КОПІЯ                                                                

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________                  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 вересня 2009 року                                                       м. Хмельницький

      Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

                              в складі: головуючої – судді Варвус Ю.Д.,

                                             суддів: Пастощука М.М., Самчука П.П.,

                                             при секретарі: Товкан І.І.

                               з участю: представника відповідача ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1366 за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду від 06 травня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок та скасування договору купівлі-продажу житлового будинку.  

         Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок. В обґрунтування позову вказував, що 26 червня 2008 року він позичив ОСОБА_2 100000 грн. для придбання житлового будинку, які останній зобов’язувався повернути до 20 серпня 2008 року. Договір позики зазначених коштів оформили та нотаріально посвідчили 15 серпня 2008 року. В пункті 5 даного договору передбачено, що, у випадку неповернення грошей в установлений строк, відповідач зобов’язується повернути йому придбаний на позичені кошти будинок. До зазначеного в договорі строку ОСОБА_2 позики не повернув, тому просив визнати за ним право власності  на житловий будинок АДРЕСА_1.

02 лютого 2009 року позивач доповнив позов і просив також скасувати договір купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 26 червня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2    

Рішенням Городоцького районного суду від 06 травня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги, посилаючись на ____________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Мельник В.М.                                          Справа № 22ц-1366

Доповідач: Варвус Ю.Д.                                                                                 Категорія № 27

порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неврахування умов договору позики від 15 серпня 2008 року, який оформлений в установленому законом порядку  і пункт 5 якого визначає, що у випадку несвоєчасного повернення боргу в сумі 100000 грн. відповідач зобов’язувався повернути йому придбаний за ці кошти будинок. Тому висновок суду про те, що договір позики не передбачає правових наслідків щодо визнання права власності, не може вважатись законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2  був придбаний у Даніловського житловий будинку АДРЕСА_1 за кошти, отримані за договором позики у позивача, що був 15 серпня 2008 року укладений та посвідчений в нотаріальному порядку з визначенням повернення боргу в сумі 100000 грн. до 20 серпня 2008 року. Пунктом 5 договору позики передбачалося, що у разі не повернення грошей  позичальник зобов’язується повернути придбаний за ці гроші житловий будинок.  

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки предметом, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  договору позики  були грошові кошти – 100000 грн. без нарахування відсотків, а не спірний житловий будинок, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що на позичальникові лежить обов’язок повернути позивачеві саме кількість взятих в борг грошей. Крім того, договором позики не передбачені умови та порядок переходу до позивача права власності на житловий будинок відповідно до встановленого законом порядку, а саме лише посилання в договорі позики на повернення будинку само по собі не може бути підставою для визнання права власності ОСОБА_1 на дане майно.  

Правильним є  і висновок суду про відмову в задоволенні вимоги позивача про скасування договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1  укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як такої, що не ґрунтується на законі.  

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведенні в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, з залишенням рішення суду без зміни.

        Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Городоцького районного суду від 06 травня 2009 року залишити без зміни.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

            Головуюча: (підпис)                                          Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                    Ю.Д. Варвус