справа № 2а-3343/09/0670
категорія 2.32
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Токаревої М.С.,
при секретарі - Янушевській В.В.,
за участю позивача та представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області
про визнання дій неправомірними та скасування рішень,-
встановив :
У травні 2009 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій №082510 від 11 лютого 2009 року у розмірі 1700 грн. та №082571 від 18 березня 2009 року у розмірі 1700 грн. Свої вимоги мотивує тим, що до нього було безпідставно застосовані фінансові санкції згідно абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки він не міг отримати ліцензійну картку без водійського посвідчення, яке на той час знаходилося у ДАІ Подільського району м.Києва. Крім того, зазначає, що оскільки він є перевізником та не наймав водія, ліцензійна картка йому не потрібна, що підтверджується Постановою КМ України від 25 лютого 2009 року №207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні". Просив суд визнати дії відповідача неправомірними та скасувати оспорювані рішення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідальність за порушення Закону несе перевізник за водія, незважаючи на те, що це муже бути одна і таж особа. Тобто, у даному випадку позивач повинен мати ліцензію і ліцензійну картку, оскільки саме в ліцензійній картці зазначені відомості про автомобіль, а Постанова КМ України, на яку посилається позивач, набрала чинності лише з 20 березня 2009 року.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що актами проведення перевірок від 15 січня 2009 року та від 26 лютого 2009 року було встановлено порушення, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" а саме: відсутність ліцензійної картки. Після цього, за виявлені правопорушення відповідачем були винесені оспрювані постанови про застосування фінансових санкцій.
Згідно з абз. 3 ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за : надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону передбачені документ, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, яким є позивач, є :
для автомобільного перевізника; ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Отже, суд вважає, що при здійсненні перевезення позивач повинен був мати, як водій, ліцензійну картку, оскільки ліцензія не містить відомостей щодо транспортного засобу. Оскільки, позивач у даному випадку мав статус водія, то суд вважає, що водій повинен мати при собі повний пакет документів, як для автомобільного перевізника та і для водія.
Посилання позивача на неможливість оформлення ліцензійної картки у зв"язку з відсутністю водійського посвідчення, суд до уваги не приймає, оскільки зазначена позивачем причина не може вважатися поважною.
Також Постанова КМ України від 25 лютого 2009 року №207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні" на яку посилається позивач, набрала чинності 20 березня 2009 року, після виявлення правопорушень та складання актів перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що суб»єкт владних повноважень діяв на підставі та в межах своїх повноважень при винесені оспорюваних рішень, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування рішень відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 18 вересня 2009 року.
Головуючий суддя: М.С. Токарева