ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 року справа № 2-а-7145/09/2270/4
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі судді Ковальчук О.К.
при секретарі Марків О.З.
за участю
представника позивача Мярковської О.В.
представників відповідача Польового В.А., Вакуляка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудальянс» до державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2009 року № 0000282300/0, № 0000111701/0 і № 0000272300/0,
ВСТАНОВИВ:
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області від 05.06.2009 року № 0000272300/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 10650,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 8875,0 грн. і за штрафними санкціями в сумі 1775,0 грн., № 0000272300/0, яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 41217,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 27478,0 грн., за штрафними санкціями в сумі 13739,0 грн. і № 0000111701/0, яким позивачеві визначене податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 24770,25 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 8256,75 грн., за штрафними санкціями в сумі 16513,50 грн., прийняті на підставі акту про результати планової виїзної перевірки № 307.321.34515731 від 21.05.2009 року.
На думку позивача, є незаконними викладені в акті планової виїзної перевірки висновки відповідача щодо:
порушення позивачем пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.7.1 ст.7, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при виплаті доходу в розмірі 55045.0 грн. по операції з придбання від фізичної особи екскаватора;
завищення валових витрат на суму 35500,0 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 27478,0 грн. по операції з придбання від ТОВ «Рокмет» послуг з оренди кран-балки, технічного та побутового обслуговування приміщення та ремонту автомобільної техніки.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимив повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що податкові повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000282300/0, № 0000111701/0 і № 0000272300/0, прийняті відповідачем на підставі акту про результати планової виїзної перевірки № 307.321.34515731 від 21.05.2009 року, яким встановлений факт порушення позивачем вимог пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.7.1 ст.7, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.1, пп.5.2.1 п5.2, пп.5.3.2 п.5.3, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими на підставі наведеного нижче.
Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбудальянс» зареєстроване 02.10.2006 року Ярмолинецькою райдержадміністрацією.
На підставі акту № 307.321.34515731 від 21.05.2009 року про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000272300/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 10650,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 8875,0 грн. і за штрафними санкціями в сумі 1775,0 грн., № 0000272300/0, яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 41217,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 27478,0 грн., за штрафними санкціями в сумі 13739,0 грн. і № 0000111701/0, яким позивачеві визначене податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 24770,25 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 8256,75 грн., за штрафними санкціями в сумі 16513,50 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000272300/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 10650,0 грн., базується на викладених в акті про результати планової виїзної перевірки № 307.321.34515731 від 21.05.2009 року висновках відповідача щодо порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п5.2, пп.5.3.2 п.5.3, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і завищенням валових витрат 4 кварталу 2008 року на суму 35500,0 грн. у зв’язку з віднесенням до валових витрат витрат на придбання послуг з оренди кран-балки та технічного і побутового обслуговування приміщення відповідно до укладених договорів з ТОВ «Рокмет».
Судом встановлено, що відповідно до договору №с/1 від 05 січня 2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Рокмет», строком з 05 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року (п.3.1 договору), останнє зобов’язалось здійснювати технічне і побутове обслуговування приміщення по вул. Курчатова, 8/6 В в місті Хмельницькому (п.1.1. договору) При цьому сторони домовились, що під терміном «технічне обслуговування» сторони розуміють: підтримання у робочому стані зовнішнє і внутрішнє освітлення, каналізацію водопровід, а під терміном «побутове обслуговування» - вологе прибирання, періодичне миття вікон, прибирання прилеглої території. Укладаючи договір, сторони погодили строки виконання передбачених ним робіт, а саме: вологе прибирання з згідно графіка роботи підприємства, миття вікон один раз на тиждень, прибирання прилеглої території один раз на тиждень (п.1.1. договору). Пунктом 1.3 договору визначено, що за виконання робіт, обумовлених договором, замовник перераховує щомісячно оплату в розмірі 1800,0 грн. з урахуванням податку на додану вартість. За змістом п.1.4 акт здачі приймання-передачі робіт (надання послуг) відповідно до договору сторони підписують 31 грудня.
Виконання робіт з технічного і побутового обслуговування приміщення по вул. Курчатова, 8/6 за період з січня по грудень 2008 року підтверджене сторонами актом здачі-приймання робіт №0У-0000034 від 31 грудня 2008 року, підписаним позивачем та ТОВ «Рокмет» та податковою накладною №35 від 31.12.2008 року на суму 21600,0 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3600,0 грн.
Виконання зазначених робіт підтверджено також дослідженими в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_4, який в період з липня 2008 по квітень 2009 року перебував на посаді директора ТОВ «Рокмет» та особисто приймав участь у виконанні робіт з технічного та побутового обслуговування приміщення, розрахунково-платіжними відомостями ТОВ «Рокмет» з серпня по грудень 2008 року, табелями обліку робочого часу з липня по грудень 2008 року ТОВ «Рокмет», наказом директора «Рокмет» №2 від 09 липня 2008 року про перехід на гнучкий графік роботи (вихідні дні середа і четвер)
Підписавши акт здачі приймання-виконаних робіт, отримавши податкову накладну, які підтверджують факт виконання робіт з технічного і побутового обслуговування приміщення, позивач відніс вартість робіт з технічного та побутового приміщення до валових витрат 4 кварталу 2008 року.
Відповідно до договору оренди кран-балки від 31 березня 2008 року, укладеного з ТОВ «Рокмет», строком з 31 березня 2008 року по 31 грудня 2008 року (п.4.1 договору), позивач прийняв в тимчасове користування кран-балку реєстраційний №653 марки О-3Т вартістю 3800,0 грн.(п.1.1 договору) для розгрузки і погрузки матеріалів та інвентарю (п.2.1 договору). Розмір орендної плати за умовами п.4.2 договору складає 70 грн. в годину з урахуванням податку на додану вартість. За змістом п.5.3 договору здача результатів наданих послуг відбувається 31 грудня 2008 року шляхом складання акту приймання-здачі робіт (надання послуг), в якому узгоджується кількість годин оренди та загальна вартість.
Виконання послуг оренди кран-балки засвідчене сторонами шляхом підписання акту №0У-0000013 від 31 грудня 2008 року здачі приймання робіт (надання послуг) з оренди кран-балки на суму 121000,0 грн. з урахуванням податку на додану вартість, та податковою накладною №34 від 31.12.2008 року на суму 21000,0 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3500,0 грн., в якій вказані кількість годин роботи кран-балки (300) та їх загальна вартість.
Факт надання послуг оренди кран-балки підтверджується також дослідженими судовому засіданні доказами, зокрема актом №0У-0000013 від 31 грудня 2008 року здачі приймання робіт, податковою накладною №34 від 31.12.2008 року, книгою обліку роботи кран-балки за березень-грудень 2008 року, наказом керівника ТОВ «Трансбудальянс» №5а від01.042008 року про призначення осіб відповідальних за ведення обліку роботи кран-балки та експлуатацію і виконання робіт на кран-балці.
Підписавши акт здачі приймання-виконаних робіт, отримавши податкову накладну, які підтверджують факт надання послуг з оренди кран-балки, позивач відніс вартість послуг з оренди до валових витрат 4 кварталу 2008 року.
Відповідно до пункту 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу(валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону).
Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку їх результатів.
Таким чином, платник податку – покупець має право збільшити валові витрати на оплату виконаних робіт після фактичного отримання результатів цих робіт або перерахування коштів їх виконавцю за обов’язкової умови, що зазначені витрати сплачені (нараховані) у зв’язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці та
Факт отримання позивачем від ТОВ «Рокмет» результатів робіт з технічного та побутового обслуговування приміщення та послуг оренди кран-балки підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами (договорами, актами приймання-здачі, податковими накладними).
Факт використання результатів зазначених робіт і послуг у власній господарській діяльності позивача та отримання позивачем користі від їх придбання встановлений судом в ході судового розгляду, зокрема.
нежитлове приміщення по вул. Курчатова, 8/6 В в місті Хмельницькому, технічне та побутове обслуговування якого здійснювалось ТОВ «Рокмет», є фактичною адресою позивача, що підтверджується поясненнями представника позивача в судовому засіданні, позовною заявою та актом виїзної планової перевірки (стор.2);
кран-балка використовувалась позивачем за призначення для навантаження та розвантаження вантажів.
Водночас в судовому засіданні відповідачем не спростований факт використання позивачем результатів робіт та послуг у власній господарській діяльності, не встановлений в ході перевірки та не доведений в судовому засіданні факт здійснення технічного обслуговування приміщення, в тому числі його прибирання, працівниками позивача.
Приписами ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Судом встановлено та підтверджено актом перевірки, що господарські операції з придбання від ТОВ «Рокмет» послуг з оренди-кран-балки та робіт з технічного і побутового обслуговування приміщення спричинили зміни в структурі активів позивача.
Отже, дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, актів приймання-здачі робіт, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих ТОВ «Рокмет», є достатньою підставою для віднесення витрат на придбання послуг оренди кран-балки та робіт з технічного та побутового обслуговування приміщення на загальну суму 35500,0 грн. до валових витрат у 4 кварталі 2008 року, а відтак донарахування відповідачем податкового зобов’язання з податку на прибуток відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000272300/0 є неправомірним.
Податкове повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000272300/0, яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 41217,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 27478,0 грн., за штрафними санкціями в сумі 13739,0 грн., базується на викладеному в акті № 307.321.34515731 від 21.05.2009 року про результати планової виїзної перевірки висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв’язку з віднесенням до податкового кредиту грудня 2008 року податку на додану вартість в сумі 27478,0 грн., сплаченого в ціні, товару по операціях з придбання від ТОВ «Рокмет» послуг оренди кран-балки, технічного та побутового обслуговування приміщення та ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів, які фактично не здійснювались.
Судом встановлено, що відповідно до договору № л/1 від 09 червня 2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Рокмет» строком до 31 грудня 2008 року (п.6.2 договору), останнє зобов’язалось виконати роботи з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів замовника: КаМАЗ 55102, екскаватора ЄО-2621 і FAW СА 1031К2L2R5-201, (п.1.1. договору), а саме: виконання обов’язкового обсягу робіт з профілактичного (попереднього) огляду і ремонту, заміну деталей, технічний інструктаж з питань обслуговування та використання, поточний та капітальний ремонт, забезпечення запасними частинами (п.п. 1.3 і 1.4 договору). Пунктом 1.6 договору визначено, що технічне обслуговування здійснюється виконавцем своїми силами та засобами. При цьому, відповідно до п.2.1.9 договору позивач зобов’язаний оплатити виконавцю вартість замінених деталей. Розрахунок за виконання робіт, передбачених договором відбувається шляхом перерахування коштів на протязі 2-х днів з моменту передачі їх результату замовнику (п.4.2 договору).
В додатку №1 від 09 липня 2008 року до договору 09 липня 2008 року сторони погодили строки виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів (з 09.07.2008 року по 30.12.2008 року) та їх вартість (155.0 грн. за годину без ПДВ), а також визначили, що кількість годин, використаних на виконання робіт, погоджується сторонами 30 грудня 2008 року шляхом підписання актів виконаних робіт, які є невід’ємною частиною договору по кожному транспортному засобу.
На виконання зобов’язань відповідно до договору № л/1 від 09 червня 2008 року виконавець (ТОВ «Рокмет») в період з червня по грудень 2008 року виконувало ремонтно-регулювальні роботи з обслуговування автомобіля КаМАЗ 55102, ремонт автомобіля FAW СА 1031К2L2R5-201, ремонт, регулювання, заміну запасних частин і агрегатів екскаватора ЄО-2621.
Виконання передбачених договором № л/1 від 09 червня 2008 року робіт засвідчене сторонами шляхом підписання акту на ремонт, регулювання, заміну запасних частин і агрегатів екскаватора ЄО-2621 загальною вартістю 56132,40 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 9355,40 грн., акту виконання ремонтно-регулювальних роботи з обслуговування автомобіля КаМАЗ 55102 від 30 грудня 2008 року на суму 63240,0 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 10540,0 грн., акту на ремонт рами, бортів і каркасу кузова на автомобілі FAW СА 1031 від 30 грудня 2008 року на суму 2897,64 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 482,94 грн. Підписавши акти про передачу результатів виконаних робіт, їх виконавець, ТОВ «Рокмет» оформив та надав позивачеві податкові накладні № 38 від 30.12.2008 року (технічне обслуговування автомобіля КаМАЗ) на суму 63240,0 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 10540,0 грн., № 39 від 30.12.2008 року (технічне обслуговування екскаватора ЄО 2621) на суму 56132,40 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 9355,40 грн. і №40 від 30.12.2008 року (технічне обслуговування автомобіля FAW) на суму 2897,64 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 482,94 грн.
Отримавши від ТОВ «Рокмет» належним чином оформлені податкові накладні № № 38, 39, 40 від 30.12.2008 року, які засвідчують факт виконання договірних робіт з технічного обслуговування і ремонту автомобіля КаМАЗ 55102, екскаватора ЄО-2621 і автомобіля FAW СА 1031К2L2R5-201, позивач відніс податок на додану вартість в сумі 20378,0 грн. до податкового кредиту грудня 2008 року.
Крім того, до податкового кредиту в грудні 2008 року позивачем віднесено податок на додану вартість нарахований в ціні послуг, вартість яких віднесено позивачем до валових витрат 4 кварталу2008 року, відповідно до податкових накладних №34 від 31.12.2008 року (оренда кран-балки) на суму 21000,0 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3500,0 грн., і № 35 від 31.12.2008 року (технічне та побутове обслуговування приміщення) на суму 21600,0 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3600,0 грн.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом пп.7.5.1 п. 7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" д атою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Таким чином, платник податку – покупець має право зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Зі змісту п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість" лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.
Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявні у позивача податкові накладні, оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства виконавцем робіт і послуг ТОВ «Рокмет» є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки викладені в них відомості є достовірними, а факт виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного та побутового обслуговування приміщення та послуг оренди кран-балки підтверджується дослідженими судом доказами.
Суд не бере до уваги викладені в акті перевірки висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем на момент перевірки правомірності віднесення до податкового кредиту у грудні 2008 року податку на додану вартість в сумі 20378,0 грн. відповідно до податкової накладної № 128 на загальну суму 122270,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 20378,0 грн у зв’язку з наведеним нижче.
Дослідивши надані докази, суд встановив, що для підтвердження правомірності включення до податкового кредиту в грудні 2008 року податку на додану вартість в сумі 20378,0 грн., позивач замість податкової накладної №128 надав відповідачеві податкові накладні №34 від 31.12.2008 року (оренда кран-балки) на суму 21000,0 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3500,0 грн., і № 35 від 31.12.2008 року (технічне та побутове обслуговування приміщення) на суму 21600,0 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3600,0 грн.
За змістом пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Проте, актом перевірки та поясненнями представників сторін в судовому засіданні підтверджується, що на момент перевірки позивач підтвердив податок на додану вартість в сумі 20378,0 грн., попередньо включений до податкового кредиту в грудні 2008 року, податковими накладними №№ 35 і 34 від 31.12.2008 року.
Суд відхиляє як необґрунтовані доходи відповідача щодо відсутності реального виконання зазначених вище робіт та послуг, оскільки:
факт надання послуг оренди кран-балки підтверджується дослідженими судовому засіданні доказами, зокрема актом №0У-0000013 від 31 грудня 2008 року здачі приймання робіт, податковою накладною №34 від 31.12.2008 року, книгою обліку роботи кран-балки за березень-грудень 2008 року, наказом керівника ТОВ «Трансбудальянс» №5а від 01.04.2008 року про призначення осіб відповідальних за ведення обліку роботи кран-балки та експлуатацію і виконання робіт на кран-балці;
факт виконання робіт з технічного і побутового обслуговування приміщення по вул. Курчатова, 8/6 за період з січня по грудень 2008 року підтверджується актом здачі-приймання робіт №0У-0000034 від 31 грудня 2008 року, податковою накладною №35 від 31.12.2008 року , поясненнями свідка ОСОБА_4, який в період з липня 2008 по квітень 2009 року перебував на посаді директора ТОВ «Рокмет» та особисто приймав участь у виконанні робіт з технічного та побутового обслуговування приміщення, розрахунково-платіжними відомостями ТОВ «Рокмет» з серпня по грудень 2008 року, табелями обліку робочого часу з липня по грудень 2008 року ТОВ «Рокмет», наказом директора «Рокмет» №2 від 09 липня 2008 року про перехід на гнучкий графік роботи (вихідні дні середа і четвер);
факт виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту автомобіля КаМАЗ 55102, екскаватора ЄО-2621 і автомобіля FAW СА 1031К2L2R5-201 підтверджується дослідженими в судовому засіданні актами приймання цих робіт, договором від 9.07.2008 року, додатком до договору №1 від 09.07.2008 року, податковими накладними, поясненнями свідка ОСОБА_4, актом від 30 грудня 2008 року до договору №л/1 від 09.07.2008 року про використання для ремонту та обслуговування транспортних засобів автозапчастин, рахунком-фактурою №СФ-000002 від 30 грудня 2008 року на суму 26525,81 грн. про вартість використаних запасних частин.
Суд вважає неналежними доказами відсутності реального виконання ТОВ «Рокмет» робіт з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів:
пояснення водія ОСОБА_5, відібрані працівником податкової міліції 30.09.2009 року (під час розгляду адміністративного спору), оскільки відповідачем не доведена наявність витрат позивача на придбання (або актів списання) запасних частин, необхідних для ремонту екскаватора, та витрат на оплату ремонту, не доведено також, що в обов’язки водія входять ремонт вказаного транспортного засобу;
шляхові листи екскаватора ЄО 2621 за грудень 2008 року та автомобіля КаМАКЗ за грудень 2008 року, оскільки зазначені документи підтверджують лише той факт, що вказані транспортні засоби використовувались позивачем в господарській діяльності в грудні 2008 року, і не спростовують факт здійснення технічного обслуговування та ремонту на протязі липня –грудня 2008 року.
Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо нікчемності укладених з ТОВ «Рокмет» договорів № л/1 від 09 червня 2008 року на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів замовника: КаМАЗ 55102, екскаватора ЄО-2621 і FAW СА 1031К2L2R5-201, договору оренди кран-балки від 31 березня 2008 року і договору №с/1 від 05 січня 2008 року на технічне і побутове обслуговування приміщення по вул. Курчатова, 8/6 В в місті Хмельницькому.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків.
Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок ( ч.2 ст.228 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договорів № л/1 від 09 червня 2008 року на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів замовника: КаМАЗ 55102, екскаватора ЄО-2621 і FAW СА 1031К2L2R5-201, договору оренди кран-балки від 31 березня 2008 року і договору №с/1 від 05 січня 2008 року на технічне і побутове обслуговування приміщення вимогам цивільного законодавства.
Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи договір, позивач та його контрагент ТОВ «Рокмет» діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.
Навпаки, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагент не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали їх. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», які свідчать про отримання позивачем від ТОВ «Рокмет» обумовлених вказаними вище договорами послуг та робіт та використання їх результатів в господарській діяльності позивача.
Результати цих операції відображені позивачем та його контрагентом ТОВ «Рокмет» в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2008 року та деклараціями з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року та за 2008 рік, заповнених позивачем та ТОВ «Рокмет» і поданих органу державної податкової служби.
Таким чином, з урахуванням викладеного, позивач правомірно відніс до податкового кредиту в грудні 2008 року податок на додану вартість в сумі 27478,0 грн. відповідно до податкових накладних виписаних ТОВ «Рокмет», а відтак повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000272300/0 є неправомірним.
Податкове повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000111701/0, яким позивачеві визначене податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 24770,25 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 8256,75 грн., за штрафними санкціями в сумі 16513,50 грн., базується на викладеному в акті № 307.321.34515731 від 21.05.2009 року про результати планової виїзної перевірки висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.7.1 ст.7, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у зв’язку з не нарахуванням та неперерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року з виплаченого доходу в сумі 8256,75 грн. при купівлі екскаватора марки ЄО-2621 В-3 від фізичної особи.
Судом встановлено, що в листопаді 2007 року позивач придбав у фізичної особи ОСОБА_6, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 15.08.2007 року, екскаватор ЄО-2621В3, 1990 року випуску, який належав ОСОБА_7 (Свідоцтво по державну реєстрацію машини НОМЕР_1 від 14.08.2007 року) вартістю 55045,0 грн., яка визначена на підставі висновку спеціаліста №19/11 від 19.11.2007 року по визначенню вартості транспортного засобу. Кошти за придбаний екскаватор позивач перерахував на розрахунковий рахунок повіреного (ОСОБА_6.) платіжним дорученням №11707 від 19.1.1.2007 року.
Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» п латником податку є зокрема резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Як зазначено в п. 12.3 ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
За змістом пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” не розкриває змісту посередництва як ознаки податкового агента.
Відповідно до частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що посередництво означає діяльність уповноваженого суб’єкта із вчинення юридичних дій в інтересах іншої особи від імені цієї особи або від власного імені.
Укладаючи договір купівлі-продажу екскаватора ЄО-2621 з повіреним фізичної особи ОСОБА_6, позивач діяв від свого імені у власних інтересах, які полягають у набутті права власності на вказаний транспортний засіб, а відтак не виконував посередницьких функцій, які є умовою набуття позивачем статусу податкового агента, і не зобов’язаний був нарахувати та перерахувати зазначений податок бюджету.
Аналогічну позицію висловила ДПА України в листі № 16031,7,17-0717 від 13.08.2007 року, який є узагальнюючим податковим роз’ясненням, зазначивши, що стосовно доходів платника податку-фізичної особи від продажу рухомого майна податковим агентом є нотаріус (у випадку нотаріального посвідчення договору), або юридична особа (у випадку продажу рухомого майна за посередництва такої юридичної особи). В інших випадках платник податку відповідно до пп.8.1.3 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу і до 1 квітня наступного року подати річну податкову декларацію про майновий стан доходи, а також сплатити податок з доходу фізичних осіб за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 цього Закону.
Відповідно до підпункту "д" пп. 4.4.2 пп. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
Таким чином, податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8256,75 грн. по операції з придбання в листопаді 2007 року від фізичної особи екскаватора ЄО-2621 без нарахування та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб визначене відповідачем неправомірно, а тому Податкове повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000111701/0 підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене вище відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішення 05.06.2009 року № 0000282300/0, № 0000111701/0 і № 0000272300/0, а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Керуючись Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.ст. 11, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудальянс» задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області від 05.06.2009 року № 0000282300/0, № 0000111701/0 і № 0000272300/0.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 10.10.2009 року.
Головуючий суддя О.К.Ковальчук