Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 682/520/17

Провадження № 22-ц/792/881/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Грох Л.М.,

секретар Задвірний В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку ст. 197 ЦПК України цивільну справу № 682/520/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду від 23 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Берездівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом, просив визначити позивачу додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в с. Красностав, Славутський район. Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка на день смерті проживала за вказаною адресою та згідно до заповіту посвідченого Горицькою сільською радою Славутського району 16 червня 1986 року все своє майно з чого б воно не складалося та де б не знаходилося заповіла позивачу. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно до складу якого увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Горицької сільської ради, житловий будинок з надвірними будівлями в с. Красностав, Славутський район. Вказував, що у встановлений законом шестимісячний строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не було можливості, оскільки ОСОБА_1 перебував за кордоном. Крім того, вказаний вище заповіт було втрачено, а його дублікат отримано у лютому 2017 року.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 23 березня 2017 року відмовлено в задоволені позову.

В апеляційній скарзі апелянт з рішенням суду не погоджується просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги надавши додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначав, що ОСОБА_3 склала заповіт за яким усе належне їй майно вона заповіла йому. Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина _____________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції - Шевчук В.В. Провадження № 22-ц/792/ 881/17

Доповідач -Костенко А.М. Категорія № 39оформити яку апелянт не має змоги в зв'язку із пропуском шестимісячного строку встановленого законодавством для прийняття спадщини. Вказував, що оформити спадщину вчасно не мав змоги, оскільки перебував за кордоном в Російській Федерації перетин кордону якої проводиться за внутрішнім паспортом громадянина України без реєстрації перетинання кордону в паспорті. Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги ту обставину, що в зв'язку із втратою заповіту складеного ОСОБА_3 його дублікат апелянт отримав у лютому 2017 року. Вважає, що оскільки йому не було відомо про наявність заповіту, який було втрачено, а його дублікат було отримано лише в лютому 2017 року, а також перебуванням за кордоном, то дані обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_3 16 червня 1986 року склала заповіт, який було посвідчено секретарем виконкому Горицької сільської ради, та за якими все своє майно заповіла ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку, двох земельних ділянок в розмірі відповідно 1,43 га і 3,22 га, якими спадкодавець володіла на праві власності на підстав Державних актів про право власності на земельну ділянку.

На день смерті спадкодавець ОСОБА_3 постійно проживала по АДРЕСА_1 одна.

ОСОБА_1 постійно проживав окремо від спадкодавця.

Як вбачається з довіреності, яку видав ОСОБА_1 на представництво його інтересів в суді ОСОБА_2, ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1

Позивач ОСОБА_1 до нотаріальної контори протягом шести місяців після відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини не подавав.

Маючи намір оформити спадщину, позивач ОСОБА_1 в лютому 2017 року звернувся до нотаріальної контори, однак йому було відмовлено у прийнятті заяви у зв'язку із пропуском строку подачі заяви.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Згідно з ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В пункті 24 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 „Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані у випадку доведеності наявності перешкод для подання відповідної заяви та наявності підстав для визнання судом цих обставин поважними.

Відповідно до правової позиції, висвітленої у постанові ВСУ №6-1486цс15 від 04.11.2015 за змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщин є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини 3 статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо у спадкоємця перешкоди для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Таким чином судом першої інстанції з урахуванням всіх досліджених доказів по справі зроблено обґрунтований висновок про те, що позивач не довів наявність обставин, що перешкоджали звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а посилання на втрату заповіту не можна визнати поважними причинами пропуску строку подання такої.

Доводи апеляційної скарги, що позивач не знав про наявність заповіту складеного на його користь, що на думку апелянта є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини слід відхилити.

Як вбачається з довіреності яку видав ОСОБА_1 на представництво його інтересів в суді ОСОБА_2, ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1, отже останній як син спадкодавця є спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, а тому відповідно до цивільного законодавства має право на спадкування за законом в першу чергу, незалежно від наявності заповіту та повинен був в шестимісячний строк подати відповідну заяву до нотаріуса.

За таких обставин наявність чи відсутність заповіту не впливала на право позивача прийняти спадщини як спадкоємця за законом першої черги. Наявність заповіту мала б значення для прийняття спадщини, якщо позивач являлась б спадкоємцем іншої, а не першої черги, по закону або являлась лише спадкоємцем по заповіту за відсутності права спадкування за законом.

З цих же підстав не заслуговують на увагу твердження апелянта про поважність причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини через втрату заповіту

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і посилання апелянта на ту обставину, що на час відкриття спадщини він перебував за кордоном в Росії на роботі, оскільки в підтвердженнях таких своїх доводів апелянт не надав жодних доказів і такі його доводи нічим не підтверджені. Не наведені такі докази і в апеляційній скарзі.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду від 23 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис) А.М. Костенко

Судді (підписи) Р.С. Гринчук

Л.М. Грох

Згідно з оригіналом А.М. Костенко