Справа № 2-2020

2009 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   01 липня 2009 року                                                                    м. Білгород – Дністровський

            Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області

            у складі: головуючого – одноособово судді Боярського О.О.,

            при секретарі  - Рачицькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради, як орган опіки та піклування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, вказуючи, що відповідач не займається вихованням дитини, ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, день та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.

             Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору – служба у справах сім’ї, дітей та молоді ОСОБА_3 міської ради –ОСОБА_5, з позовними вимогами згодна, заперечень не має, вважає доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, суд приходить до наступного.

     У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження являється батьком неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 місце реєстрації відділ реєстрації актів громадянського стану виконкому Білгород – Дністровської міської ради народних депутатів Одеської області, актовий записНОМЕР_4

Відповідач не займається вихованням  та утриманням дитини, на протязі багатьох років не займається  вихованням та утриманням дитини, не цікавиться її життям, розвитком.  

24.09.1998 року шлюб міжОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 10 грудня 2008 року.  

Вихованням та утриманням неповнолітньої дитини займається мати ОСОБА_1 яка створила необхідні умови для життя та всебічного розвитку дитини.  

Згідно висновку виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради Одеської області від 11 грудня 2008 рокуНОМЕР_2 виконком вважає доцільним позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження у відношенні неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

              Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов’язаний піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов’язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

               Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов’язані поважати дитину.

Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27.02.1991 року держави-учасниці зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

     З огляду на зазначене вище суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані та доведеними, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.  

Керуючись 150, 155, 164,165 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60,74, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, батьківських прав у відношенні неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: