Справа № 2-а-327/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2009 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
Головуючого – судді Левченко Т.А.
при секретарі – Хіміч А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання виплатити заборгованість з допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги по догляду за дитиною, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просить визнати дії відповідача неправомірними; зобов’язати відповідача зробити їй перерахунок одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов’язати відповідача сплатити їй заборгованість з одноразової допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 року 01.02.2009 року в загальній сумі 8691 грн.; зобов’язати відповідача призначити їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01.02.2009 року у розмірах, що дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, з наступним підвищенням (щомісяця, року) розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, до закінчення строку передбаченої законом виплати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона має на утриманні дитину віком до 3 років та відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» отримує державну допомогу на дитину до досягнення нею трьохрічного віку, відповідачем не нараховувалася та не сплачувалася їй зазначена допомога у належних сумах, а саме в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а також не була виплачена в передбаченому зазначеним Законом розмірі державна допомога при народженні дитини.
В судове засідання позивачка не з’явилась. Про час і місце судового засідання повідомлена належним чином.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в судове засідання також не з'явився, надав заперечення в яких просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась у розмірі що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб; допомога при народженні дитини – у розмірі 8500 грн., у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У 2008 році відповідно до підпунктів 7, 8 п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. положення ст. 56, ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано неконституційними, але кошти на виплати зазначеної допомоги та механізм її виплати не передбачені. Окрім того посилається на те, що позивачка пропустила строки звернення до суду, встановлені ст. 99 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка має на утриманні малолітню дитину – сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження ( а. с. 4). Відповідно до розпорядження управління праці та соціального захисту населення позивачці призначена з 10.10.2007 року щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У 2007 році позивачці була нарахована та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з жовтня по грудень 2007 року в наступному розмірі: жовтень – 105 грн. 02 коп.; листопад-грудень – 147 грн. 98 коп. Крім того позивачці в серпні 2007 році була призначена та виплачена на протязі року допомога при народженні дитини в розмірі 8500 грн. Зазначені обставини підтверджуються довідкою управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради. Позивачка відноситься до осіб, не застрахованих в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, про що зазначив у своєму відгуку відповідач, а також ця обставина підтверджується розпорядженням управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про призначення позивачці щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому розмір допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку був визначений управлінням праці та соціального захисту населення у відповідності до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції, що діяла до 09.07.2007 року.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22.6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини.
Між тим, пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлений інший розмір допомоги при народженні дитини, ніж зазначений у Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а саме в сумі 8500 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» діючою стала на ряду зі ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» і ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».
Проте в зазначених нормах законів по різному визначається розмір допомоги при народженні дитини.
Отже, з 09.07.2007 року існували дві норми закону, які встановлювали різний розмір допомоги при народженні дитини.
Закони України є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної ради України.
Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України в п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 по справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив: « Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Таким чином, виходячи з системного аналізу Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 по справі за № 4-зп, до правовідносин щодо виплати допомоги при народженні дитини підлягає застосуванню Закон України «Про Державний бюджет на 2007 рік», який був прийнятий пізніше Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання допомоги, а тому вимоги позивачки щодо допомоги при народженні дитини є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивачки відносно перерахунку та виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, то вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла в період проведення вказаних виплат позивачці, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Частиною 2 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у такому розмірі: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
Пунктом 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» також було передбачено, що розмір державної допомоги сім‘ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Згідно ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім‘ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Ст. 5 вказаного Закону передбачено, що всі види державної допомоги сім‘ям з дітьми, в тому числі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, крім допомоги у зв‘язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 2 ст. 4 цього Закону, призначають та виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Із заперечень відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради встановлено, що він не здійснював зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини для розрахунку допомоги матерям по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» була зупинена на 2007 рік та статтею 56 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми».
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно статті 6 Конституції України, органи виконавчої влади здійснюють повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України та, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради повинно було нараховувати та сплачувати позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 09.07.2007 року з урахуванням положень ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 та абзацу 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.
Посилання відповідача на відсутність коштів та механізму здійснення вказаних виплат не може бути взято до уваги судом з огляду на наступне. Статтею 46 Конституції України передбачено, що пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Преамбулою Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.92 р. передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Суд зазначає, що Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.92 р. не ставить виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в залежність від наявності чи відсутності механізму її виплати.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення виплат щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із урахуванням прожиткового мінімуму, а також відсутність коштів на ці виплати, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
В той же час ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.
Позивачка звернулась до суду з позовом 20.11.2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (а. с. 20-21).
Так в судовому засіданні позивачка пояснила, що вона звернулася до суду, коли дізналася від знайомих про її право на отримання допомоги в більшому розмірі. Однак доводи ж позивачки щодо її необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а тому суд вважає, що нею без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.10.2007 року по 19.11.2007 року.
Виходячи з зазначеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування та виплату допомоги позивачці в зазначеному вище розмірі з 19.11.2007 року по 31.12.2007 року, а саме за 12 днів листопада 2007 року позивачці необхідно доплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною, з урахуванням отриманих нею сум, в розмірі 128 грн. 04 коп. (470 грн. : 30 днів + 15 грн. 60 коп. х 12 днів = 187 грн. 20 коп. – 59 грн. 16 коп. = 128 грн. 20 коп. ); а за грудень 2007 року в розмірі 322 грн. 02 коп. (470 грн. – 147 грн. 98 коп. = 322 грн. 02 коп.).
Щодо позовних вимог за період 2008 -2009 років, то вони є необґрунтованими та не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до підпунктів 7, 8 п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в редакції, яка визначає, що в 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень, у в 2009 році допомога надається у розмірі, яка дорівнює різниці між 75 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім‘ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в 2009 році призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 22 постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» передбачено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Зазначені положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про Державний бюджет на 2009 рік» неконституційними не визнані та діяли протягом 2008-2009 років.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради не було підстав нараховувати та сплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки протягом 2008-2009 років діючим законодавством, згідно якого управління праці та соціального захисту населення проводили нарахування та виплату зазначеної щомісячної допомоги, був визначений інший її розмір, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог за період 2008-2009 років.
Крім того не підлягають задоволенню вимоги позивачки про зобов‘язання відповідача в подальшому виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, до закінчення строку передбаченої законом виплати, так як відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин на майбутнє адміністративним судочинством не передбачено.
З огляду на встановлені факти та положення законів суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та необхідно визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недоплати позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 19.11.2007 року по 31.12.2007 року та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу за період з 19.11.2007 року по 31.12.2007 року, виходячи з розмірів, встановлених ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції станом на 09.07.2007 року та провести відповідні виплати з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в розмірі 450 грн. 06 коп.
Відповідно до ст. 94 КАС України з місцевого бюджету м. Суми пропорційно частині задоволених позовних вимог на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 гривні 90 коп.
Керуючись ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 94, 99-100, 159, 160-163 КАС України, ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 12, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. у справі «Про соціальні гарантії громадян», Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет на 2009 рік», суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недоплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 19.11.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 за період з 19.11.2007 року по 31.12.2007 року, виходячи з розмірів, встановлених ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції станом на 09.07.2007 року та провести відповідні виплати з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в розмірі 450 гривень 06 коп.
В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з місцевого бюджетум. Суми на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7 гривень 90 коп.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсягу.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.09.2009 року.
Суддя Т.А.Левченко