Справа № 2 – а - 3154 / 09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

      13  жовтня  2009 року.                         м.  Суми.                                                                            

Зарічний районний суд м. Суми в складі :  головуючого – судді Бойка  В.Б.,

                                                             при секретарі – Міщенко  А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до  Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради   про стягнення грошової  суми,  спонукання  до  вчинення  дій,  

В С Т А Н О В И В :

    Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути  з  відповідача  у  відповідності  до  ст. 15 Закону  України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», заборгованість по державній допомозі по догляду за дитиною за період  з  січня 2007  року  по  лютий 2009  року,  а  також  зобов»язати  відповідача  виплачувати  допомогу  в  подальшому  згідно  з  вимогами  чинного  законодавства  України.  В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона має на утриманні дитину віком до 3 років та відповідно до вимог вказаного Закону отримує державну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку, відповідачем не нараховувалася та не сплачувалася допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.    

    Відповідач - Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  Сумської  міської  ради  надав  заперечення в яких просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці  виплачувалась у розмірах,  встановлений  чинним  законодавством. Окрім  того,  зазначає, що позивачка  пропустила  строки  звернення  до  суду, встановлені ст. 99 КАС.  

              Дослідивши матеріали справи, суд  вважає,  що  заявлені  вимоги  не  підлягають задоволенню,  виходячи  з  наступного. Як  було  встановлено  судом,  позивачка має на утриманні малолітню  дитину – доньку  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження ( а.с. 7 ) .

В 2007 році позивачці була нарахована та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 120,75 – 130,64  грн., що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради ( а.с.  21 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла в період проведення вказаних виплат позивачці, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Частиною 2 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у такому розмірі: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

    Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» була зупинена на 2007 рік та статтею 56 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми».

      Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Згідно статті 6 Конституції України, органи виконавчої влади здійснюють повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України та, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради повинно було нараховувати та сплачувати позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 09.07.2007 року з урахуванням положень ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 та абзацу 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду. Позивачка звернулась до суду з даним  позовом 26.03.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, крім заперечень на позов, наполягає на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( а.с. 13), а поважних причин пропуску даного строку позивачем не наведено.

Доводи позивачки щодо її необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а тому суд вважає, що нею також без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про стягнення  заборгованості  за  2007 рік.  

В той же час, суд вважає, що вимоги позивачки відносно періоду за 2008-2009  роки не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У 2008 році розмір вказаної допомоги визначався відповідно до ст. 13, ч. 1 ст. 15, Пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зі змінами відповідно до п.п. 7, 8 п. 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Так допомога  надавалася у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У 2009 році допомога визначалася відповідно до ст. 13, ч. 1 ст. 15, Пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік». Зокрема ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»  визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» передбачено, що відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Зазначені положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про Державний бюджет на 2009 рік» неконституційними не визнані та діяли у спірний період.

Відтак відповідач у 2008-2009 роках діяв відповідно до положень вказаних законів і прав позивача не порушував ,  тому  в  задоволенні  позову  належить  відмовити  в  повному  обсязі.

Керуючись ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 99-100,  159-163 КАС України, ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми »,  суд –

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1  відмовити.  

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсягу.

Суддя