г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2186/16-ц

Номер провадження 2/213/179/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соловйової Л.Я.,

при секретарі - Ємельянцевій Т.С.

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гуменюк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_3, представника позивача - ОСОБА_1 до державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» (далі - ДП «ДПІ «Кривбаспроект» )про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю його батька - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - на виробництві.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що його батько ІНФОРМАЦІЯ_2 о 01 годині 35 хвилин у приміщенні масло змащення рудозбагачувальної фабрики № 1 Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" під час виконання трудових обов'язків слюсаря чергового та з ремонту устаткування внаслідок неконтрольованого висипу рудної маси з гнучкого параболічного бункера був смертельно травмований. Відповідно до розділу 7 акту форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом» № 6 від 25.08.2008 року та розділу 4 акту форми Н-5 «Спеціального розслідування групового нещасного випадку» від 04.09.2008 року нещасний випадок, в результаті якого загинув батько позивача, стався внаслідок неякісного розроблення паспорту технічного стану корпуса збагачення рудозбагачувальної фабрики № 1 та рекомендації щодо рівня завантаження бункерів, виданих Державним інститутом з проектування підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект». Відповідно до розділу 10 акту форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом» № 6 від 25.08.2008 року та розділу 6 акту форми Н-5 «Спеціального розслідування групового нещасного випадку» від 04.09.2008 року особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, були визнані:

- ОСОБА_5 - головний інженер інституту «Кривбаспроект», який не забезпечив надання об'єктивних даних з оцінки стану конструкцій гнучкого параболічного бункеру на підставі проведених робіт з обстеження, що проводилося інститутом «Кривбаспроект» в 2000 році (порушення п. 1.4.2; 1.4.3 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд»);

- ОСОБА_4 - головний інженер проекту інституту «Кривбаспроект», яка видала необґрунтоване узгодження параметрів допустимого завантаження гнучких бункерів секцій 1-8 РЗФ-1 ВАТ «Південний ГЗК» за станом на 09.01.2007 року без належного обстеження конструкцій бункера, зокрема вузла, в якому відбулося руйнування (порушення п. 1.5.8; 1.5.9; 1.5.10 р. 15 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд»).

Результатами розслідування обставин смертельного нещасного випадку вини загиблого ОСОБА_6 встановлено не було.

У зв'язку зі смертю батька позивач отримав моральні страждання, оскільки він втратив рідну людину. За життя батька позивач перебував з ним у тісних сімейних стосунках, батько завжди допомагав йому та підтримував у складних життєвих ситуаціях. Після смерті батька позивач тривалий час перебуває у напруженому психічному стані. Його смерть завдала йому глибоких моральних переживань. Він у 16-річному віці залишився без батька та його підтримки, зазнав суттєвих незворотніх негативних змін. Просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 220000 грн без утримання податку на доходи фізичних осіб.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Судом ухвалено про розгляд справи без його участі.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, викладені у позові. Суду пояснив, що позивач переніс тяжкі моральні страждання внаслідок смерті батька, важко пережив його втрату, перебував у стресі, втратив інтерес до життя. Крім того, на момент смерті батька позивач був неповнолітнім, потребував батьківського піклування. Просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача Гуменюк Є.В. у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, надала письмові заперечення на позов. При цьому пояснила, що загиблий ОСОБА_6 не був працівником ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» та не перебував з підприємством у трудових відносинах, а перебував у трудових відносинах з ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та працював у ВАТ «ПівдГЗК» на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування. Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Тобто, обов'язок створити належні, безпечні і здорові умови праці чинним законодавством України покладено на роботодавця, а не на сторонні організації. У зв'язку з чим, ДП «ДП «ДПІ «Кривбаспроект» не є належним відповідачем у спорах про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві. Згідно з п.п. 40, 41 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04 (затв. Постанови КМУ від 25.08.2004 року № 1112), який діяв на момент розслідування нещасного випадку (далі - Порядок), спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками. Про нещасний випадок із смертельним наслідком роботодавець зобов'язаний негайно передати з використанням засобів зв'язку повідомлення органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку. Роботодавець у п'ятиденний строк після затвердження акта форми Н-5 зобов'язаний надіслати копії матеріалів, що стосуються нещасного випадку, органам прокуратури (п.56 Порядку). За зверненням Держнаглядохоронпраці та його територіальних органів органи прокуратури надають їм інформацію про рішення, прийняте за розглядом матеріалів спеціального розслідування (п. 61 Порядку). У разі виявлення під час проведення спеціального розслідування ознак злочину керівники Держнаглядохоронпраці та його територіальних органів зобов'язані передавати в установленому порядку матеріали органам прокуратури для притягнення винних осіб до відальності (п. 62 Порядку). На підставі повідомлення про нещасний випадок, орган прокуратури приймає рішення про порушення кримінальної справи у зв'язку з нещасним випадком із смертельним наслідком або про відмову в цьому. У випадку прийняття органом прокуратури рішення про порушення кримінальної справи відкривається кримінальна справа, проводиться розслідування злочину та встановлюється факт наявності вини у діях осіб, зазначених у акті форми Н-1 про нещасний випадок та акті форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку. У зв'язку з нещасним випадком із смертельним наслідком була порушена кримінальна справа, за результатами якої працівники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були визнані винними у нещасному випадку, що стався, про що слідчим було винесено відповідну постанову. Вважають, що відповідальність має нести організація, з якою працівник перебував у трудових відносинах, тобто - ВАТ «ПівдГЗК». Просять відмовити у задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву, з якої вбачається, що просить справу розглянути без його участі.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомила.

Судом ухвалено про розгляд справи без участі третіх осіб.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

Позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_6 (а. с. 24).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 працював на підприємстві ВАТ «Південний ГЗК», що не оспорювалося сторонами.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер (а. с. 23).

Відповідно до акту № 6 форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом» від 25.08.2008 року, встановлено, що о 18 годині 45 хвилин 09 серпня 2008 року на підставі письмового наряду старшого майстра РЗФ-1 ВАТ «Південний ГЗК» слюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_6 приступив до обслуговування системи масло змащення устаткування фабрики. Приблизно о 01 годині 30 хвилин 10 серпня 2008 року відбувся розрив металевої стінки гнучкого параболічного бункера в районі секції № 6 РЗФ-1 в осях 13-16 по ряду А, внаслідок чого рудною масою, що неконтрольовано вийшла з бункера, були засипані ОСОБА_7 і ОСОБА_6, які знаходилися на своїх робочих місцях. Прибулими на місце аварії бійцями Криворізького воєнізованого гірничорятувального загону та робітниками комбінату були організовані роботи з визволення засипаних рудою працівників. Тіло ОСОБА_6 було звільнено з-під завалу о 09 годині 11 серпня 2008 року. Смерть потерпілих констатував лікар КВГРЗ. При дослідженні трупів судова-медична експертиза встановила, що смерть наступила від сполученої травми голови і грудної клітки з множинними переломами ребер і кісток черепа, ушкодження внутрішніх органів, яка ускладнилася ревматичним шоком. При розслідуванні комісія встановила, що причиною руйнування гнучкого параболічного бункеру стале тривале абразивне стирання фартуха у зоні стику зі стінкою бункеру до критичної товщини та його руйнування під дією рудної маси. Відбувся відрив несучого фартуха бункера. Початок відриву фартуха відбувся у поперечному напрямку, що призвело до прогинання стінки бункера в зовнішню сторону від тиску маси подрібненої руди. У процесі руйнування на її межі виникла складна напруга, що прискорило руйнування цілісної конструкції фартух-стінка оболонки бункера. Розвиток зазначеного дефекту став можливим з причини того, що оцінка стану конструкцій гнучкого параболічного бункера була розроблена інститутом «Кривбаспроект» недостатньо об'єктивно. Ним не були виявлені відхилення від вимог проекту, які мала конструкція бункеру, а саме: відсутність захисного елементу фартуха, виконаного з металевої смуги по нижньому поясу несучої балки бункера; відсутність у бункері проектних балок-розпірок, призначених для створення поперечної жорсткості параболи. При обстежені не був проведений у встановлених місцях промір товщини приєднаного фартуха. Також запропоновані державним інститутом «Кривбаспроект» рівні рекомендованих завантажень бункера по секціях не враховують роботу бункера у подовжньому напрямі в місцях, де явна різниця завантажень, не відображені заходи щодо акумуляції руди в бункерах. Під час періодичного огляду бункеру з метою визначення припустимих навантажень по секціях, робота працівниками державного інституту «Кривбаспроект» проводилася вкрай формально, а навантаження визначались без необхідних обстежень та перевірочних розрахунків. Гнучкий параболічний бункер, прийнятий до експлуатації у 1956 році на секції № 6 в осях 13-16, з 2000 року не піддавався капітальному ремонту. Адміністрацією підприємства не було вжито достатніх заходів для проведення своєчасних обстежень конструкцій бункеру спеціалізованими організаціями, у тому числі конструкцій 3-ї групи технічного стану. Також посадовими особами підприємства не було вжито достатніх заходів щодо безпечної експлуатації устаткування під час виконання виробничої програми тощо. Основною причиною нещасного випадку визнано: неякісне розроблення паспорту технічного стану корпуса збагачення рудозбагачувальної фабрики № 1 та рекомендації щодо рівня завантаження бункерів, виданих Державним інститутом з проектування підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект», неякісне обстеження гнучкого параболічного бункеру, що було проведено проектно-конструкторським відділом ВАТ «Південний ГЗК» (порушення п.п. 1.4.2; 1.4.3 р.1.4 «Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд»); низький технічний стан гнучкого параболічного бункера, обумовлений невиконанням в повному обсязі, з причини недофінансування, затверджених річних графіків (планів) ремонтів. Зокрема, перенесенням терміну (02.06.08) виводу секції № 6 з експлуатації у зв'язку з проведенням капітального ремонту (в тому числі капітального ремонту гнучкого параболічного бункеру в осях 13-16).

Особами, які допустили порушення вимог про охорону праці, серед інших визнано:

- ОСОБА_5 - головний інженер інституту «Кривбаспроект», який не забезпечив надання об'єктивних даних з оцінки стану конструкцій гнучкого параболічного бункера на підставі проведених робіт з обстеження, що проводились інститутом «Кривбаспроект» в 2000 році (порушення п. 1.4.2; 1.4.3 р. 1.4 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд»);

- ОСОБА_4 - головний інженер проекту інституту «Кривбаспроект», яка видала необґрунтоване узгодження параметрів допустимого завантаження гнучких бункерів секцій 1-8 РЗФ-1 ВАТ «Південний ГЗК» за станом на 09.01.2007 року без належного обстеження конструкцій бункера, зокрема вузла, в якому відбулося руйнування (порушення п. 1.5.8; 1.5.9; 1.5.10 р. 15 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд») (а. .с 4-12).

Аналогічні обставини викладені в акті від 04.09.2008 року форми Н-5 «Спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 10 серпня 2008 року о 01 годині 35 хвилин» (а. с. 13-22).

Головний інженер проектів ДП «ДПІ «Кривбаспроект» ОСОБА_4 звільнена 25.10.2009 року в зв'язку із закінченням терміну контракту на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України (а. с. 52). З аналогічних підстав 11.05.2010 року був звільнений головний інженер інституту ОСОБА_5 (а. с. 53).

У зв'язку зі смертю батька позивачу заподіяні тяжкі моральні страждання.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які регулюють відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з даною організацією в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Позивачу завдано моральну шкоду, оскільки він втратив рідну людину - свого батька, залишився без його підтримки. Звістка про смерть батька призвела до виникнення в нього душевного потрясіння, переживання та страждань. Відчуття того, що він ніколи не побачить батька, постійно його пригнічують, що негативно відображається на його психічному стані. Крім того, на момент смерті батька позивач ще не досяг 16-річного віку та у період становлення особистості залишився без батьківського піклування.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що неправомірними діями серед іншого працівників відповідача з незабезпечення надання об'єктивних даних з оцінки стану устаткування та видача необґрунтованого узгодження параметрів допустимого завантаження устаткування призвели до смерті батька позивача, і таким чином відбулась втрата життєвих зв'язків позивача з рідною людиною.

Факт смерті позивача беззаперечно свідчить про те, що позивач відчуває від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину фізичних і душевних страждань позивача, те, що ці страждання у нього довічні, ступінь вини працівників відповідача, суттєві негативні зміни, які відбулися в особистому житті позивача.

Доводи представника відповідача про те, що провина за нещасний випадок, внаслідок якого помер батько позивача, не лежить на відповідачі, оскільки померлий працював на ВАТ «Південний ГЗК», суд не може прийняти до уваги, оскільки нещасний випадок та смерть ОСОБА_6 стала з вини, зокрема, працівників відповідача, що встановлено актом № 6 форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом» від 25.08.2008 року та актом форми Н-5 «Спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 10 серпня 2008 року, що оспорило підприємство відповідача.

А тому суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

При цьому, суд виходить з засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 суд враховує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Також суд вважає суму 220000 грн завищеною та не доведеною. Суд вважає такою, що буде справедливою, відповідати обставинам справи, та моральним стражданням, зазначеним позивачем - 20000 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

У задоволенні іншої частини вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного і у відповідності зі ст.ст. 1167,1168, 1172 Цивільного Кодексу України, ст.10,11,60, 212-214 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3, представника позивача - ОСОБА_1 до державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві 20000 /двадцять тисяч/ гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.Я. Соловйова