Справа № 1-291/2009

В И Р О К                                              

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2009 року. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої                                                    - судді Малюк Т.О..

при секретарі                                                             Кожухар О.М.

з участю прокурора                                                  Арделя А.М.

захисника                                                                   ОСОБА_5

потерпілого                                                                 ОСОБА_3

законного представника потерпілого                       ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню: 1/ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженця с. Луниш Чаінського Пермської області РФ, татарина, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, ніде не зареєстрованого, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1 , не працюючого, у шлюбі не перебуває, на утриманні 2-є дітей, раніше не судимого,

                  - за ст. 185 ч. 3 КК України;

2/ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з початковою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні 3-є дітей, раніше не судимого,

- за ст. 185 ч. 3 КК України  

В С Т А Н О В И В :

    24.07.2009 року близько 13-ї год. в с. Воронівка Вознесенського району Миколаївської області підсудний ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою скоєння крадіжки прибув на вул. Жовтневу, де шляхом пошкодження навісного дверного замка проник в будинок № 100, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_3 , а саме: велосипед «Україна» вартістю 100 грн., два запасні колеса з покришками по ціні 75 грн. на суму 150 грн., два молотки господарські по ціні 22 грн. на суму 44 грн. Внаслідок цієї крадіки потерпілому ОСОБА_3  заподіяно матеріальні збитки на суму 294 грн.

    Крім цього, 24.07.2009 року близько 17-ї год. в с. Воронівка Вознесенського району Миколаївської області підсудний ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_2  з метою скоєння крадіжки прибули на вул. Жовтневу, де шляхом вільного доступу через вхідні двері проникли в будинок № 100, звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: два металевих листа по ціні 750 грн. кожен на суму 1500 грн., металевий кутник вартістю 1000 грн., 15 штук металевих прутів арматури на загальну суму 500 грн., металевий бак вартістю 400 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_3  матеріальні збитки на суму 3400 грн.

    Підсудний ОСОБА_1  винним себе у пред’явленому йому обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що 24.07.2009 року в обідній час він, перебуваючи у нетверезому стані, проходив біля будинку ОСОБА_3  в с. Воронівка Вознесенського району і у нього виник умисел на вчинення крадіжки металу. він зайшов у цей будинок, взяв там велосипед, два колеса з покришками та 2 молотка і пішов до себе додому в с. Актово. Все викрадене він поставив у сарай. В той же день він вирішив ще раз сходити до будинку ОСОБА_3 , щоб забрати метал, який він там бачив. Він запропонував своєму пасинку ОСОБА_2  вчинити крадіжку, на що той погодився. Потім він попросив  свого сусіда ОСОБА_7 , щоб той повіз їх на повозці у Воронівку, щоб перевезти метал. ОСОБА_7  погодився. Приїхавши у Воронівку до будинку ОСОБА_3 , він зайшов у будинок, де взяв два металевих листа, металевий кутник, металевий бак та арматуру. Все викрадене вони погрузили на повозку, пояснивши ОСОБА_7 , що все це належить їм, і повезли в с. Трикрати, де продали ОСОБА_4  за 130 грн. У вчиненому кається. Згодом частину викраденого було повернуто потерпілому. Не повернуто лише 2 покришки та частину арматури. Згоден відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду в повному обсязі, частково моральну шкоду та витрати, пов’язані з наданням юридичної допомоги.

    Підсудний ОСОБА_2  винним себе у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 24 липня 2009 року його вітчим ОСОБА_1  запропонував йому вчинити крадіжку металу в с. Воронівка, на що він погодився. Приблизно о 17-й годині сусід ОСОБА_7  на прохання ОСОБА_1  на своїй підводі повіз їх у с. Воронівку, пішли до хати ОСОБА_3 . ОСОБА_1  ногою штовхнув двері, вони відчинилися і вони зайшли в хату, де взяли два металевих листа, металевий кутник, арматуру та металевий бак. Все погрузили на підводу та відвезли в с. Трикрати ОСОБА_4  і продали за 130 грн., при цьому ОСОБА_1  сказав, що все це належить їм. У вчиненому кається. Згоден відшкодувати потерпілому заподіяну матеріальну шкоду, витрати, пов’язані з наданням юридичної допомоги, та частково відшкодувати моральну шкоду.

    Винність підсудних у вчиненому, крім визнання ними своєї вини, повністю підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що в с. Воронівка у нього є будинок, який використовується як господарська споруда. Там у нього знаходяться інструменти та металеві вироби. 25 липня 2009 року він виявив, що з того будинку викрадено велосипед, два колеса до велосипеда з покришками, два молотка, два металевих листа, металевий кутник, 15 прутів арматури, металевий бак. Цією крадіжкою йому заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 3694 грн. Згодом частину викраденого йому повернуто. Залишилось не повернутим 2 покришки до велосипедних коліс та 8 прутів арматури на загальну суму 356 грн., яку він просить стягнути з підсудних. Крім того, неправомірними діями підсудних йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що їм доводилося їздити в м. Вознесенськ, звертатися до правоохоронних органів за захистом своїх прав, залишаючи дома на неповнолітнього сина шестимісячну дитину, для поїздок у Вознесенськ приходилося наймати транспорт. Просить на відшкодування моральної шкоди стягнути з підсудних 1000 грн., а також стягнути з них витрати на надання юридичної допомоги в сумі 700 грн. Покарання підсудним просить обрати не пов'язане з позбавленням волі.

    Пояснення підсудних, потерпілого відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюють ся, тому у відповідності до ст. 299 ч. 3 КПК України суд вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.

     Аналізуючи викладене, перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що пред’явлене обом підсудним обвинувачення доведено у повному обсязі, і дії підсудного ОСОБА_1 , які полягають у таємному викраденні чужого майна, скоєному повторно, за попередньою змовою групою осіб, пов’язаному з проникненням у приміщення, органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України.

    Дії підсудного ОСОБА_2 , що полягають у таємному викраденні чужого майна, скоєному за попередньою змовою групою осіб, пов’язаному з проникненням у приміщення, органами досудового слідства також правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України.

Обставинами, що пом’якшують покарання обох підсудних у відповідності до ст. 66 КК України, є: визнання вини та каяття у скоєному, те, що вони раніше не засуджувалися, мають на утриманні неповнолітніх дітей..

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2  згідно зі ст. 67 КК України, судом не виявлено.

Обставиною, яка у відповідності до ст. 67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

    Обираючи міру покарання обом підсудним, суд враховує  викладене, їх посередні характеристики з місця проживання, думку потерпілого і вважає можливим звільнити їх від відбування покарання з випробуванням та покладанням на них певних обов’язків.

    Потерпілим ОСОБА_3  заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної, моральної шкоди та витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги.

    Судом встановлено, що невідшкодована потерпілому матеріальна шкода становить 356 грн. – вартість двох велосипедних покришок та 8 прутів арматури. Суд вважає, що ці вимоги є обґрунтованими матеріалами справи та на підставі ст. 1166 ЦК України підлягають задоволенню: 90 грн. вартість велосипедних покришок – з підсудного ОСОБА_1 ; 266 грн. – вартість 8 прутів арматури – з обох підсудних солідарно.

    Суд також вважає, що діями підсудних потерпілому заподіяно моральну шкоду, що полягає в необхідності відволікатися від роботи та звертатися до правоохоронних органів, залишаючи без догляду малолітню дитину, нервувати. Суд вважає можливим на відшкодування моральної шкоди у відповідності до ст. 1167 ЦК України стягнути 200 грн.

    Що стосується вимог про відшкодування витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги в сумі 700 грн., то вони також підлягають задоволенню повністю.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                    З А С У Д И В :

    ОСОБА_1  та ОСОБА_2  визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, і призначити покарання: ОСОБА_1  3 /три/ роки 6 /шість/ місяців позбавлення волі; ОСОБА_2  3 /три/ роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України обох засуджених. від відбування призначеного покарання звільнити, якщо вони протягом одного року не вчинять нового злочину і виконають передбачені п.п. 2 та 3 ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без відома органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

    Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1  та ОСОБА_2  залишити підписку про невиїзд.

    Речові докази: велосипед «Україна», два молотка, два металевих листа, металевий кутник, 7 штук металевих прутів арматури, металевий бак, передані потерпілому ОСОБА_3 , залишити йому як власнику.

    Стягнути з засудженого ОСОБА_1  на користь потерпілого ОСОБА_3 90 /дев’яносто/ грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

    Стягнути з засуджених ОСОБА_1  та ОСОБА_2  на користь ОСОБА_3  солідарно: 266 двісті шістдесят шість/ грн. на відшкодування матеріальної шкоди; 200 /двісті / грн.. на відшкодування моральної шкоди; 700 /сімсот/ грн. на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги, а всього стягнути солідарно 1056 /одну тисячу п’ятдесят шість/ грн.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Суддя Вознесенського

    міськрайонного суду                                                    Т.О.Малюк