Справа   № 2- 1625/09  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І  М  Е  Н  Е  М       У  К  Р  А  Ї  Н  И  

15 жовтня 2009 року  

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:  

головуючого   судді   Литвиненко І.В.  

при секретарі               Шульга Т.Є.,  

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача, представника відповідача ОСОБА_3М                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,  

третя особа – Перша Чернігівська державна нотаріальна контора  

в с т а н о в и в :  

  ОСОБА_6 звернувся з позовом до відповідача про визнання заповіту ОСОБА_7 від 20 жовтня 2005 року, засвідченого державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори 20.10.2005 року та зареєстрований за № 2-4487 недійсним, свої позовні вимоги мотивував тим, що заповіт не було  підписано при свідках, у заповіті місце народження ОСОБА_7 вказано невірно, що свідчить про відсутність паспорту під час складання заповіту.  

  Позивач та його представники в судовому засідання підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.  

  Відповідач та його представник просили відмовити в задоволенні позову.  

  Представник третьої особи до суду не з‘явився, надавши суду клопотання з проханням розглянути справу у їх відсутність. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи.  

  Заслухавши пояснення сторін у справі та їх представників, допитавши свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, дослідивши матеріали цивільної справи № 2-53/08 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, суд приходить до висновку про те, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.  

  20.10.2005 року ОСОБА_7Я складено заповіт щодо розпорядження своїм майном після смерті на користь ОСОБА_5, який був посвідчено державним нотаріусом Першої Чернігівської нотаріальної контори ОСОБА_12 за місцем проживання заповідача: АДРЕСА_1, у зв‘язку із її хворобою, про що зроблено і відмітку  в реєстрі нотаріальних дій (а. с. 48 – 50). Заповіт від 06.06.2006 року ОСОБА_7 визнано недійсним, відповідно до   рішення Апеляційного суду Чернігівської області  від 26.11.2008 року. 07.06.2006 року ОСОБА_7 померла.    

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зазначили, що в день складання заповіту померла ОСОБА_7 перебувала за місцем проживання свого сина -  ОСОБА_6 в с. Голубичі, Ріпкінського району Чернігівської області, однак свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не змогли підтвердити того  факту, що весь день бачили померлу у с. Голубичі, а до показань свідка ОСОБА_6 суд ставиться критично, оскільки вона є членом сім‘ї     позивача та є заінтересованою особою про справі.  

  Відповідно до показань свідка ОСОБА_11, особа заповідача встановлювалася обов‘язково відповідно  на підставі паспорту, тому щодо невірного зазначення місця народження, - то це лише технічна помилка. Оскільки при усній бесіді з заповідачем, свідком ОСОБА_11 було встановлено, що вона розуміє значення своїх дій, то було прийнято рішення про посвідчення заповіту. Відповідно до рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 26.11.2008 року, що  має преюдиціальне значення, ОСОБА_7 станом на 20.10.2005 року могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.  

    По справі було призначено судову почеркознавчу експертизу за клопотанням позивача, однак вона не була проведена у зв‘язку з відмовою позивача від її оплати, тому твердження позивача про те, що заповіт було підписано не ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст.. 60 ЦПК України, кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 1248 ЦК України, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках. В самому тексті заповіту написано про те, що заповіт до підписання прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_7 і власноручно підписаний нею. Крім того наявність фізичних вад у ОСОБА_7 на час складання заповіту від 20.10.2005 року, які б перешкоджали їй прочитати заповіт та підписати його судом не встановлено. Отож при складанні заповіту ОСОБА_7 20.10.2005 року, присутність свідків не була обов‘язковою.  

  Відповідно до ч.2 ст. 1257 ЦК України, за  позовом  заінтересованої  особи  суд  визнає   заповіт недійсним,  якщо буде встановлено,  що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.  

  Суду не надані докази позивачем на підтвердження недійсності заповіту ОСОБА_7, засвідченого державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори 20.10.2005 року та зареєстрований за № 2-4487,  отже у задоволенні позову слід відмовити.  

  Керуючись ст.ст. 10, 11,  60, 208, 209, 213-215,  218   ЦПК України,  суд,-  

в  и  р  і  ш  и  в:  

  у задоволенні позову  відмовити.  

Рішення може  бути оскаржене  до  апеляційного суду Чернігівської області .  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано  протягом  десяти днів з дня проголошення рішення.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя                                                 І.В. Литвиненко