ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2009 року №22а-19438/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,
суддів – Шавеля Р.М., Пліша М.А.,
при секретарі судового засідання – Петлеваній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Ужгороді Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2008р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Ужгороді Закарпатської області про зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернулась до суду із адміністративним позовом, яким просила стягнути в її користь невиплачене їй як дитині війни підвищення пенсії відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2007 рік.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2008р. позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м.Ужгороді та зоов’язано виплатити позивачу підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей віни” за липень-грудень 2007 року.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що підвищення пенсії дітям війни не може здійснюватись органами Пенсійного фонду та за його кошти, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни. Крім того зазначає, що позивачем пропущено передбачений статтею 99 КАС України річний строк звернення до суду, який необхідно застосувати при вирішенні справи.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції станом на 2007 рік) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. За 2007 рік вимоги задоволено в частині підвищення пенсії з липня по грудень 2007 року, оскільки лише 09.07.2007р. Конституційним судом України було ухвалено рішення, яким визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення підвищення пенсії дітям війни на 2007 рік.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду в цій частині не спростовують, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванню та виплаті пенсій покладені саме на органи Пенсійного фонду, а розмір мінімальної пенсії за віком, з якої вираховується підвищення пенсії дітям війни, визначено статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Поряд з цим, судом першої інстанції безпідставно не застосовано передбачений статтею 99 КАС України річний строк звернення до суду, на застосуванні якого наполягав у письмових запереченнях відповідач, і який слід рахувати з 01.10.2007р. по час звернення до суду – 01.10.2008р.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому постанову суду слід змінити.
Керуючись ст.ст.160, 195, ч.4 ст.196, 198, п.1 ст.201, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Ужгороді Закарпатської області задоволити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2008р. по справі №2а-2176/08 змінити.
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м.Ужгороді по ненарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.10.2007р. по 31.12.2007р.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м.Ужгороді нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.10.2007р. по 31.12.2007р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
М.А. ПЛІШ