ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26.06.2009 р. № 12/312
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого –судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
встановив:
Позивачі звернулись до суду з позовами до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та, враховуючи змінені позовні вимоги, просив:
- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 суми компенсації на оздоровлення неправомірними, такими що суперечать Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Конституції України;
- відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом його порушених прав за період з 01.01.2001 року по теперішній час;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району м. Києва зробити перерахунок та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нарахувати та виплатити компенсацію проіндексувавши її з урахуванням інфляції, що мала місце протягом вказаного періоду згідно розрахунку за 2006 - 2009 роки, яка склала - 4709 грн. 60 коп. ( чотири тисячі сімсот дев'ять гривень 60 копійок), матеріальний збиток на його користь у розмірі -20160 гривень 80 копійок ( двадцять тисяч сто шістдесят гривень 80 коп.);
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації зробити перерахунок та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нарахувати та виплатити моральну шкоду на його користь у розмірі - 20160 гривень 80 копійок (двадцять тисяч сто шістдесят гривень 80 коп.);
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації зробити перерахунок через співвідповідача Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нарахувати та виплатити матеріальний збиток і моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі - 40325, 61 ( сорок тисяч триста двадцять п'ять гривень 61 коп.);
- зобов'язати відповідача Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації через співвідповідача Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) робити розрахунок щорічної допомоги на оздоровлення, що виплачується інвалідам І і II групи в розмірі п'ять мінімальних заробітних плат, згідно другого абзацу четвертої частини статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи мінімальну заробітну плату на момент виплати у відповідному році.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав та, враховуючи змінені позовні вимоги, просив:
- визнати дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва і співвідповідача –Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) незаконними як такі, що порушують його права та свободи;
- зобов’язати відповідача і співвідповідача зробити перерахунок призначеної позивачу пенсії, встановивши в розмірі 8 мінімальних розмірів пенсій за віком 4840 грн. та додатково щомісячно 75% мінімальної пенсії за віком 453 грн. 75 коп., всього 5293 грн. 75 коп., від дня звернення з заявою, а також зробити перерахунок пенсії та додаткової пенсії за останні три роки, повернувши різницю, відшкодувавши нанесені йому матеріальні збитки і моральну шкоду.
- зобов’язати відповідача і співвідповідача відшкодувати позивачу нанесений матеріальний збиток у розмірі –132054 грн. 04. коп.
- зобов’язати відповідача і співвідповідача відшкодувати позивачу нанесену моральну шкоду у розмірі –132054 грн. 04. коп.
- зобов’язати відповідача –Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва і співвідповідача Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат робити перерахунок та нарахування і виплату у разі підвищення мінімальної пенсії за віком постійно згідно ч. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.
Представники Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації та Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва позовні вимоги не визнали, вважають дії відповідачів правомірними та такими, що вчинені у відповідності до норм чинного законодавства України. Відповідач - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних подав заяву про розгляд справи за відсутності представника та письмові заперечення по справі, в яких зазначив, що до повноважень Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не належить встановлювати розміри щорічної допомоги на оздоровлення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І), інвалідом І групи із встановленим причинно-наслідковим зв'язком із Чорнобильською катастрофою.
Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06.06.96 р. N230/96 щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам І і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч.5 ст. 48 даного Закону в редакції Закону України від 06.06.96 р. N230/96 щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи.
Станом на час розгляду справи стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ передбачає, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. та № 562 від 12.07.2005р. були передбачені розміри допомог для визначених категорій громадян, до яких належить позивач.
Як свідчать фактичні обставини справи, позивачу - ОСОБА_1 за відповідні періоди були здійснені виплати у значно менших розмірах, ніж встановлено у законі, тобто було виплачено допомогу лише частково.
Законом України «Про Державний бюджет на 2007рік»було призупинено дію ст.48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При вирішенні даного адміністративного спору суд враховує рішення Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 09.07.2007р. № б-рп/2007, в якому були визначені такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) окремі положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", зокрема це стосується ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В пункті 4 цього Рішення, Конституційний Суд України додатково зазначив, що його рішення має преюдиціальне значення, тобто є таким, що не потребує доказів при прийняті рішень для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів.
Крім того, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-У одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107- VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N10-рп/2008).
Відповідно до ч. 2 ст. З Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач ОСОБА_1 заявляє позовні вимоги щодо перерахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2001 -2009 роки.
В своїх поясненнях та розрахунках позивач зазначає, що отримував зазначені соціальні допомоги до пенсії, однак не в тому розмірі, як було передбачено законом.
Звідси, слід вважати, що у позивача виникло право вимоги за даними позовними вимогами з 2001р.- з моменту отримання відповідних коштів. Однак він звернувся з вимогами про перерахунок та виплату недоотриманої допомоги лише у серпні 2007 року. В зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, суд робить висновок, що в задоволенні позовних вимог в частині перерахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2001 -2005 роки слід відмовити.
Однак в частині стягнення виплат за період з 2006 року по 2009 рік позовні вимоги позивача щодо компенсації на оздоровлення на підставі ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»станом на 2006 рік розмір мінімальної заробітної плати за період з 1 січня 2006 року становить 350 гривень на місяць, з 1 липня 2006 року - 375 гривень, з 1 грудня 2006 року - 400 гривень. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»станом на 2007 рік розмір мінімальної заробітної плати за період з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»станом на 2008 рік розмір мінімальної заробітної плати за період з 1 січня 2008 рік - 515 гривень, з 1 квітня 2008 рік –525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»станом на 2009 рік розмір мінімальної заробітної плати за період з 1 січня 2009 рік - 605 гривень, з 1 квітня 2009 рік - 625 гривень.
В ч. 7 ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06.06.1996р зазначалось, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Оскільки в матеріалах справи не містяться дані щодо моменту виплати позивачу зазначеної соціальної допомоги, суд виходить із розміру мінімальної заробітної плати, яка зазначена позивачем. Спору щодо розміру мінімальної заробітної плати між сторонами в судовому засіданні не виникло.
З пояснень учасників процесу судом встановлено, що позивачу щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась за 2006 рік в розмірі 120 грн., за 2007 рік в розмірі 120 грн., за 2008 рік - 120 грн., за 2009 рік - 120 грн.
Отже, заборгованість по сплаті позивачу одноразової щорічної допомоги становить за 2006 рік - 1755 грн. 00 коп. (375 грн. х 5 =1875 - 120 грн.), за 2007 рік - 1980 грн. 00 коп. (420 грн. х 5 = 2100 -120 грн.), за 2008 рік - 2905 грн. 00 коп. (605 х 5 =3025 - 120), 2009 рік - 3005 грн. 00 коп. (625 х 5 = 3125 - 120).
Відповідно до ч.5 ст. 48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
У відповідності до пп. 3.3 п. З Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що затверджено розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.01.2007 року головним завданням Центру є здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
В силу того, що позивач просить стягнути на його користь допомогу, яка стягується щорічно, з урахуванням дати звернення до суду та положень ст.99-100 КАС України, є підстави припускати, що ним не пропущений строк звернення до суду стосовно виплати за 2006р.
З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання вчинення дій по нарахуванню та виплаті разової щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 - 2009 р.р. підлягають задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І), інвалідом II групи із встановленим причинно-наслідковим зв'язком із Чорнобильською катастрофою.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції Законів України від 17.06.1993р. N3285-XII, від 06.06.96 р. N 230/96-ВР в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Як свідчать фактичні обставини справи, позивачу - ОСОБА_2 за відповідні періоди були здійснені виплати у значно менших розмірах, ніж встановлено у законі, тобто було виплачено пенсію лише частково.
Крім того, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-У у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності – 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Слід також зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 50 відповідного Закону у редакції Закону від 06.06.1996 р. особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах –інвалідам II групи –75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Оскільки зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107- VI, як уже зазначалося вище, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008) суд, приходить до висновку, що з дати постановлення рішення і до часу звернення до суду позивачу ОСОБА_2 недоплачувалася пенсія у встановленому законом розмірі.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що право вимоги у нього виникло у 2004 році з моменту отримання відповідних коштів. Однак він звернувся до суду з вимогами про перерахунок та виплату недоотриманої допомоги лише у грудні 2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 103 КАС України строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. При цьому судом враховується, що пенсія є виплатою, що здійснюється щомісячно. З урахуванням дати звернення до суду та положень КАС України позивачем не пропущено річний строк звернення до суду лише за 2007 рік, тобто за дванадцять місяців відповідного року. Тож, беручи до уваги заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги, незважаючи на те, що позивачем подано позов у грудні 2007 року, підстав для перерахунку відповідних виплат за 2006 рік не вбачається.
У зв'язку з пропущенням строку звернення до суду, суд робить висновок, що в задоволенні позовних вимог в частині перерахування та виплати пенсії за 2004 -2006 роки слід відмовити.
Що стосується перерахунку пенсії за 2007 рік, суд, із врахуванням пояснень відповідача зазначає, що позивачу ОСОБА_2 пенсія виплачувалася не у відповідності із ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а у відповідності із підзаконними актами.
Згідно зі ч. 3 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»в установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Отже, заборгованість по сплаті позивачу пенсії становить: за січень 2007 –380 х 8 + 285 –2047.92 = 1277,08 грн.; за лютий 2007 –380 х 8 + 285 –2047.92 = 1277,08 грн.; березень 2007 –380 х 8 + 285 - 2047.92 = 1277,08 грн.; за квітень 2007 –406 х 8 + 304.5 –2182.87 = 1369,63 грн.; за травень 2007 –406 х 8 + 304.5 –2182.87 = 1369,63 грн.; за червень 2007 –406 х 8 + 304.5 –2182.87 = 1369,63 грн.; за липень 2007 –406 х 8 + 304.5 –2182.87 = 1369,63 грн.; за серпень 2007 –406 х 8 + 304.5 –2182.87 = 1369,63 грн.; за вересень 2007 –406 х 8 + 304.5 –2182.87 = 1369,63 грн.; за жовтень 2007 – 411 х 8 + 308.25 –2182.87 = 1413,38 грн.; за листопад 2007 –411 х 8 + 308.25 –2182.87 =1413,38 грн.; за грудень 2007 –411 х 8 + 308.25 –2182.87 = 1413,38 грн.; Загалом за 2007 рік - 16 286,12 грн.
Починаючи з 01.01.2008 р. перерахунок пенсії позивачу здійснювався у відповідності до діючої на той час редакції Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зі змінами унесеними законом від 28.12.2007 року.
І лише після винесення Рішення Конституційним Судом України від 22.05.2008р. стала знову чинною редакція Закону від 06.06.1996р.
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно ст. 58 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»прожитковий мінімум в розрахунку на місяць, для тих, хто відноситься до основних демографічних груп і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 470 грн., з 1 квітня -481 грн., з 1 липня 482 грн., з 1 жовтня 498 гривень.
Отже, заборгованість по сплаті позивачу пенсії становить: за червень 2008 року – 481 х 8 + (481 х 75%) - 2400,05 = 1808,70 грн.; за липень 2008 року –482 х 8 + (482 х 75%) –2400,48 = 1817,02 грн.; за серпень 2008 року –482 х 8 + (482 х 75%) –2400,48 = 1817,02грн.; за вересень 2008 року – 482 х 8 + (482 х 75%) –2400,48 = 1817,02грн.; за жовтень 2008 року –498 х 8 + (498 х 75%) –2407, 36 = 1950,14грн.; за листопад 2008 року 498 х 8 + (498 х 75%) –2407, 36 = 1950,14грн; за грудень 2008 року 498 х 8 + (498 х 75%) –2407, 36 = 1950,14грн. Загалом –1808,70грн + 1817,02 грн. + 1817,02 грн. + 1817,02 грн. + 1950,14 грн. + 1950,14 грн. + 1950,14 грн. = 13 110,18 грн.
З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги щодо зобов'язання вчинення дій по нарахуванню та виплаті пенсії за червень - грудень 2008 р. підлягають задоволенню.
Крім того, позивачі заявляють позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення з врахуванням індексу інфляції.
Стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»визначає термін індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Оскільки зміни, внесені підпунктом 1 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N Ю-рп/2008), суд при винесенні рішення керувався Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»в редакції від 25 березня 2005 року.
Так, згідно ст. 2 вищезазначеного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:
- пенсії; - стипендії; - оплата праці (грошове забезпечення); - суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; - суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті. Підтримання купівельної спроможності встановлених законодавством України соціальних виплат, що мають цільовий і разовий характер (одноразова допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), здійснюється шляхом підвищення державних соціальних гарантій та інших виплат, виходячи з яких визначаються розміри соціальних виплат, які є об'єктами індексації. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів відповідних виплат на оздоровлення з врахуванням індексу інфляції підлягають задоволенню у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Разом з тим, з урахуванням того, що відповідні виплати позивачам здійснюються не на даний час, суд позбавлений можливості вірно розрахувати індекс інфляції. У зв’язку з цим, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідачів при здійсненні даних виплат позивачам врахувати індекс інфляції на відповідний період.
Одночасно суд звертає увагу на те, що в силу положень ст..152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовуються державою у встановленому законом порядку. Тож, враховуючи спірні правовідносини в частині стягнення шкоди, позивачі у даному випадку мають можливість звернутися із позовом до відповідного органу державної влади про відшкодування їм шкоди. Як вбачається, позивачі з таким позовом в суд до даного органу не зверталися.
З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання вчинення дій по нарахуванню та виплаті разової щорічної допомоги на оздоровлення з врахуванням індексу інфляції у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення за 2006 - 2009рр. підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 щодо нарахування та виплати недоплаченої пенсії за 2006-2009рр. з врахуванням індексу інфляції у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демократичних груп населення.
Крім того, позовні вимоги стосовно подальшого проведення перерахунку та виплати відповідних допомог без обмежень не може бути задоволена, оскільки законодавство України, правовий порядок щодо цього має тенденцію змінюватись, а суд не має можливості передбачити положення законів, які будуть діяти в майбутньому.
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачів є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
На основі встановленого, керуючись ст.ст. 86, 99, 100, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової щорічної допомоги на оздоровлення згідно зі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2006 рік в розмірі 1 755 (одна тиса сімсот п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп. та за 2007 рік –1980 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., за 2008 рік –2 905 (дві тисячі дев’ятсот пять) грн. 00 коп., 2009 рік –3 005 (три тисячі п’ять) грн. 00 коп. з врахуванням індексу інфляції у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демократичних груп населення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 недоплаченої пенсії за 2007 рік у розмірі 16 286 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 12 коп.; недоплаченої пенсії за 2008 рік у розмірі 13 110 (тринадцять тисяч сто десять) грн. 18 коп. з врахуванням індексу інфляції у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демократичних груп населення.
В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий-суддя: Ю.І. Цвіркун