ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
У Х В А Л А
"26" березня 2007 р. м. Київ Справа №А3/026-07
за позовом Багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу „Національна
інноваційна корпорація „МСК „Нікор”
до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області
про скасування Акту Державної інспекції з контролю за цінами в
Київській області від 15.07.2005р. № 419 та рішення про застосування
фінансових санкцій від 25.07.2005р. №9
Головуючий суддя Коротун О.М.
суддя Карпечкін Т.П.
суддя Тищенко О.В.
Представники:
позивача Гук А.М.- представник за дов. б/н від 22.01.2007 р.;
відповідача Гудій В.В. - представник за дов. № 1-96 від 22.01.2007 р.
Додаткова ухвала постановлюється з власної ініціативи суду в порядку п. 1 ч. 1 ст. 168 КАС України
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Постановою господарського суду Київської області від 20.03.2007р. позов задоволено повністю, скасовано Акт Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області від 15.07.2005р. № 419, скасовано Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про застосування фінансових санкцій від 25.07.2005р. № 9 та стягнуто з Державного бюджету України на користь Багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу „Національна інноваційна корпорація „МСК „Нікор” 3,40 грн. судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, судом розглядалось в судовому засіданні 20.03.2007р. клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.
Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду було обґрунтоване тим, що він вважав, що його право захищено, оскільки Прокурором Київської області було внесено протест (вих. № 07/1-3968 від 07.09.2005 року) на рішення заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області від 25.07.2005р. за № 9 про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін. Пізніше прокуратурою Київської області було подано до господарського суду міста Києва адміністративний позов про визнання нечинним та скасування акту та рішення, який по суті жодною з судових інстанцій не розглядався, тоді як позивач по даній справі мав намір вступити в справу, порушену за вищенаведеним позовом прокурора.
Відповідач просив відмовити позивачу у відновленні строку звернення до суду на підставі ст. 100 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, зокрема, щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Згідно ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
За результатом розгляду клопотання позивача, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Прокуратурою Київської області було внесено протест на рішення заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області від 25.07.2005р. за № 9 про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін та подано до Господарського суду міста Києва адміністративний позов про визнання нечинним та скасування акту № 419 від 15.07.2005р. та рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області від 25.07.2005р. за № 9 про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін.
Прокуратура Київської області звернулася в жовтні 2005 року до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про скасування рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення державної дисципліни цін № 9 від 25.07.2005 року.
Господарський суд міста Києва від 17.10.2005 року прийняв ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про скасування рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення державної дисципліни цін № 9 від 25.07.2005 року. Київський апеляційний господарський суд 21.12.2005 року прийняв ухвалу, якою апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів Укураїни залишив без задоволення, а ухвала Господарського суду міста Києва від 17.10.2005р. № 05-6-38/685 залишив без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2006р. було відмовлено заступнику прокурора Київської області в поновленні строку на касаційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 17.10.2005р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2005р, а касаційну скаргу залишено без розгляду. Ухвалою Верховного Суду України від 06.12.2006р. скаргу заступника прокурора Київської області на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.10.2006р. залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду України від 17.01.2007р. скаргу заступника прокурора Київської області повернуто скаржнику.
Крім того, в провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 207/16-2005 за позовом відповідача до позивача по даній справі про стягнення коштів на підставі спірних акту та рішення, провадження у якій неодноразово зупинялося. У згаданій справі сторона також мала намір обґрунтовувати незаконність стягнення, але КАС України не містить можливості звернення з зустрічним позовом. Тому позивач просив надати йому можливість захисту своїх прав у судовому порядку, визнавши причини пропуску строку поважними.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, жодною з судових інстанцій не розглядався адміністративний позов про визнання нечинним і скасування акту від 15.07.2005р. та рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення державної дисципліни цін № 9 від 25.07.2005 року та не розглядалися по суті аргументи позивача по даній справі про незаконність ухвалених рішення та акту, а отже судовими інстанціями не було забезпечено ефективного способу правового захисту, тому зазначені позивачем обставини пропуску строку визнаються судом поважними.
Виходячи з основних засад судочинства, визначених Конституцією України, а також вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права на судовий захист, суд поновлює пропущений позивачем строк.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 102, 165, 168 КАС України, суд –
УХВАЛИВ:
Поновити позивачу пропущений строк для звернення до адміністративного суду з позовом.
Дана ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Коротун О.М.
суддя Тищенко О.В.
суддя Карпечкін Т.П.