Головуючий у 1 інстанції – Преснякова А.А.
Суддя-доповідач – Геращенко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
09 жовтня 2009 року справа № 2-а-112/09/0535
зал судового засідання № 201 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
розглянувши у порядку письмового
на постанову
від
у адміністративній справі
за позовом
до
про
провадження апеляційну скаргу
ОСОБА_1
Новоазовського районного суду Донецької області
22 квітня 2009 року
№ 2-а-112/09/0535
ОСОБА_1
Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області
стягнення недоплачених сум допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до трьох років за 2007, 2008 роки, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Новоазовського районного суду Донецької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення недоплачених сум допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до трьох років за 2007, 2008 роки.
Постановою Новоазовського районного суду Донецької області від 22 квітня 2009 року позов задоволено частково, неправомірною визнана бездіяльність відповідача щодо не нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та зобов'язано відповідача перерахувати та сплатити позивачу вказаний вид допомоги відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 12.10.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 882 грн. 50 коп. за рахунок Державного бюджету України. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні її позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, вважає що суд неправильно застосував норми матеріального права.
Наголошує на застосуванні Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та міс це розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
ОСОБА_1 застрахована у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, згідно свідоцтва про народження є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим перебуває на обліку у відповідача як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу, передбачену чинним законодавством, виплату якої з 12.10.2007 року здійснює Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області.
Управлінням праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області призначено позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.10.2007 року по 22.08.2010 року у розмірі 130,64 грн.
Фактично відповідачем сплачено ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: в жовтні 2007 року – 84,28 грн.; з листопада 2007 року по березень 2009 року – 130,64 грн., щомісячно.
Крім того, позивачу була призначена та сплачена державна допомога при народженні дитини в розмірі 8500 грн. з серпня 2007 року по серпень 2008 року, а саме: 3400 грн. одноразово та по 425 грн. щомісячно з 01.09.2007 року по 31.08.2008 року.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційних скаргах вказується на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів вважає такий довід необґрунтованим, у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(закон № 2811).
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 13 цього закону ( в редакції яка діяла до 1.01.2008р.) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Тобто, Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми ” є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає також Закон України “Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням ” (закон № 2240).
Статтею 1 Закону 2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 2 Закону № 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.
Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника), а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007р. № 32 “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ” УПСЗН з 2 кварталу 2007р. зобов’язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489 зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та дія ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
При цьому, з аналізу норм Законів № 2811 та № 2240 не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, починаючи з 12.10.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік та вважає, правомірною відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з одноразової допомоги при народженні дитини, в силу наступного.
Відповідно до змін ст. ст. 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007р., право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має як не застрахована так і застрахована особа і надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. і ця норма Закону не визнана неконституційною.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства.
Крім того, Законом України «Про Державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено у 2007 році допомогу при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про Державну допомогу сім»ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено допомогу при народженні дитини у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. не визнано неконституційним зазначене положення ст. 56 в частині виплати допомоги при народженні дитини.
Крім того, не заслуговує до уваги довід апеляції відповідача щодо застосування ст. ст. 99, 100 КАС України, оскільки суд першої інстанції правильно визначився щодо своєчасності звернення позивача до суду.
Приймаючи викладене до уваги, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в повному обсязі встановлені обставини справи, постанову ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовуються, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новоазовського районного суду Донецької області від 2 2 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення недоплачених сум допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до трьох років за 2007, 2008 роки – залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич