Справа № 630/123/17

Провадження № 2/630/151/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участі секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_2, третя особа Друга Державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала на те, що після смерті її батька ОСОБА_4 відкрилася спадщина у виді житлового будинку за надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, яку вона прийняла разом з братом, ОСОБА_2, шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори. Але з'ясувалося, що житловий будинок, який був збудований її батьком, на праві власності не зареєстрований, що позбавляє її можливості зареєстрували своє право на спадщину.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. В якості доповнення до обставин, викладених у позові, представник позивача пояснив, що батьки позивача постійно мешкали в житловому будинку, але чому так сталося, що право власності на нього не було оформлено, йому не відомо.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги та обставини, якими позивач обґрунтовує свій позов, визнав повністю та підтвердив суду, що проживав в спірному будинку разом з батьками та доглядав їх до самої смерті. Також ОСОБА_2 пояснив, що за життя батько хотів, аби будинок залишився у спадок його дітям у рівних частках. Тому він визнає позовні вимоги своєї сестри,ОСОБА_1, та розуміє, що в такому разі, будинком вони володітимуть вдвох в рівних частках, і це відповідає його інтересам.

В судове засідання Люботинська міська рада Харківської області не з'явилася, направила листа про розгляд справи за відсутності її представника.

Третя особа, Друга Державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, в судове засідання не з'явилася, направила листа про розгляд справи за відсутності її представника.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з технічного паспорту, виготовленого КП «Люботинське БТІ» станом на 23 січня 2017 року, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, збудовані житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «А1-1» і «А2-1», тамбуром літ. «а1» і ганком літ. «а2» загальною площею 61,80 кв.м, в тому числі житловою площею 22,20 кв.м, а також надвірні будівлі: сарай літ. «И», погреб літ. «К», водопровід літ «К1», огорожа 1,2.

Згідно з рішенням № 252 від 06 лютого 1975 року виконавчий комітет Харківської районної ради депутатів трудящих Харківської області дозволив прийняти в експлуатацію житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який був збудований ОСОБА_4, з одночасним оформленням права власності на нього.

Виділення земельної ділянки площею 600 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, під вже збудований житловий будинок відбулось на підставі рішення виконавчого комітету Люботинської міської ради народних депутатів № 8/777 від 11 серпня 1987 року, прийнятого за заявою ОСОБА_4 Одночасно, цим рішенням ОСОБА_4 було дозволено здійснити прибудову до житлового будинку.

У період здійснення забудови спірного житлового будинку питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Таким чином, з моменту завершення будівництва житлового будинку ОСОБА_4 набув статусу власника житлового будинку та він набув право в межах, установлених законом, володіння, користування й розпорядження цим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, про що було видано відділом РАЦС Люботинського міського управління юстиції Харківської області свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 24 січня 2008 року. Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1

У відповідності до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

За повідомленням Другої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини звернулись донька спадкодавця - ОСОБА_1, та син спадкодавця - ОСОБА_2, заповіт від імені померлого не посвідчувався.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 спадщину у виді житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, у належний спосіб прийняли діти спадкодавця. Родинні відносини позивача ОСОБА_1 з померлим батьком підтверджуються свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 16 червня 1966 року і свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 18 листопада 1988 року.

Але у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на спадщину за законом державним нотаріусом Другої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області було відмовлено, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 лютого 2017 року. Причиною відмови в постанові вказано відсутність державної реєстрації права власності на житловий будинок на ім'я спадкодавця ОСОБА_4

Оскільки ОСОБА_1 у належний спосіб прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4, але оформити свої спадкові права і отримати свідоцтво про право власності вона не може через відмову нотаріуса, а також враховуючи визнання відповідачем ОСОБА_6 позовних вимог в повному обсязі, суд задовольняє позов в повному обсязі та визнає за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 174, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 61,80 кв.м, в тому числі житловою площею 22,20 кв.м, з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. О. Малихін