ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.08.09 № 05-5- 40 / 27002

 
Суддя , розглянувши позовну заяву  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  

до  Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра"

про   розірвання договору та перерахування коштів

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду і повинна містити, окрім іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Згідно з ч.3 ст.55 ГПК України ціну позову зазначає позивач. Проте, в порушення вказаної норми, у позовній заяві ціна позову не зазначена.

Пунктом 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обов’язок додати до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку та розмірі,  встановлених законодавством України.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 22 квітня 1993 р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за № 50, державне мито сплачується до подання позовної заяви до суду в розмірі залежно від ціни позову, вказаної заявником.

Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до Відповідача із позовними вимогами майнового та немайнового характеру, а саме про розірвання договору №73-32 від 19.03.08 та зобов'язання Відповідача перерахувати надлишок коштів на рахунку на інших рахунок у банку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993 № 15 у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду заяв немайнового характеру.

Згідно з п.2 ст.3 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5           неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Позивачем до позовної заяви б/№ від 06.08.09  на підтвердження сплати державного мита за розгляд позову, додана квитанція №61 від 17.07.09 про сплату державного мита у сумі 85,00 грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного, Позивачем, не повністю сплачено державне мито.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес. Так, у позові не зазначено повного найменування Відповідача.

Згідно п. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування сторін, їх поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах. Недотримання вимог ст. 54 ГПК України щодо форми і змісту позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Крім того, до позову не додано належних доказів надсилання Відповідачеві копії позовної  заяви та доданих до неї документів.

Пунктом другим частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Недодержання вимог статті 57 ГПК України щодо додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України (абзац перший підпункту 3.3 Роз’яснення ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України”).

Відповідно до доданих до позовної заяви фіскального чеку від 06.08.09 № 3070 та опису вкладення вбачається, що копію позовної заяви  було направлено на адресу відповідача: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, тоді  як у договорі банківського рахунку №73-32 від 19.03.08, що доданий до позову, адреси відповідача -  м. Київ, пр. 50-річчя Жовтня, 5 "В" та 01133, м. Київ, вул. І. Кудрі, 32.

Позивач не обґрунтував підстави направлення кореспонденції за вказаною адресою, а також документально не підтвердив місцезнаходження Відповідача за іншою адресою, ніж та, що вказана в договорі банківського рахунку №73-32 від 19.03.08, а тому суд не може прийняти надані фіскальний чек та опис вкладення, як належні докази направлення Відповідачеві копії позовної заяви.

Відповідно до пункту шостого  частини першої статті 63 ГПК України неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Керуючись п.п. 2, 4, 6 ч.1  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.  

Суддя                                                                                                           Пукшин Л.Г.