03.05.2017

Провадження № 1-кп/331/17/2017

Єдиний унікальний номер 331/5187/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Пивоварової Ю.О.

суддів Стратій Є.В., Смолки І.О.

при секретарі Федорович Ю.Г.

за участю: прокурора Нестеренка С.О.

захисників Коротаєва В.Ю., Дригайла Т.В.

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нетайлово Ясинуватського району Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, студента 3 курсу Донецького хімічного технікуму, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (гуртожиток), раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Маріуполь Донецької області, громадянки України, із середньо спеціальною освітою, пенсіонерка, вдова, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ст. 113 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У період часу з початку серпня 2014 року ОСОБА_3, перебуваючи в місті Донецьк, являючись членом радикально налаштованої, озброєної терористичної групи «Кальміус» самопроголошеної у не передбачений Конституцією та Законами України спосіб «Донецької Народної Республіки» (далі «ДНР»), надавав сприяння вказаній терористичній групі, як його учасник, шляхом вчинення умисних дій, спрямованих за дестабілізацію суспільно-політичної обстановки, дезорганізацію роботи органів влади, скоєння актів тероризму, залякування населення, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, а також шляхом участі у збройному опорі підрозділам Збройних сил України і Міністерства внутрішніх справ, що діють у складі Антитерористичної операції в Донецькій області. Зокрема, ОСОБА_3 вступив у якості розвідника до складу радикально налаштованої, озброєної терористичної групи «Кальміус», підконтрольній самопроголошеній «ДНР» у місті Донецьк, де для конспірації отримав позивний ОСОБА_21. Після проведення ротації в серпні 2014 року членів радикально налаштованої озброєної терористичної групи «Кальміус» ОСОБА_3 перебував у так званому «резерві» та проживав за адресою: АДРЕСА_2, очікуючи від керівників вказаної терористичної групи виклик для продовження військового опору Збройним силам України, який отримав та прийняв до виконання 26.12.2014 року.

Продовжуючи здійснення злочинної діяльності, 26.12.2014 року на виконання наказу, отриманого від керівництва радикально налаштованої, озброєної терористичної групи «Кальміус», підконтрольній самопроголошеній організації «ДНР», ОСОБА_3, діючи умисно, з метою послаблення держави Україна, через зруйнування об'єкта, що має важливе народногосподарське значення, а саме: для вчинення диверсії, за попередньою змовою групою осіб, разом з невстановленою органом досудового розслідування особою на ім'я ОСОБА_24, прибув до міста Запоріжжя, де впродовж з 26.12.2014 року по 31.12.2014 року вивчав та проводив розвідку об'єктів можливого вчинення диверсії. Підшукавши вірогідні об'єкти для вчинення диверсії в місті Запоріжжі, 31.12.2014 року ОСОБА_3 повернувся до міста Донецька, про що доповів одному з керівників диверсійно-розвідувального підрозділу «Інтернаціональна бригада №15» прозивний - ОСОБА_19 терористичної групи «Кальміус», підконтрольній самопроголошеній організації «ДНР».

31.01.2015 року ОСОБА_3, як активний член диверсійно-розвідувального підрозділу «Інтернаціональна бригада №15» терористичної групи «Кальміус», вдруге прибув у місто Запоріжжя з метою зруйнування об'єкта, що має важливе народногосподарське значення - ділянки залізничної колії із залізничним потягом, тобто для вчинення попередньо спланованої диверсії. Так, ОСОБА_3 на початку лютого 2015 року, перебуваючи у місті Запоріжжі, розробив план та підготував вчинення диверсії на залізничній колії Придніпровської залізниці тобто встановлення «гальмівного башмаку» із гранатою для створення аварії залізничного потягу через наїзд на нього та вибуху гранати із наступним сходом з рейок та перекиданням залізничного потягу.

Для надання допомоги ОСОБА_3 та на виконання наказу керівника диверсійно-розвідувального підрозділу «Інтернаціональна бригада № 15» терористичної групи «Кальміус» позивний - ОСОБА_19, 05.02.2015 року ОСОБА_4 прибула в місто Запоріжжя з метою послаблення держави Україна через зруйнування об'єкта, що має важливе народногосподарське значення, а саме: для вчинення попередньо спланованої диверсії.

Так, 05.02.2015 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у кімнаті № 4 за адресою: АДРЕСА_3, обговорили раніше розроблений ОСОБА_3 план по вчиненню диверсії на залізничній колії Придніпровської залізниці та розробили спільний план із визначенням участі кожного у його реалізації. У подальшому, 06.02.2015 року приблизно о 05 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою, прибули на залізничну колію у районі 180 км. сполученням «станція ім. Олександра Алімова - Запоріжжя-2» Придніпровської залізниці, яка знаходиться на відстані приблизно 150 метрів від будинку № 25-в по вул. Арочній у Жовтневому районі міста Запоріжжя. При цьому, з метою реалізації заздалегідь розробленого злочинного плану, ОСОБА_4, за допомогою ліхтарика підібрала місце для встановлення «гальмівного башмаку» та забезпечила полегшений доступ ОСОБА_3 до місця диверсії, освітлюючи його ліхтарем, після чого, ОСОБА_3 встановив заздалегідь підготовлений «гальмівний башмак» із гранатою РГД-5 (№ 192-78т та запал УЗРГМ 131-86-583) для створення аварії залізничного потягу через наїзд на «гальмівний башмак» та вибух гранати із наступним сходом з рейок та перекиданням, а ОСОБА_4 в цей час освітлювала йому ліхтариком ділянку залізничної колії та спостерігала за навколишньою обстановкою, щоб їх злочинні дії ніхто не помітив та визначила шляхи відходу з місця скоєння злочину, тим самим виконавши всі дії, які вважали за необхідне для доведення злочину до кінця. Проте ОСОБА_3 та ОСОБА_4 довести свій злочинний намір до кінця не змогли, оскільки їх протиправну діяльність було припинено співробітниками УСБУ в Запорізькій області.

Крім того, 06.02.2015 року приблизно о 05 годині особа, яка була залучена до проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підставі конфіденційного співробітництва - ОСОБА_5, з метою перевірки дійсних намірів на вчинення диверсії передав безпосередньо перед виїздом із готелю за адресою: АДРЕСА_3, на виконання злочинного плану, ОСОБА_6 2 імітаційні (несправжні) гранати РГД-5 та 1 гранату Ф-1 з накольними механізмами УЗРГМ, які були прийняті ОСОБА_3 При цьому, ОСОБА_3, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння, зберігання вибухових пристроїв, був повністю впевненим в тому, що гранати, які передав йому ОСОБА_5 є справжніми та придатними для вчинення вибуху, тобто є вибуховими пристроями. Отримавши гранати безпосередньо перед виїздом із готелю, що розташований за адресою АДРЕСА_3, для вчинення запланованої диверсії, ОСОБА_3 перевіз вказані гранати на автомобілі «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_1 до місця вчинення злочину, а саме: до залізничного перегону «станція ім. Олександра Алімова - Запоріжжя-2», одну з яких у подальшому використав для вчинення замаху на диверсію. Під час під'їзду до кінцевого пункту, ОСОБА_3 вийшов з автомобілю та з багажного відділення взяв «гальмівний башмак», одну гранату РГД-5 та пішов до залізничного перегону, тим самим незаконно переніс імітаційну гранату, зберігаючи її при собі.

Крім того, ОСОБА_3 маючи умисел, спрямований на незаконне зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, незаконно перевіз із міста Донецька 4 бойові патрони калібру 5,45 мм., які є боєприпасами, придатними для здійснення пострілів, до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3, де незаконно їх зберігав до 06.02.2015 року до проведення обшуку

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованих їй злочинах не визнала та пояснила, що у 2014 році вона мешкала у м. Маріуполь, а її син на той момент мешкав у м. Донецьк, де велись активні бойові дії. Оскільки у сина не було документів, він не міг покинути Донецьк, тому вона часто до нього приїздила та допомагала постраждалим мешканцям м. Донецька. Останній раз вона приїхала до м. Донецьк 30.12.2014 року та залишалась там до лютого 2015 року, оскільки через обстріли та перекриття блок-постів не могла повернутися додому. 05.02.2015 року вона домовилась із приватним перевізником, який погодився доставити її до м. Запоріжжя, оскільки лише цей напрямок на той момент був відкритий для перетину блок-постів. У подальшому погодився їй допомогти повернутися до м. Маріуполь знайомий її сина ОСОБА_7, який і зустрів її на автовокзалі у м. Запоріжжя та запропонував переночувати у кімнаті готелю. По дорозі вони придбали продукти харчування та пляшку горілки, а потім у готельному номері, де знаходився молодий чоловік, якого вона раніше не бачила, втрьох повечеряли та розмовляли на різні теми. Ніяких розмов щодо підриву залізничної колії вони не вели, ніяких схем ніхто не малював, ніякої диверсії не планував. Рано вранці ОСОБА_7 запропонував поїхати на вокзал та дізнатися розклад електропоїздів, щоб їй уїхати до м. Маріуполь. ОСОБА_7 вийшов із машини, за ним вийшов молодий хлопець, якого звали ОСОБА_3, а вона залишилась чекати в автомобілі. Через деякий час вона також вирішила вийти із автомобіля, однак її майже одразу затримали чоловіки з автоматами та потягнули до залізничних колій, де вона побачила ОСОБА_3, якого також били та погрожували кинути під потяг. Обшукавши їх сумки, чоловіки знайшли лише ліхтарик, який вона завжди носила при собі для особистих потреб, та повезли їх до підвалів СБУ, де продовжили бити, знущатися та звинувачувати у зв»язках із терористичними групами у м. Донецьку та участі у диверсії. Однак вона є звичайною пенсіонеркою, ні в яких групах участі не брала, приїхала у м. Запоріжжя випадково, рятуючи своє життя від обстрілів у м. Донецьк. Вважає, що працівники СБУ затримали невинних осіб, щоб відзвітувати про результати своєї діяльності.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою провину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що до лютого 2015 року він мешкав у м. Донецьку та навчався у технікумі. Його гуртожиток був розташований по вул. Університетська неподалік від бази групи «Кальміус». Оскільки у Донецьку була встановлена комендантська година, він попросив знайомих військових зробити йому документ, щоб його не зупиняв вночі патруль, однак насправді він не був учасником ніяких груп чи військових формувань м. Донецька, у бойових діях участі не брав, на блок-постах не стояв. Наприкінці 2014 року у м. Донецьк він зустрів чоловіка на прізвисько ОСОБА_7 (ОСОБА_7), який запропонував йому роботу у м. Запоріжжя. Через те, що у нього не було перепустки та грошей, він не міг виїхати до України та працювати, тоді Нємєц познайомив його із ОСОБА_19, який обіцяв вирішити цю проблему та допомогти. У перший день, коли він отримав запрошення на роботу та перепустку, він не зміг виїхати, оскільки не встиг зробити копію паспорта. Наступного дня на автобусі він добрався до м. Запоріжжя, де його зустрів ОСОБА_7, який познайомив його із водієм Гришею та поселив у номері готелю. У Запоріжжі він постійно ходив за ОСОБА_7, за його вказівкою купив у супермаркеті ножиці по металу, потім на залізничному вокзалі він взяв гальмівний башмак, потім запам»ятав місце на залізничній колії, яке у подальшому ОСОБА_7 наказав йому намалювати. 05.02.2015 року приїхала ОСОБА_4 Раніше із нею він не був знайомий. Наступного дня вранці вони усі поїхали на залізничний вокзал, щоб дізнатися розклад поїздів, він за вказівкою ОСОБА_7 вийшов із машини та чекав його, однак несподівано до нього підійшли чоловіки із автоматами та затримали, почали бити та звинувачувати у намаганні підірвати потяг. Однак він нічого такого не робив, гальмівний башмак на рейки не встановлював, вважає всі події помилкою та безпідставним притягненням його до кримінальної відповідальності. Визнає лише той факт, що у нього у сумці знаходились 4 патрони, які він завжди зберігав при собі без будь-якої мети.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провини в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, доведеність їх винуватості та причетності до вчинення вказаних злочинів, повністю підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо в судовому засіданні.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що у грудні 2014 року із пропозицією винайняти кімнату для своїх племінників прийшов сивий чоловік, який назвався ОСОБА_7 із Донецька. Він погодився та надав ключі від кімнати. 28.12.2014 року він зателефонував ОСОБА_7 з приводу укладання договору, однак той був у стані алкогольного сп»яніння та повідомив, що один із племінників вже прихав. Прийшовши на квартиру з метою дочекатися мешканців, він побачив, що у кімнаті повно порожніх пляшок, що йому не сподобалось. Через деякий час прийшов ОСОБА_27, якого він впізнав у судовому засіданні, із яким у нього стався скандал, тому він вирішив не здавати свою кімнату таким ненадійним мешканцям, однак після умовляння ОСОБА_7, дозволив їм пожити ще 2-3 дні, поки вони не знайдуть інше житло. 30.12.2014 року зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що вони повертаються до м. Донецьк, після чого повернули йому ключі. Більше цих осіб він не бачив.

Свідок ОСОБА_9, допитаний у режимі відеоконференції, суду пояснив, що він працював таксистом у м. Запоріжжя. У січні 2015 року на автовокзалі до нього підійшов молодий хлопець та попросив відвезти його до готелю по АДРЕСА_3 на що він погодився. В кінці поїздки той взяв у нього номер телефону та назвався ОСОБА_6. Наступного дня ОСОБА_6 йому зателефонував та викликав для поїздки до залізничного вокзалу "Запоріжжя - 2", де був відсутній 10-15 хвилин та повернувся у готель. Наступного дня він поцікавився, де можна придбати ножиці по металу, свідок порадив з»їздити до гіпермаркету «Епіцентр», де у подальшому ОСОБА_6 купив ці ножиці, та вони поїхали на залізничний вокзал, де ОСОБА_6 не було 30 хвилин, після чого він повернувся із ножицями та гальмівним башмаком у руках, пояснивши, що знайшов його. Також він їздив зустрічати на автовокзалі жінку та відвіз їх до готелю. 05.02.2015 року зателефонував ОСОБА_6 та запитав, чи зможе він приїхати рано вранці приблизно о 4-5 годині, на що він погодився. Вони вийшли із готелю, поклали до багажнику його автомобіля гальмівний башмак, молоток та ще якісь речі та наказали йому їхати у напрямку залізничного вокзалу "Запоріжжя-2", де він зупинився у районі вул. Українська. Почекавши декілька хвилин, він зрозумів, що пасажири не повернуться та поїхав працювати.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що у 2014-2015 роках він працював начальником станції "Запоріжжя-2". Під час своєї зміни черговий залізничної колії слідкує за порядком на станції та станом залізничних колій, спостерігаючи за світловими показчиками на табло, однак перегін колії на 180 кілометрі не відображається на табло через його віддаленість від станції. Гальмівні башмаки використовуються для закріплення рухомого складу на рейках, кожний має інвентарний номер та зберігається у зачинених шафах, доступ до яких заборонений стороннім особам. У разі зникнення башмаку, проводиться службова перевірка з метою його відшукання. Знаходження гальмівного башмаку на рейках посеред перегону може призвести до зходження рухомого складу з рейок та аварії. У разі необхідності його встановлення, таке рішення приймається черговим по станції із фіксацією вказаного факту у журналі. Перебування гальмівного башмаку на рейках без відома чергового по станції є надзвичайною ситуацією. 06.02.2015 року після виявлення башмаку на 180 км перегону, усі подальші рішення щодо зупинення потягів та таке інше приймались відділом перевезень Запорізької дирекції Укрзалізниці.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що 06.02.2015 року у ранковий час він отримав вказівку обстежити 180 км колії, де побачив працівників правоохоронних органів та двох затриманих осіб. На рейках був встановлений гальмівний башмак із гранатою у ручці, про що він повідомив поліції, після приїзду вибухо-техніків, рейки звільнили від сторонніх предметів та рух потягів відновили. Гальмівні башмаки - це засоби суворого звіту, вони зберігають під замком, про їх встановлення на рейках повідомляється черговий по станції. 1-2 рази на день працівниками станції перевіряється стан колії. Крім того, сам машиніст повинен слідкувати за перебуванням на колії сторонніх предметів та вжити заходів екстреного гальмування. Додатково повідомив, що швидкість руху вантажних потягів на тій ділянці складає до 80 км/год, а пасажирських - до 100 км/год.

Згідно відтвореного у судовому засіданні звукозапису допиту свідка ОСОБА_12 у порядку ст. 225 КПК України, він отримав завдання від члена терористичної групи на прізвисько ОСОБА_20 прибути до м. Запоріжжя із м. Донецька та вчинити терористичний акт - встановити гальмівний башмак на колії. За задумом бойовиків у вчиненні терористичного акту повинно було приймати участь більше осіб, однак, оскільки на той момент велись активні бойові дії, то людей не вистачало. В результаті за вказівкою ОСОБА_19 із Донецька до Запоріжжя прибули ОСОБА_6 на прізвисько ОСОБА_21, а пізніше ОСОБА_4. ОСОБА_13 вони заздалегідь підшукали місце для встановлення башмаку, знайшли башмак та після приїзду ОСОБА_4, вона та ОСОБА_13 поїхали на колії, а він вийшов раніше. Увесь час до подій він підтримував зв»язок телефоном із бойовиками ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які скеровували його дії та підшукували людей.

Доводи захисників про те, що під час проведення досудового розслідування не було підстав для проведення допиту вказаного свідка слідчим суддею, тому його пояснення не можуть бути використані у якості доказів у суді, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до ст. 225 КПК України у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Відтворивши звукозапис допиту свідка колегія суддів приходить до висновку про те, що під час його проведення були присутні усі сторони кримінального провадження, порушень вимог діючого КПК України допущено не було, рішення про проведення такого допиту було прийнято слідчим суддею із врахуванням заяви ОСОБА_12 про перебування його під охороною досудового розслідування та існування небезпеки для його життя, що відповідає діючому законодавству.

Крім того, провина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується наступними доказами.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 07.02.2015 року із залученням на умовах конфіденційного співробітництва ОСОБА_14 та із застосуванням фотозйомки.

Згідно даного протоколу спеціальний слідчий експеримент проводився у період з 07.01.2015 року до 06.02.2015 року у п»ять етапів.

1Етап.

Під час досудового розслідування встановлено особу громадянина України, уродженця Донецької області ОСОБА_5, який добровільно звернувся до правоохоронних органів з повідомленням, що під час перебування у м. Донецьк отримав пропозицію від представників терористичного угрупування «Донецька Народна Республіка» (далі «ДНР») щодо участі та безпосередньому здійснені диверсійно-розвідувальних заходів на території України, а саме на території Запорізького регіону. Наприкінці грудня 2014 року, громадянину України ОСОБА_5, як до особи, яка добре володіє навичками військової розвідки, методами конспірації, різними видами зброї та спроможної проводити спеціальні військові операції, надали завдання прибути до м. Запоріжжя та провести відповідне коло заходів, спрямованих на вивчення об'єктів інфраструктури для вирішення остаточного плану проведення диверсій на території Запорізького регіону. Отримавши завдання від керівництва терористичної групи «ДНР» щодо вчинення дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення з метою ослаблення держави, ОСОБА_5 не почав виконувати злочинне завдання, а 06.01.2015 року звернувся до органів Служби безпеки України в Запорізькій області.

2Етап.

З метою перевірки дійсних намірів невстановлених осіб терористичної групи «ДНР» з 07.01.2015 року за допомогою ОСОБА_5 були створені умови в обстановці таким чином, щодо якої останній повинен був почати виконувати завдання з підшукування остаточного об'єкту вчинення диверсії, тобто максимально наближені до реальної. У період часу з 07.01.2015 року до 31.01.2015 року ОСОБА_5 продовжуючи виконувати завдання з підшукування об'єкту вчинення диверсії отримав від бойовика терористичної групи «ДНР» на прізвисько ОСОБА_19 вказівку, що на виконання злочинного наміру по вчиненню диверсії та дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Запорізькому регіоні прибуде декілька осіб.

Як було встановлено, 08.01.2015 року відбулася розмова з одним із керівників терористичного угрупування «Національна бригада № 15» терористичної групи «ДНР» бойовиком з позивним ОСОБА_19 номер телефону (НОМЕР_2) та ОСОБА_5, в ході якої підіймалася розмова про транспортування так званих «гальмівних башмаків» на виконання злочинного наміру. Під час бесіди бойовик з позивним ОСОБА_19 стверджував, що «башмак» буде найближчим часом і, що на виготовлення вказаного предмету залучається особа з позивним «Тепловозник». Як буде виготовлений «башмак», то його якомога швидше транспортують до м. Запоріжжя на виконання злочинного наміру, та окрім того бойовик із позивним ОСОБА_19 зазначив, що разом із «башмаком» приїдуть особи на виконання злочинного плану.

09.01.2015 року відбулася розмова між бойовиком з позивним ОСОБА_19 номер телефону (НОМЕР_2) та ОСОБА_5 в ході якої особа з позивним ОСОБА_19 зазначає, що є бойовики, які готуються виїхати до м. Запоріжжя для виконання диверсії. Зокрема ОСОБА_19 звернув увагу на бойовиків з позивними ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23. Окрім того бойовик з позивним ОСОБА_19 знову акцентує увагу на тому, що «башмак» готується, що є особа, яка буде цілком і повністю займатися цим питанням.

10.01.2015 ОСОБА_19 на номер (НОМЕР_2) здійснив дзвінок бойовик з позивним ОСОБА_23 з номеру (НОМЕР_3), в ході розмови акцентували увагу на необхідності швидкого виготовлення «башмака» та переправлення указаного предмета, разом із «яблуками» та «пластиліном» ОСОБА_5 на виконання злочинного наміру на проведення диверсії в м. Запоріжжі.

У період часу з 10.01.2015-13.01.2015 року відбулося ще декілька телефонних бесід бойовика на прізвисько ОСОБА_19 з ОСОБА_5, бойовика ОСОБА_19 з бойовиком ОСОБА_23. Як було встановлено, основне питання, яке більш за все обговорювалося було надання «башмака» на виконання завдання по вчиненню дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення з метою ослаблення держави, та, окрім того, підіймалося питання надання гранат та пластиду.

Продовжуючи виконувати завдання з підшукування остаточного об'єкту вчинення диверсії, ОСОБА_5 декілька разів на маршрутних таксі виїздив до залізничних вокзалів м. Запоріжжя для вивчення рухів потягів та підшукування найбільш важливих залізничних шляхів та перегонів, за результатами розвідувальних заходів яких неухильно доповідав керівництву терористичної організації «ДНР».

25.01.2015 року ОСОБА_5 виїхав за адресою м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.40 для того, щоб забрати заздалегідь підготовлені імітаційні(несправжні) гранати - РГД-5, з номером 192-78т, запал до гранати УЗРГМ-2, з маркуванням 131-86-583; граната Ф-1 без маркування із спорядженим корпусом УЗРГМ з маркуванням 144-70, УЗРГМ № 583 на зовнішній частині та 2- 71. За вказаною адресою на період з 26.12.2014-31.12.2014 проживав ОСОБА_5, особа з позивним ОСОБА_21 та особа на ім'я ОСОБА_24.

26.01.2015 року відбулася розмова між ОСОБА_5 та бойовиком з позивним ОСОБА_20 номер телефону (НОМЕР_4). В ході розмови було конкретно надана вказівка ОСОБА_25 про негайне виконання завдання. Бойовик з позивним ОСОБА_20 звертає увагу, що немає ніякого результату, критикує ОСОБА_5 і вимагає, щоб завдання із вчинення диверсії на залізничних шляхах було виконане негайно. Із розмови ОСОБА_25 була надана вказівка, що необхідно виконати завдання у тижневий строк.

26.01.2015 року ОСОБА_5 здійснив дзвінок бойовик з позивним ОСОБА_19 з номеру НОМЕР_2. Під час розмови ОСОБА_19 повідомив ОСОБА_5, що на завдання по проведенню диверсії за вказівкою ОСОБА_19 буде відправлений бойовик з позивним ОСОБА_21.

30.01.2015 року ОСОБА_5 здійснив дзвінок бойовик з позивним ОСОБА_19 з номеру НОМЕР_2. В ході розмови ОСОБА_19 повідомив, що 31.01.2015 року до м. Запоріжжя на виконання завдання приїде бойовик з позивним ОСОБА_21 (у подальшому встановлений як ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_14 р.н.) та звернув увагу, що ОСОБА_21 проінструктований на виконання якого завдання він направляється до м. Запоріжжя.

Отримавши вказану інформацію ОСОБА_5 вирішив, що є необхідність в підшукуванні приміщення, де буде проживати ОСОБА_21, та яке буде використовуватися, як конспіративна квартира бойовиків для вирішення основних завдань до приготування злочинного наміру на вчинення диверсії. Як було встановлено, на виконання задуманого, було винайняте приміщення за адресою: АДРЕСА_3.

Викладені у протоколі про контроль за вчиненням злочину дані щодо змісту телефонних розмов ОСОБА_12 та бойовиків із позивними ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підтверджуються у тому числі відтвореними у судовому засіданні звукозаписами вказаних розмов, які були зафіксовані:

- у протоколі про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 22.01.2015 року, у якому зафіксовано телефонні розмови між бойовиком з позивними ОСОБА_19 та ОСОБА_12 у період з 08.01.2015 року до 13.01.2015 року;

- у протоколі про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 22.01.2015 року, у якому було зафіксовано зміст телефонної розмови між бойовиком ОСОБА_20 та ОСОБА_12 13.01.2015 року;

- у протоколі про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 09.02.2015 року зафіксована телефонна розмова між бойовиком із позивним ОСОБА_19 та бойовиком із позивним ОСОБА_21 з 26.01.2015 року до 30.01.2015 року;

- у протоколі про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 09.02.2015 року, згідно якого зафіксовані телефонні розмови між бойовиком із позивним ОСОБА_20 та ОСОБА_12 26.01.2015 року, а також телефонні розмови між бойовиком із позивним ОСОБА_19 та ОСОБА_12 з 26.01.2015 року до 30.01.2015 року, а також телефонні розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 із 03.02.2015 року до 05.02.2015 року.

3 етап.

31.01.2015 року на виконання наказу бойовика терористичної групи «ДНР» на прізвисько ОСОБА_19 до м. Запоріжжя прибув бойовик терористичного об'єднання «Кальміус» терористичної групи «ДНР» на прізвисько ОСОБА_21 (встановлений як ОСОБА_3.). 01.02.2015 року на реалізацію задуманого плану ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вирішили провести розвідувальні заходи на залізничній станції «Запоріжжя-2» для того, щоб вирішити, де можна зрізати «гальмівний башмак». По місту зазначені особи переміщувалися на транспортному засобі «ВАЗ 2107» з реєстраційним номером «НОМЕР_1». Маршрут слідування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 має наступний вигляд - вул. Радгоспна - залізнична станція «Запоріжжя-2» - Уральські казарми - вул. Українська - залізничний переїзд.

01.02.2015 року проаналізувавши ситуацію, ОСОБА_3 визначив, що для того, щоб викрасти «гальмівний башмак» необхідно перекусити ланцюг, на якому тримаються «гальмівні башмаки». Як було встановлено, ОСОБА_3 поцікавився у ОСОБА_9 (особа, яка керувала автомобілем у період часу готування до вчинення злочину), де можна придбати спеціальні ножиці для перекусування дротів. Продовжуючи виконувати злочинний намір, ОСОБА_3 наказав ОСОБА_9 відвезти його до найближчого торгівельного супермаркету та придбав у супермаркеті «Епіцентр», що знаходиться по вул. Запорізька спеціальні ножиці для вказаних цілей. Ввечері цього ж дня ОСОБА_3 надав вказівку ОСОБА_9 привезти його до залізничної станції «Запоріжжя-2». Приїздивши на адресу ОСОБА_3 вказав ОСОБА_9 від'їхати до «Уральських казарм» за адміністративну станцію залізничної станції «Запоріжжя-2» та зачекати на нього з півгодини. ОСОБА_3 взявши з собою ножиці, які він незадовго придбав в супермаркеті «Епіцентр» попрямував до перону залізничної станції «Запоріжжя- 2». За 30 хвилин ОСОБА_3 повернувся, та в руках у нього був «гальмівний башмак», який він поклав до багажника і сівши до автівки наказав водієві прямувати до готелю, за адресою АДРЕСА_3

Вказані обставини підтверджуються у тому числі і протоколом про результати проведення негласної слідчої дії - візуального спостереження за особою із використанням відеозапису та фотографування від 18.03.2015 року, згідно якого 01.02.2015 року було розпочато візуальне спостереження за ОСОБА_3 з місця його тимчасового проживання - готель «Джан», згідно якого о 10.35 годин ОСОБА_3 разом із ОСОБА_12 проходили повз залізничні колії вокзалу «Запоріжжя -2», о 16.30 годин ОСОБА_3 прибув до гіпермаркету «Епіцентр», де шукав ножиці по металу та придбав болторіз, о 17.15 годин ОСОБА_3 прибув на перон вокзалу «Запоріжжя-2», де, перекусивши залізничний ціпок болторізом, взяв один залізничний упор (гальмівний башмак) та повернувся до автівки. 06.02.2015 року о 05.00 годин ОСОБА_3 разом із ОСОБА_12 та жінкою сіли до салону автомобіля та приїхали до будівлі вокзалу «Запоріжжя-2», де із автомобіля вийшов ОСОБА_12, о 5.20 годин ОСОБА_3 та жінка вийшли із салону автомобіля у районі вул. Українська, взяли із багажнику автомобіля поліетиленовий пакет та гальмівний башмак та пішли по залізничній колії, о 5.35 годин ОСОБА_3, та жінка встановили на колію гальмівний башмак, у середину якого поклали гранату, о 05.45 годин ОСОБА_3 та жінка стали повертатися по колії, однак до них підійшли працівники СБУ та затримали останніх.

Згідно протоколу огляду місця події від 01.02.2015 року, а саме: місцевості, що прилягає до адміністративної будівлі залізничної станції «Запоріжжя -2», виявлено, що на стелажі відсутній один гальмівний башмак, залізничний ланцюг перекусаний, частини ланцюга були вилучені.

Згідно висновку № 38-15 судово-трасологічної експертизи від 23.02.2015 року, сліди розділення на стрижні № 1 частини металевого ланцюга, вилученої 01.02.2015 року на території залізничного вокзалу «Запоріжжя -2» при огляді місця події залишені робочими частинами - лезами ножиць, вилучених 06.02.2015 року під час обшуку автомобіля ВАЗ 2107.

4етап.

На виконання домовленостей, за вказівкою керівництва терористичної групи «ДНР», а саме керівника «Національної бригади №15» бойовика на прізвисько ОСОБА_19, ввечері 05.02.2015 року до м. Запоріжжя з м. Донецька прибула жінка (встановлена як ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_12 р.н.)

05.02.2015 року відбулася телефона розмова між ОСОБА_5 та жінкою на ім'я ОСОБА_26 з номером мобільного телефону НОМЕР_5. В ході розмови ОСОБА_4 повідомила, що вона буде їхати до м. Запоріжжя на виконання завдання по вчиненню диверсії.

05.02.2015 року відбулася телефона розмова між ОСОБА_5 та жінкою на ім'я ОСОБА_26 з номером мобільного телефону НОМЕР_5. В ході розмови повідомила, що вона приїде 05.02.2015 ввечері. Того ж дня, ввечері, ОСОБА_15 повідомила, що вона приїхала та чекає доки ОСОБА_5 її зустріне.

Як було встановлено ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_15 на автовокзалі. Під час бесіди було обумовлено, що конкретні задачі будуть обговорені в готелі, де проживав ОСОБА_5 та ОСОБА_3 По місту зазначені особи переміщувалися на автомобілі (таксі) «ВАЗ 2107» з реєстраційним номером «НОМЕР_1». Приїхавши до готелю ОСОБА_15 познайомилася з ОСОБА_3 та під час вечері з'ясували, хто буде виконувати які ролі. В ході розмови було доведено, що диверсія на залізничній колії буде здійснена за допомогою «гальмівного башмака», який, як повідомив ОСОБА_3 був викрадений попередньо. Роздивившись план-карту було остаточно вирішено, що злочинний намір по проведенню диверсії буде реалізований 06.02.2015 року.

Викладені обставини підтверджуються у тому числі протоколом за результатами обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи від 10.03.2015 року, відеозапис якого було продемонстровано у судовому засіданні, під час якого здійснювалось відеоспостереження у готельному номері. Так, на відео зафіксовано зміст бесіди між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 04.02.2015 року, під час якої ОСОБА_3 малює схему залізничної колії та імовірне місце розміщення гальмівного башмаку із гранатою. 05.02.2015 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 відбувається бесіда, зі змісту якої вбачається, що вказані особи обговорюють варіанти встановлення гальмівного башмаку, можливі наслідки (падіння потягу). При цьому ОСОБА_4 говорить: «Надо чтобы он (башмак) еще и детонировал. Или нечем?», ОСОБА_3 зауважує: «Там, где поезд падать будет, там можно растяжку». Вранці 06.02.2015 року ОСОБА_4 питає: «Так, ОСОБА_11, моя задача?», та отримує відповідь: «поможешь ему (ОСОБА_3.), надо костыль подержать, пока он его в рельсу забьет».

5етап.

06.02.2015 року о 04 годині вказані особи почали підготовку на вчинення злочину. О 04 год. 45 хв. до готелю за адресою: АДРЕСА_3 під'їхав автомобіль (таксі) «ВАЗ 2107» з реєстраційним номером «НОМЕР_1». ОСОБА_5, ОСОБА_15 та ОСОБА_3 сіли до автомобілю. На передньому місці сидів ОСОБА_5 та на задньому пасажирському місці, відповідно, сіли ОСОБА_15 та ОСОБА_3 ОСОБА_3 наказав водієві рухатися за таким маршрутом вул. Радгоспна - залізнична станція «Запоріжжя-2» - Уральські казарми - вул. Українська. ОСОБА_5, перед тим, як виїхати, надав ОСОБА_3 2 гранати для встановлення їх на місці події, де планувалось встановлення гальмівного башмака, для здійснення вибуху.

О 05 год.01 хв. автомобіль «ВАЗ 2107» з реєстраційним номером «НОМЕР_1» виїхав за вказаним маршрутом. Під час під'їзду до кінцевого пункту обумовленого маршруту, ОСОБА_3 повідомив водія, що необхідно, після того, як прибудуть до залізничної станції «Запоріжжя-2» від'їхати до заправної станції та розвернути автомобіль у бік виїзду на вул. Українська. Продовжуючи виконувати злочинний намір, по приїзду до залізничної станції «Запоріжжя-2», ОСОБА_5 залишив автомобіль та з плану, який був розроблений раніше, ОСОБА_5 повинен був повідомити ОСОБА_15 про те, що потяг почав рухатися по залізничній колії, яка була розглянута в плані, як місце встановлення «гальмівного башмака». Як було домовлено раніше, автомобіль із ОСОБА_3 та ОСОБА_15 від'їхав до заправної станції, яка знаходилась недалеко від залізничної станції «Запоіріжжя-2». За декілька хвилин, як зупинився автомобіль у вказаному раніше місці, ОСОБА_15, та ОСОБА_3 вийшли з автомобілю, при цьому наказавши водієві чекати їх. З багажного відділення ОСОБА_3 взяв «гальмівний башмак», та гранату, поклав предмети в пакет та вийшов разом з ОСОБА_15 до перегону залізничної станції «Запоріжжя-2».

У період часу з 05 год.22 хв. по 05 год. 38 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, продовжуючи виконувати злочинний намір, переміщувалися залізничним полотном для підшукування місця встановлення «гальмівного башмака», при цьому ОСОБА_15 йшла попереду ОСОБА_3 та підшукувала місце встановлення «гальмівного башмака» т.з. стик на залізничній колії, а в момент встановлення «гальмівного башмака» слідкувала, щоб ніхто не завадив встановленню указаного предмета, тим самим надавала допомогу ОСОБА_3 Встановивши «гальмівний башмак» ОСОБА_3 та ОСОБА_15 почали рухатися в бік транспортного засобу «ВАЗ 2107» з реєстраційним номером «НОМЕР_1» та відійшовши приблизно 75 метрів ОСОБА_3 та ОСОБА_15 були затримані співробітниками СБУ.

Сторона захисту заявила у судовому засіданні про недопустимість у якості доказів усіх протоколів негласних слідчих дій, оскільки прокурором не було надано суду на підтвердження законності проведення таких заходів судових рішень, на підставі яких вони проводились. Однак, колегія суддів не погоджується із такими доводами, оскільки винесені під час досудового розслідування ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області відносяться до документів із грифом «таємно», а їх розсекречування відноситься лише до компетенції органу, який їх виніс, тому сам по собі факт ненадання суду таких ухвал не свідчить про незаконність проведення негласних слідчий дій та порушення законних прав громадян.

Згідно протоколу огляду місця події від 06.02.2015 року - території неподалік пос. Зелений на перегоні залізничної станції Запоріжжя-2 залізничної колії Алімова-Запоріжжя-2 (180 км), було виявлено гальмівний башмак, встановлений на колії, в середині якого знаходилась граната РГД-5. На відстані 78 метрів від місця встановлення гальмівного башмаку були виявлені 2 особи -ОСОБА_3 та ОСОБА_4, поряд із якими знаходились різні предмети: сумка із двома металевими предметами (костилями) та молотком, а також мобільний телефон, жіноча сумка із паспортом на ім»я ОСОБА_4, блокнот, атлас, візитки, ліхтар, телефон та інше. Вказані предмети були вилучені та у подальшому оглянуті 06.02.2015 року, що підтверджується протоколом огляду.

Протоколом огляду від 22.07.2015 року, згідно якого було оглянуто ділянку залізничної дороги в районі 180 км., сполученням «см. ім. Алімова - Запоріжжя-2» Придніпровської залізниці, яка знаходиться на відстані приблизно 150 м від будинку № 25 по вул. Арочній у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Згідно висновку хіміко- вибухотехнічної експертизи № 52 від 18.03.2015 року 2 предмети сферичної форми (об'єкти № 1,2) є корпусами бойових ручних наступальних осколкових гранат РГН промислового виготовлення, які до боєприпасів або вибухових пристроїв не відносяться, але містять в собі заряди вибухової речовини бризантної дії А-1Х-1 (флегматизований гексоген) вагою 90г кожний; 2 предмети циліндричної форми (об'єкти № 3,4) - бойовими ударно-дистанційними запалами УДЗ промислового виготовлення, які відносяться до боєприпасів; корпуси бойових ручних наступальних осколкових гранат РГН (об'єкти № 1,2) та бойові ударно-дистанційні запали УДЗ (об'єкти № 3,4) в сукупності являються бойовими ручними наступальними осколковими гранатами РГН, які відносяться до боєприпасів; 3 предмети в формі паралелепіпеда (об'єкти № 5-7) - зарядами вибухової речовини бризантної дії тротил (тротиловими шашками) промислового виготовлення вагою 400г кожна; предмет еліпсоїдної форми (об'єкт № 8) - корпусом бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення, який до боєприпасів або вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд вибухової речовини бризантної дії тринітротолуол (тротил) вагою 100-115г; предмет циліндричної форми (об'єкт № 9) - корпусом бойового уніфікованого підривника дистанційної дії типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який до боєприпасів або вибухових пристроїв не відноситься; металеве кільце (об'єкт № 10) із закріпленим на ньому фрагментом металевого дроту (об'єкт № 11) - деталями накольного механізму підривника УЗРГМ промислового виготовлення, а саме кільцем із чекою, які до боєприпасів або вибухових пристроїв не відносяться.

Надані на дослідження предмети, а саме: бойові ручні наступальні осколкові гранати РГН (об'єкти № 1-4) придатні для здійснення вибухів; заряди вибухової речовини бризантної дії тротил (тротилові шашки) (об'єкти № 5-7) придатні для здійснення вибухів при наявності засобів ініціювання або утворенні необхідних умов; корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 (об'єкт № 8) придатний для здійснення вибуху при наявності засобу ініціювання або утворенні необхідних умов; корпус бойового уніфікованого підривника дистанційної дії типу УЗРГМ-2 (об'єкт № 9) та металеве кільце (об'єкт № 10) із закріпленим на ньому фрагментом металевого дроту (об'єкт № 11) для здійснення вибуху не придатні.

Протоколом обшуку від 06.02.2015 року, згідно якого було проведено обшук в автомобілі ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_6, під час якого у багажному відділенні було виявлено та вилучено предмет зеленого кольору циліндричної форми, ножиці для перекусування дротів.

Згідно висновку хіміко-вибухотехнічної експертизи № 51 від 19.02.2015 року предмет еліпсоїдної форми (об»єкт 1), вилучений під час обшуку автомобіля ВАЗ 2107, є корпусом ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до боєприпасів або вибухових пристроїв не відноситься, предмет циліндричної форми (об»єкт № 2) є накольним механізмом підривника УЗРГМ промислового виготовлення, який до боєприпасів або вибухових пристроїв не відноситься, надані об»єкти для здійснення вибуху не придатні у зв»язку із відсутністю в них вибухової речовини.

Під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, результати якого було зафіксовано у протоколі від 06.02.2015 року, було виявлено та вилучено два предмети схожих на гранату, три предмета схожих на тротилові шашки, чотири предмети схожі на патрони, мобільні телефони, флеш-накопичувачі, увольнительная на ім»я ОСОБА_3 із позивним ОСОБА_21, видана так званим Міністерством оборони ДНР Спеціальний підрозділ «Кальміус» Шахтарська дивізія, аркуш паперу зі схемою, паспорт на ім»я ОСОБА_3, які у подальшому були оглянуті, що зафіксовано у протоколі огляді від 06.02.2015 року.

Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи № 95 від 17.02.2015 року в результаті проведеного дослідження на поверхнях чотирьох патронів з маркуванням 17 90 (об'єкт №3), каменя, залізничного гальмівного башмака №004 (об'єкт №4), запала до гранати УЗРГМ - 2, 131-86-583 (об'єкт №5), 2-х корпусів гранат РГД-5 (об'єкт №6), корпуса гранати РГД- 5 жовтого кольору з номером А 192-78т (об'єкт №7), 3-х тротилових шашок з маркуванням «Міохі» (об'єкти №№ 8,9,10) та на поверхні 2-х запалів УДЗ (об'єкт №11) встановлені наявність клітин з ядрами. Встановлені генетичні ознаки зразка букальних клітин ОСОБА_16 (об'єкт №1), зразка букальних клітин ОСОБА_4 (об'єкт №2) та генетичні ознаки клітин з ядрами на поверхні чотирьох патронів з маркуванням 17 90 (об'єкт №3), які є змішаними, тобто походять більш ніж від однієї особи, серед яких є особа (особи) чоловічої гeнeтичної статі. Генетичні ознаки клітин з ядрами на поверхні чотирьох патронів з маркуванням 17 90 (об'єкт №3) містять генетичні ознаки які встановлено в зразку букальних клітин ОСОБА_16 (об'єкт №1), і не містять генетичних ознак встановлених в зразку букальних клітин ОСОБА_4 (об'єкт №2).

Крім того, висновком криміналістичної експертизи № 178/ЗТ від 16.03.2015 року підтверджується, що 4 патрони, вилучені під час обшуку в домоволодінні АДРЕСА_3 є боєприпасами, а саме: військовими патронами калібру 5,45*39мм, зразка 1974 року, призначеними для стрільби з стрілецької вогнепальної зброї калібру 5,45 мм., придатні для здійснення пострілу.

Протоколом огляду місця події від 07.01.2015 року, а саме: приміщення коридору дев»ятого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_4, під час якого було виявлено та вилучено три ручні гранати та три УЗРГМ.

Висновком вибухотехнічної експертизи № 11/68 від 10.03.2015 року встановлено, що надані на експертизи об»єкти при з»єднанні між собою утворюють вибуховий пристрій промислового виготовлення дистанційної дії - наступальну осколкову ручну гранату РГД_5, а інші - утворюють два вибухові пристрої промислового виготовлення дистанційної дії - оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, які придатні для здійснення вибуху.

Згідно протоколу впізнання особи за фотознімками від 25.02.2015 року свідок ОСОБА_8 упізнав особу під № 1 як ОСОБА_16, який у період з 26.12.2014 року до 31.12.2014 року проживав у його кімнаті за договором найму. При цьому доводи сторони захисту про те, що вказана слідча дії була проведена із порушення діючого КПК, оскільки фотознімки були не чіткі, а особи, зображені на них мали різкі відмінності, колегія суддів відкидає як безпідставні, оскільки у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 упевнено вказав на ОСОБА_3 як на особу, яка проживала у нього у грудні 2014 року, підстав сумніватися у правдивості пояснень свідка немає.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували свою причетність до вчинення інкримінованих їм злочинів, зауваживши на те, що вони випадково опинились у м.Запоріжжі, ніякої диверсії не вчинювали, участі в озброєних формуваннях так званої «ДНР» не брали, були затримані працівниками СБУ із застосуванням грубої фізичної сили, яка у подальшому переросла у катування, тому вказаний злочин було спровоковано працівниками правоохоронних органів.

Однак, колегія суддів, оцінивши надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності та взаємозв»язку, приходить до висновку про неправдивість показань обвинувачених, які вони надали з метою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки їх пояснення спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_12, який зазначив про те, що він отримав наказ від ватажків так званої «ДНР» для підриву залізничної колії та у подальшому зустрічав у м. Запоріжжі ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які прибули з міста Донецька йому на допомогу та достовірно знали про мету свого приїзду. Протоколом візуального спостереження за особою підтверджується факт неодноразового прибуття ОСОБА_3 на залізничний вокзал «Запоріжжя-2», придбання ножиць по металу, крадіжки гальмівного башмаку, прибуття до залізничних колій разом із ОСОБА_4 06.02.2015 року та спільного встановлення гальмівного башмаку на колію. Крім того, пояснення обвинувачених спростовуються відеозаписом за результатами обстеження публічно недоступних місць - номеру готелю, де ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 знаходяться разом, обговорюють план майбутніх дій, малюють схему залізничної колії, при цьому участь у вказаній розмові беруть усі учасники злочинного наміру.

Посилання обвинувачених на застосування до них фізичної сили під час затримання та допитів було предметом перевірки військової прокуратури, за результатами якої 03.08.2015 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі ч.1 п.2 ст. 284 КПК України.

Дійсно, відповідно до ч.3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції. Визначення провокації наведене у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Раманаускас проти Литви. Згідно цього визначення, провокація з боку правоохоронних органів: "Має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений".

Як встановлено у судовому засіданні рішення про прибуття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до м. Запоріжжя приймалось ватажками так званої «ДНР», які перебували на території м. Донецька, ніякого впливу на них правоохоронні органи України не мали. У подальшому під час спілкування у готельному номері і ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виявляли власну ініціативу щодо креслення схеми залізничних шляхів, обговорення можливих варіантів встановлення сторонніх предметів на колії, настанні наслідків у вигляді аварії потягу, при цьому залучений СБУ ОСОБА_12 не був ініціатором таких розмов, не надавав власні пропозиції та поради, не схиляв обвинувачених до вчинення злочину, а лише спостерігав за їх діями та брав участь у розмові як сторонній спостерігач, тому доводи обвинувачених в частині провокації вчинення ними злочину з боку правоохоронних органів колегія суддів відкидає.

В той же час колегія суддів вважає необхідним виключити із пред»явленого обвинувачення ОСОБА_3 відомості про те, що останньому доручалось здійснення чергування на блокпостах у м. Донецьку шляхом перевірки громадян та здійснення інших обов»язків як вартового, а також участь у бойових діях проти Збойних сил України на території с. Оленівка Волноваського району Донецької області через недоведеність цих обставин, оскільки у судовому засіданні прокурором не надано жодного доказу на підтвердження викладених фактів. Так, допитані у судовому засіданні свідки не володіли інформацією щодо перебування ОСОБА_3 у складі терористичної групи «Кальміус», негласні слідчі дії, спрямовані на виявлення факту причетності ОСОБА_3 до участі у бойових діях на тимчасово непідконтрольній Україні території не проводились, обвинувачений у судовому засіданні заперечував свою діяльність у вказаному злочинному угрупованні на території Донецької області.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати:

-за ч.1 ст.258-3 КК України, оскільки він своїми умисними діями здійснив участь у терористичній групі та сприяння діяльності терористичної групи;

- за ч.2 ст.28, ч.2 ст. 15, ст. 113 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на диверсію, за попередньою змовою групою осіб, а саме: вчинення з метою ослаблення держави вибухів та інших дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження об»єктів, які мають народногосподарське значення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, не доведене до кінця з причин, що не залежали від його волі;

- за ч.1 ст. 263 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив придбання, носіння, зберігання вибухових пристроїв, а також зберігання і носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.28, ч.2 ст. 15, ст. 113 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила закінчений замах на диверсію, за попередньою змовою групою осіб, а саме: вчинення з метою ослаблення держави вибухів та інших дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження об»єктів, які мають народногосподарське значення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, не доведене до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив декілька епізодів злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання на тимчасово окупованій території м. Донецька, вчинив злочини у період проведення на території України антитерористичної операції.

ОСОБА_4 вчинила замах на особливо тяжкий злочин у групі осіб, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, є пенсіонером, вчинила злочин у період проведення на території України антитерористичної операції.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та дані, які характеризують особу обвинувачених, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати принципам та меті його призначення. Також застосуванню підялагає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. При цьому підстав для призначення покарання, не пов»язаного із позбавлення волі, не вбачається.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів , ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 258-3 КК України - у вигляді восьми років позбавлення волі із конфіскацією усього особистого майна;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ст. 113 КК України - у вигляді десяти років позбавлення волі із конфіскацією усього особистого майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у вигляді у вигляді п»яти років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді одинадцяти років позбавлення волі із конфіскацією усього особистого майна.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з 06 лютого 2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк відбування покарання, строк його попереднього ув'язнення з 06 лютого 2015 року до набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ст. 113 КК України та призначити їй покарання у вигляді десяти років позбавлення волі із конфіскацією усього особистого майна.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_4 обчислювати з 06 лютого 2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_4 в строк відбування покарання, строк її попереднього ув'язнення з 06 лютого 2015 року до набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Речові докази:

- блокнот світлого кольору з кольоровим малюнком на обкладинці, банківська картка банка «Приватбанк» НОМЕР_7 строк дії до 06.2018 року; банківська картка банка «Приватбанк» НОМЕР_9 строк дії до 06.2018 року; паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12, із довідкою № 5770/03 від 04.09.2014 року до пенсійної справи № 171626 на ім'я ОСОБА_4, картка фізичної особи - платника податків на ім'я ОСОБА_4 - повернути обвинуваченій ОСОБА_4

- паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13; банківська картка банка «Приватбанк» НОМЕР_8 дійсна до 05.2017 року; копія ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3

- металевий мульті- інструмент, зв»язка з 4-х ключів, а також 2 брелоки; чорна сумка, молоток, 2 металевих костилі, спеціальні пакети № 2396101, № 2396102, № 2396103 із залишками об'єктів дослідження, спец пакет № 2798054, спец пакет № 95/403, частина ланцюга, ножиці, документ «Увольнительная», видана на ім'я ОСОБА_3, клаптик серветки, лист із зошита в лінійку, надірваний лист формату А-4, атлас автомобільних доріг України на 12 сторінках; атлас залізничних доріг України на 10 сторінках - знищити;

- набір викруток у кількості 13 штук; ліхтар у корпусі чорного кольору з написом POLICE -10000 KV; мобільний телефон марки «Nokia» у корпусі сіро-чорного кольору з приклеєною задньою стінкою корпусу до телефону, мобільний телефон «Lenovo» у корпусі чорного кольору моделі, мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі сірого кольору моделі 2600, мобільний телефон марки «Samsung Duos» у корпусі срібно-чорного кольору моделі GT-C3322і, -конфіскувати на користь держави;

- металевий «гальмівний башмак» з маркуванням 044 серії 46060-004 - повернути за належністю Запорізькій дирекції залізничних перевезень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: Пивоварова Ю.О.

Судді: Стратій Є.В.

Смолка І.О.