Справа №751/1415/17

Провадження №6/751/159/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Цибенко І. В.

при секретарі Гвоздь К. Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 15.01.2009 року по справі № 1805,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 15.01.2009 по справі № 1805 за позовом ЗАТ «Альфа-Банк», в особі ТОВ «Еколл», до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки. Вказує, що кредит по основному договору видавався у іноземній валюті, а тому дана справа не підвідомча третейському суду, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Крім того, позов у третейський суд було подано представником ТОВ «Еколл» з посиланням на довіреність, яка відсутня в матеріалах третейської справи. ОСОБА_1 також звернулась з заявою про поновлення строків на оскарження рішення третейського суду, оскільки про оскаржуване рішення дізналась лише на початку лютого 2017 року, після ознайомлення її представника з матеріалами третейської справи. Оскаржуване рішення отримано її представником тільки 13.02.2017.

Заявник в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи є заява ОСОБА_1, яка просить розглядати справу за її відсутності ( а.с. 30).

Представник заінтересованої особи ПАТ “Альфа-Банк”, заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про день і час слухання справи повідомлялись у встановленому порядку.

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у матеріалах доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи третейського суду №1805, суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про дотримання ОСОБА_4 строків, передбачених ст. 51 Закону України “Про третейські суди”, суд враховує, що, як наголосив Європейський суд з прав людини у справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії”, сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову з того моменту, коли вони ознайомилися із рішенням, що покладають на них обов’язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне.

Враховуючи те, що рішення третейського суду було винесено 15.01.2009, однак у матеріалах третейської справи відсутні відомості щодо отримання заявником рішення третейського суду, тому виходячи з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, суд вважає, що строк на оскарження рішення третейського суду підлягає поновленню.

Судом встановлено, що 15.01.2009 Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації “Всеукраїнський фінансовий союз” суддею Філіпповою Н.А. по справі за позовом ЗАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки прийнято рішення, згідно якого позовні вимоги ЗАТ “Альфа-Банк” були задоволенні частково, стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь ЗАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом- 116233,63 грн., по відсотках-2430,12 грн., по пені – 53921,83 грн., а разом 172585,58 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» пеню за договором поруки 1 в розмірі 66896,63 грн., стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» пеню за договором поруки 2 в розмірі 63896,63 грн., а також стягнуто з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті третейського збору в сумі 799,70 грн.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2007 між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір SME0005981, згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 20000 доларів США на 36 календарних місяців зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 21 % річних, кредит надавався для задоволення неспоживчих потреб ( а.с.10-12 третейської справи).

В забезпечення виконання зобов'язань за основним кредитним договором SME0005981 від 22.11.2007 було укладено договір поруки SME0005981/1 від 22.11.2007 з ОСОБА_1 (а.с.21-22 третейскої справи).

Пункт 4.4 даного договору визначає домовленість сторін про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з договором, в тому числі розгляд і вирішення всіх спорів, які виникають при виконанні або припиненні Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його Регламенту, справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Всеукраїнський фінансовий союз”. Підписанням даного Договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв'язку з договором. Сторони домовилися, що якщо одна із сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін.

Відповідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порука за своєю правовою природою є видом забезпечення виконання зобов'язання (частина 1 статті 546, частина 2 статті 553 ЦК України) і є похідним зобов'язанням.

Отже, договір поруки SME0005981/1 від 22.11.2007 є похідним договором від кредитного договору SME0005981 від 22.11.2007 між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2

Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом за укладеним резидентами кредитним договором № SME0005981 від 22.11.2007 (основним договором) була іноземна валюта – долари США.

Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Порядок здійснення на території України розрахунків в іноземній валюті регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Цей закон установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ в регулюванні валютних операцій, права й обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Норми цього закону, спрямовані на регулювання порядку проведення розрахунків іноземною валютою, носять імперативний характер, вони вкрай обмежують свободу резидентів при здійсненні таких розрахунків.

Верховний Суд України у постанові від 21.10.2015 у справі №6-831цс14 дійшов правового висновку, що норми закону щодо регулювання обігу іноземної валюти в Україні, зокрема і проведення грошових розрахунків валютними цінностями, мають публічну основу, переслідують публічний інтерес і спрямовані на досягнення результату, необхідного в публічних цілях для задоволення публічних потреб – забезпечення стабільності української грошової одиниці – гривні. Наявність в правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно-значимих публічних елементів не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку – третейськими судами.

Частиною третьою статті 51 Закону України “Про третейські суди” та ст. 389-5 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, а саме: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону, а отже відповідно до п. 1 ч. 1 ст.389-5 ЦПК України, п. 1 ч. 3 ст.51 Закону України "Про третейські суди" є підставою для скасування рішення третейського суду.

Заявником понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 320,00 грн. (а.с.1), які у відповідності до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з ПАТ «Альфа-Банк».

Керуючись ст.ст. 10, 11, 197, 209, 218, 293, 389-1, 389-4- 389-6 ЦПК України, Законом України “Про третейські суди”, суд, -

Ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 15.01.2009 по справі № 1805.

Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 15.01.2009 по справі № 1805 – задовольнити.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Всеукраїнській фінансовий союз” від 15.01.2009 по справі № 1805 за позовом ЗАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 320 грн. 00 коп.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час її проголошення - в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. В. Цибенко