ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.10.09р. Справа № 6/334-09

 
За позовом   Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", м. Дніпропетровськ

до   Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про  витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Тезікова Л.В., довіреність №923 від 06.07.2009р.;

від відповідача - ОСОБА_4,  довіреність №4596 від 22.09.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою суду від 31.07.2009р. порушено провадження по справі №6/334-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", м. Дніпропетровськ (далі-позивач), про витребування у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі-відповідач), з посиланням на ст.ст.387, 1212 ЦК України майна, що знаходиться у приміщенні загальною площею 278,81 м.кв., розташованому на третьому поверсі шестиповерхової будівлі за адресою: 50075, АДРЕСА_1, та використовується позивачем на умовах оренди строком до 31.12.2009р. за договором №02/070901 від 26.08.2007р., на підставі якого між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі майна від 26.08.2007р.  

У підтвердження факту належності саме позивачу права власності на майно, з метою витребування якого заявлено даний позов, суду надано наказ Криворізької філії ДОД "Райффайзен Банк Аваль" №307 від 28.08.2007р. щодо розміщення документів архіву та обліково-довідкового апарату позивача у вищевказаному приміщенні відповідача.

У підтвердження належності відповідачу приміщення, в якому знаходиться майно позивача, до позову долучено договір купівлі-продажу, зареєстрований розпорядженням міського голови м.Кривого Рогу, Дніпропетровської області від 02.08.2007р. та акт приймання-передачі від 30.07.2007р.

Позивач стверджує, що з 26.02.2009р. відповідач не надає йому доступу до об'єкту оренди за договором №02/070901 від 26.08.2007р. та як наслідок до майна, що належить позивачу, чим порушує його права, визначені ст.14 Конституції України,ч.2 ст.316 ЦК України, про що позивачем складено акти про спробу увійти до приміщення архіву, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, у підтвердження своїх вимог позивач посилається на лист №3269 від 16.07.2009р., яким від відповідача вимагав надати доступ до приміщення з метою вивезення з нього свого майна. Позивач зауважує, що оскільки його майно містить інформацію, що є банківською таємницею, своїми листами, копії яких надано суду, позивач звертався також до правоохоронних органів.

Відповідач проти позову заперечує, у письмовому відзиві на позовом зазначає, що об'єктом оренди за договором №02/070901 від 26.08.2007р. є відокремлене приміщення, в якому позивач розмістив своє майно, встановивши у відповідності до п.4.2 вказаного договору замок у вхідні двері до орендованого приміщення, засоби відмикання якого є виключно у позивача.

У відповідності до додаткової угоди №2 від 31.12.2008р. до розділу 4 вказаного договору було внесено пункт 4.3, яким зобов'язано позивача як орендаря надати орендодавцю - відповідачу по справі відомості щодо своїх працівників для видачі їм перепустки для вільного проходу через пункт охорони, що, як стверджує відповідач, позивачем не було зроблено і стало причиною неможливості  входу останнім до будівлі, в якій знаходить об'єкт оренди.

Також відповідачем зазначено, що орендоване приміщення 26.01.2009р. при плановій перевірці було опечатано представниками Державного пожежного нагляду України, при цьому знімати таку печатки і надавати доступ до приміщення відповідач не уповноважений, зобов'язання дотримуватися правил пожежної безпеки відповідно до п.4.1 договору оренди покладено на позивач, а листи відповідача №6 від 27.02.2009р., №20 від 18.03.2009р., якими позивачу надано рекомендації щодо зняття печатки Державного пожежного нагляду, залишені без відповіді позивачем.

З урахуванням вищевикладеного відповідач вбачає відсутність своєї вини  у неможливості відповідачем вивезти своє майно із орендованого приміщення.

Спір було розглянуто протягом 6 судових засідання з винесенням у першому з них у зв'язку з незабезпечення відповідачем явки свого представника ухвали суду від 11.08.2009р. про відкладення розгляду справи до 27.08.2009р. З метою надання сторонам часу для надання суду доказів у підтвердження своїх вимог та заперечень, у судових засіданнях 27.08.2009р., 08.09.2009р., 10.09.2009р., 15.09.2009р. на підставі ст.77 ГПК України оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 15.09.2009р. у порядку ч.4 ст.69 ГПК України на підставі спільної заяви сторін строк розгляду спору по справі №6/334-09 було продовжено до 30.11.2009р.

У судове засідання 22.10.2009р. представником позивача подано  письмову заяву про відмову від позову з покладенням на відповідача судових витрат по справі, при цьому , позивач посилається на те, що майно, яке позивач витребував за позовом, було йому фактично повернуто після подання позовної заяви до суду.

Відповідно до п.4 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи те, що позивачу наслідки відмови від позову зрозумілі, заява позивача підлягає задоволенню, а  провадження у справі № 6/334-09  - припиненню.

Викладена у заяві про відмову від позову вимога позивача покласти на відповідача судові витрат по справі не підлягає задоволенню, з тих підстав, що судом не розглядалася основна вимога, по відношенню до якої вимога про судові витрати є додатковою, і лише сам факт задоволення основної вимоги є підставою для розгляду інших вимог позивача.

Крім того, у разі припинення провадження по справі у зв'язку з відмовою позивача від позову чинним законодавством України не передбачено і можливості повернення держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених позивачем у зв'язку із подання позову до суду.

У відповідності до п.9 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" від 23.08.1994 за №02-5/612 при вирішенні питання розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що згідно до п.3 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження  у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. В усіх інших випадках застосування статті 80 ГПК України державне мито поверненню не підлягає.

Керуючись  п.4 ч.1 ст.80, ст.87 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову позивача від позову. Провадження у справі № 6/334-09 припинити.

Суддя О.О. Коваленко