"28" квітня 2017 р.

Справа № 642/5770/16-ц

Провадження № 2/642/54/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

28 квітня 2017 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грінчук О.П.,

за участі секретаря Радько В.В.

представника позивача ОСОБА_1,

представника ПАТ «Фідобанк»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елді», 3-я особа Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», ОСОБА_3 про визнання права власності,-

встановив:

представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності, вказуючи, що 01.03.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елді» та ОСОБА_2 було укладено у письмовій формі договір про відступлення права вимоги (цесії) № 01\03 від 01.03.2016р. Відповідно до п.1.1. договору цесії в рахунок погашення заборгованості цедента перед цесіонарієм цедент передає цесіонарію право вимоги на грошові кошти у розмірі 149500 грн. за договором банківського рахунку №173770 від 04.02.2011р., укладеного між цементом та Публічним акціонерним товариством «Себ Банк» (публічне акціонерне товариство «Фідобанк»). Відповідно до п.1.2. договору цесії цесіонарій набув право вимогати від банку сплати суми боргу в розмірі 149500 грн. Відповідно до п.1.3 договору цесії з моменту укладання даного договору цесії цесіонарій набув статусу вкладника у значенні цього терміна, що визначений у п.4 ч.1 ст.2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VІ від 23.02.2012р. Відповідно до п.1.4 договору цесії право вимоги та право власності на суму боргу перейшло від цедента до цесіонарія з моменту укладання даного договору сторонами, тобто з 01.03.2016р. 15.04.2016р. керівником відповідача позивачу було вручено письмове повідомлення про розірвання договору №15\04 від 15.04.2016р., в якому вказав на те, що ТОВ «Елді» було прийнято рішення про розірвання договору про відступлення права вимоги (цесії) №01\03 від 01.03.2016р. Крім цього, 02.06.2016р. позивачем було отримано від відповідача повідомлення бн від 02.06.2016р. про те, що 01.06.2016р. було укладено договір дарування бн від 01.06.2016р., відповідно до якого відповідач безоплатно передав обдарованому у власність грошові кошти за договором банківського рахунку, укладеним між відповідачем і ПАТ «СебБанк» (ПАТ «Фідобанк», у загальному розмірі 698942,92 грн.). Враховуючи викладене, вважає, що дії відповідача суперечать актам цивільного законодавства та порушують права позивача у зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду.

Ухвалами суду від 07.12.2016р. та 23.02.2017р. до участі у справі в якості 3-х осіб було залучено ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, поклався на розсуд суду.

3-я особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином за адресою яка значиться у договорі дарування.

Представник 3-ї особи ПАТ «Фідобанк» в судове засідання з'явився, категорично заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що договір про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «Елді» та ОСОБА_2 вчинений без очевидної законної мети, за відсутності очевидного економічного сенсу. Крім цього, договір направлений на збільшення загальної гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок фонду, просив врахувати письмові заперечення на позов.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши надані докази в їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до договору №01\03 від 01.03.2016р. про відступлення права вимоги (цесії) вбачається, що між ТОВ «Елді» в рахунок погашення заборгованості цедента перед цесіонарієм, цедент передав цесіонарію ОСОБА_2 право вимоги на грошові кошти у розмірі 149500,00 грн. за договором банківського рахунку №173770 від 04.02.2011р. укладеним між цедентом та ПАТ «СЕБ БАНК» (ПАТ «Фідобанк».)

Згідно повідомлення №15\04 від 15.04.2016 р. на ім'я позивача, вбачається, письмове повідомлення ТОВ «Елді» про розірвання договору про відступлення права вимоги (а.с.32).

02.06.2016р. директор ТОВ «Елді» письмово повідомив позивача про укладання договору дарування бн від 01.06.2016р. та безоплатну передачу ОСОБА_3 у власність грошові кошти за договором банківського рахунку (а.с.33).

Відповідно до договору дарування від 01.07.2016р. без нотаріального посвідчення, вбачається укладання договору між ТОВ «Елді» та ОСОБА_3, предметом договору є грошові кошти за договором банківського рахунку №173770 від 04.02.2011р.

Так, предметом договору банківського рахунку № 173770 від 04.02.2011р. (а.с.36-39) укладеного між «СЕББанк» та ТОВ «Елді», є поточний (мультівалютний) рахунок. Рахунок відкривається банком клієнту для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору.

Статтею 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг належать:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку. Центральний депозитарій цінних паперів має право провадити окремі банківські операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, що видається у встановленому Національним банком України порядку.

Відповідно до ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

На підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016р. №8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016р. №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.»

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, позовних вимог щодо визнання договору 15\04 від 15.04.2016р. недійсним, суду не заявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтями 1089,1090,1091,1092 ЦК України визначено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перераховувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього кодексу та закону.

Відповідно до п.8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно з п.8.4 статті 8 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Згідно п.22.9 ст. 22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Представником 3-ї особи надано суду виписку по особовому рахунку ТОВ «Елді» за період з 15.02.2016р. по 20.05.2016р., згідно якої вбачається, що відповідачем здійснено відступлення права вимоги, однак грошові кошти на рахунку ТОВ «Елді» відсутні.

Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові у випадках, встановлених законом.

Уклавши з відповідачем договір про відступлення права вимоги за договором банківського вкладу, позивач отримав право грошової вимоги до банку за договором банківського рахунку, а не право власності, а тому зазначений договір не може бути підставою до визнання права власності за позивачем на зазначену суму.

На підтвердження обґрунтованості своїх вимог позивач посилається на письмове повідомлення відповідача про те, що він відмовляється від договору цесії, а тому позивач вважає, що цим порушено його право власності на зазначену суму банківського рахунку і підлягає захисту саме у такий спосіб.

За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Суд також не приймає до уваги положення п. 4 договору цесії, яким передбачено, що з моменту підписання цього договору до позивача переходить право власності на суму боргу в розмірі, визначену у п. 2 цього договору, оскільки за договором банківського рахунку передані вкладником кошти стають власністю банку, а у банку з цього моменту виникає обов'язок повернути суму вкладу та нараховані проценти.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 392, 512, 514, 516, 517, 526, 1058, 1060 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елді», 3-я особа Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», ОСОБА_3 про визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через Ленінський районний суд м. Харкова.

Головуючий: