільської ради Турійського району площею 0,3066 га для обслуговування цієї бази.
Зазначений договір оренди землі укладено на десять років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Як зазначає позивач, на неодноразові прохання посвідчити нотаріально договір купівлі-продажу № 1-613/06 від 21.06.06р., відповідач не реагував, правовстановлюючих документів стосовно об'єктів продажу не передавав.
Згідно п. 4.1. договору, визначено, що передача основних засобів у власність покупцеві здійснюється за Актом приймання –передачі після надходження коштів на рахунок Продавця у повній сумі обумовленій цим договором.
Відповідно до умов договору купівлі - продажу ПП «КРП»було своєчасно і повно перераховано кошти - 180 000 гривень продавцю до 01.11.2006 року і відповідно до акту приймання-передачі покупцем отримано майно бази відпочинку.
Згідно ч.1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з зазначеного, ПП «КРП»набуло право власності на майно, що знаходиться в с. Пересіка Озерянської сільської ради Турійського району по Акту приймання-передачі від 26.12.06р.,що не суперечить вимогам ст.ст. 328, 658 ЦК України.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено, сторони виконали умови договору купівлі-продажу основних засобів.
Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до проведеної експлікації приміщення «Павільйону для ігор»загальна площа будівлі становить 101,8 квадратних метрів.
Згідно проведеної інвентаризації будівництво будівлі бази відпочинку -назване як «Павільйон для ігор»здійснене без порушення державних будівельних, санітарних і пожежних норм і правил.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, даний договір купівлі –продажу не був нотаріально посвідчений, що стало підставою для відмови КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»у проведенні державної реєстрації прав власності на нерухоме майно(рішення Реєстратора про відмову в реєстрації № 4863 від 05.06.09р.).
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
На підставі вимог ст. 219 ЦК України судом було встановлено, що договір купівлі-продажу основних засобів відповідає справжній волі особи яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню договору перешкоджала обставина - ухилення ВАТ «ЛуАЗ»від нотаріального посвідчення договору.
Беручи до уваги те, що позивачем право власності продавця об’єкту документально підтверджено, договір купівлі-продажу укладено з дотриманням вимог щодо зазначення в ньому істотних умов, зобов’язання по даному договору виконано, підтверджено право оренди на земельну ділянку загальною площею 0,3066га, в тому числі 0,3066га. забудованих земель під базою відпочинку, позов підставний і підлягає до задоволення.
Судові витрати позивача сплачено до подання позову, на поверненні яких за рахунок відповідача не наполягає.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 13.05. 2008 року № 1\23, спір, що стосується права власності на майно, не пов'язаний з публічно - правовими відносинами, виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства. Вимога про зобов'язання реєстрації права власності тісно пов'язана з вимогою про визнання права власності, вони не пов'язані з публічно - правовими відносинами, а тому повинні розглядатися з порядку господарського процесуального судочинства.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 15, 16, 220, 328, 658, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати договір купівлі - продажу основних засобів бази відпочинку № 1-613/06 від 21.06.2006 року, укладений між ПП «КРП»та ВАТ «Луцький автомобільний завод»дійсним.
3. Визнати за приватним підприємством «КРП»(м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 32144564) право приватної власності на будівлю бази відпочинку - «Павільйон для ігор»площею 101,8 кв.м., що знаходиться біля озера Пісочне с. Пересіка на території Озерянської сільської ради Турійського району Волинської області.
Рішення господарського суду у відповідності до ст. 85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.
Суддя В.А.Пахолюк
Дата вступу рішення в законну силу 02.11.2009 р.