ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 р. Справа № 820/3481/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Юсупової М.С.

представника позивача Бикова П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2017р. по справі № 820/3481/16

за позовом Дочірнього підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ №619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ № 619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0000651402 від 15.06.2016 р. на суму 507451,25 грн., №0000661402 від 15.06.2016 р. на суму 365365,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року адміністративний позов Дочірнього підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ № 619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0000651402 від 15.06.2016 року, №0000661402 від 15.06.2016 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, на неповне встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав письмові заперечення в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну невиїзну перевірку Дочірнього підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ № 619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин за червень з ТОВ "Оптграндторг", березень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "ВКФ Дельта-М", березень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "МПК" Фенікс", за результатами якої складено акт від 02.06.2016 року №1996/20-30-14-02/24278272.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення Дочірнього підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ №619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД":

- п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р., зі змінами та доповненнями, завищено податковий кредит на суму 405961,00 грн. у березні, червні 2015 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 405961,00 грн. за березень, червень 2015 року;

- ст. 134.1.1. ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 2029805,00 грн. та, як наслідок, заниження сум податку на прибуток всього у сумі 365365,00 грн. у 2015 р.

На підставі висновків акту перевірки від 02.06.2016 року №1996/20-30-14-02/24278272 15.06.2016 р. контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0000651402 на суму 507451,25 грн., №0000661402 на суму 365365,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в повному обсязі.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи податковими повідомленнями-рішеннями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0000651402 від 15.06.2016 року, №0000661402 від 15.06.2016 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 507451,25 грн та податку на прибуток у розмірі 365365 грн.

Підставою прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем п. 198.2 п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість та як наслідок занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет у сумі 405961,00 грн та занижено податок на прибуток в розмірі 365365 грн.

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що спірні правочини з ТОВ "Оптграндторг", з ТОВ "ВКФ Дельта-М" та з ТОВ "МПК" Фенікс" не спричиняють реального настання правових наслідків, в зв'язку з чим позивачем неправомірно занижено податок на додану вартість у сумі 405961,00 грн та занижено податок на прибуток в розмірі 365365 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками контролюючого органу про заниження позивачем податку на додану вартість в загальній сумі 278641, 25 грн та податку на прибуток в сумі 200621,80 грн по господарським операціям з ТОВ "ВКФ Дельта-М" та з ТОВ "МПК" Фенікс", виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, податковий кредит складається із сум податку на додану вартість нарахованого (сплаченого) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим, податкова накладна не є вичерпним первинним документом для нарахування податкового кредиту з ПДВ, оскільки визначальною умовою для формування податкового кредиту за певними господарськими операціями є реальне здійснення цих господарських операцій.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність господарських операцій з контрагентами ТОВ «МПК «Фенікс», ТОВ «ВКФ Дельта-М» за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

Між ТОВ "ВКФ Дельта-М" (в якості продавця) та ДП "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ № 619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД" (в якості покупця) 02.03.2015 року укладено договір купівлі-продажу №15 М (а.с.60-61).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату матеріалів, з/б виробів, металу (далі -товар) купівля згідно рахунків.

Відповідно до п. 6.5 договору поставка товару здійснюється автотранспортом продавця.

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору позивачем надано видаткову накладну, рахунок-фактуру, платіжні доручення, податкову накладну, таблицю продаж матеріалів згідно видаткових накладних від 31.03.2015 р.

Також, між ТОВ "МПК" Фенікс" (в якості продавця) та ДП "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ № 619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД" (в якості покупця) 02.03.2015 року укладено договір купівлі-продажу №16М(а.с.67-68).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату матеріалів, з/б виробів, металу (далі -товар) купівля згідно рахунків.

Відповідно до п. 6.5 договору поставка товару здійснюється автотранспортом продавця.

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору позивачем надано видаткову накладну, рахунок-фактуру, платіжні доручення, податкову накладну, таблицю продаж матеріалів згідно видаткових накладних від 31.03.2015 р.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не підтвердження позивачем поставки ТМЦ за вказаними договорами документами на транспортування, оскільки за умовами спірних договорів, укладених з ТОВ "ВКФ Дельта-М" та ТОВ "МПК" Фенікс" постачання товару відбувалося за рахунок продавця, а отже позивач не мав обов'язку зі складання ТТН.

В ході розгляду справи судом встановлено, що в подальшому товар придбаний у ТОВ "ВКФ Дельта-М" та ТОВ "МПК" Фенікс" був реалізований позивачем ПрАТ "ТУНЕЛЬБУД" відповідно до договору купівлі - продажу №8 від 01.10.2013 року(а.с.73-76) та договору № ДГ-9/15-М від 10.03.2015 року (а.с.83), що підтверджується видатковими накладними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про реальність спірних господарських операцій з ТОВ "ВКФ Дельта-М" та ТОВ "МПК" Фенікс" та правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у розмірі 222913 грн.

Відповідно до пп. 134.1.1. п.134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено документально фактичне виконання господарських операцій за переліченими вище договорами з ТОВ "ВКФ Дельта-М" та ТОВ "МПК" Фенікс", колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем витрат за такими договорами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0000651402 від 15.06.2016 року на загальну суму 278641, 25 грн та №0000661402 від 15.06.2016 року на суму 200621,80 грн.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0000651402 від 15.06.2016 року на загальну суму 228810,00 грн та №0000661402 від 15.06.2016 року на суму 164743,2 грн., виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0000651402 від 15.06.2016 року в частині нарахування позивачу грошового зобов»язання з податку на додану вартість в загальній сумі 228810,00 грн та №0000661402 від 15.06.2016 року про нарахування позивачу податку на прибуток в сумі 164743,2 грн ґрунтуються на висновках відповідача про неправомірне заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським операціям з ТОВ "Оптграндторг", які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками контролюючого органу, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Оптграндторг" (в якості виконавця) та ДП "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ № 619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД" (в якості замовника) 02.06.2015 року укладено договір №02/06У про надання виробничих послуг(а.с.43-44).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе надання виробничих послуг (далі робіт) про виробництву залізобетонних виробів і комплексного обслуговування метало форм.

Згідно п. 2.1 договору вартість робіт за даним договором визначається в об'ємі наданих послуг, на підставі підписаних актів приймання-передачі робіт (надання послуг).

На підтвердження реальності виконання зобов'язань передбачених цим договором позивачем до матеріалів справи надані рахунки-фактури №АК-0000073, №АК-0000074, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №УСО-0006173, №УСО-0006174, описи наданих послуг, платіжні доручення №969, №958, №954, №953.

Проте, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Оптграндторг", виходячи з наступного.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачу надано послуги з виготовлення ЗБВ виробів та комплексного обслуговування метало форм.

Проте, у наданих позивачем актах виконаних робіт за вказаним договором не зазначено повний зміст та обсяг наданих послуг, а саме скільки залізобетонних виробів було виготовлено та скільки метало форм було обслуговувано.

Описи наданих послуг також не містять змісту та обсягу наданих послуг, оскільки останні не містять кількості виготовлених залізобетонних виробів та кількості обслуговуваних металоформ, не містять таблиць з фізико-хімічними властивостями бетону на які є посилання в описах наданих послуг, не містять кількості, вартості та найменування матеріалу за допомогою якого було опрацьовано метало форми залізобетонних виробів. Позивачем також не надано проектну документацію згідно якої проводилося гнуття, різання та зварювання арматури в каркаси на які є посилання в описі наданих послуг.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про реальність господарських операцій за договором, укладеним з ТОВ "Оптграндторг" з огляду на наявність договору купівлі - продажу №8 від 01.10.2013 року укладеного з ПрАТ "ТУНЕЛЬБУД", виходячи з наступного.

Позивач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вказує, що у липні 2015 року, враховуючи неможливість подальшого виконання договору купівлі - продажу №8 від 01.10.2013 року власними силами, позивачем було прийнято рішення про залучення додаткової робочої сили про що було складено відповідний наказ № 11 від 01.07.2015 року. Листом від замовника № 135 від 01.07.2015 року позивач отримав згоду на залучення субпідрядника ТОВ "Оптграндторг".

Проте, спірний договір між ТОВ "Оптграндторг" (в якості виконавця) та ДП "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ № 619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД" (в якості замовника) укладено 02.06.2015 року, тобто до часу отримання від замовника згоди на залучення додаткової робочої сили.

Посилання позивача на те, що виготовлення залізобетонних виробів здійснювалось на промисловій базі ПАТ «Харківметробуд», яка розташована за адресою: м. Харків, с. Плиткове, ДСП-2 за допомогою обладнання, яке надавалось позивачу в оренду відповідно до договору оренди № 4-А від 01.04.2015 року, колегія суддів вважає необгрунтованими, виходячи з наступного.

Пунктом 4.1.5 договору оренди № 4-А від 01.04.2015 року, укладеного між ПАТ «Харківметробуд» (орендодавець) та позивачем ( орендар) передбачено обов"язок орендаря не передавати право на оренду іншим організаціям без письмового дозволу орендодавця.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено обов»язок орендодавця забезпечити працівникам орендаря допуск на територію орендованих приміщень.

Позивачем не надано доказів, що працівникам ТОВ "Оптграндторг" надавався ПАТ «Харківметробуд» дозвіл на допуск на територію орендованих позивачем за договором № 4-А від 01.04.2015 року приміщень.

Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи підтверджують фактичне надання послуг за вказаним вище договором, укладеним з ТОВ "Оптграндторг", а тому такі документи не можуть бути підставою для формування податкового кредиту та витрат за спірними господарськими операціями з ТОВ "Оптграндторг".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0000651402 від 15.06.2016 року на загальну суму 228810,00 грн та №0000661402 від 15.06.2016 року на суму 164743,20 грн.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції в частині скасування податкових повідомлень - рішень Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0000651402 від 15.06.2016 року на загальну суму 228810,00 грн та №0000661402 від 15.06.2016 року на суму 164743,20 грн підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні цієї частини позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2017р. по справі № 820/3481/16 скасувати в частині задоволення позову Дочірнього підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ №619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за №0000651402 від 15.06.2015 р. в частині визначення грошового зобов"язання в загальній сумі 228810 грн та за №0000661402 від 15.06.2015 р. в частині визначення податкового зобов"язання в сумі 164743,20 грн та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні вказаної частини позову Дочірнього підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ №619" Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД" відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.

Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.

Повний текст постанови виготовлений 03.05.2017 р.