У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2009 року.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі :
Головуючого – Коваленка Є.П.
Суддів – Максимовича Ю.А. , Кунця І.М.
з участю прокурора – Гузіка Й.М.
потерпілого – ОСОБА_1 .
засудженого - ОСОБА_2 .
захисника - ОСОБА_3 .
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 12 листопада 2008 року, яким
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженець м. Тернополя, українець, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, раніше не судимий, не працюючий, житель АДРЕСА_1 ,
засуджений за ч.1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишено без змін – тримання під вартою, а строк відбуття покарання постановлено рахувати з 20 березня 2008 року.
Стягнуто із ОСОБА_2 . в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області 486 грн.77 коп. судових витрат.
Згідно вироку суду в ніч з 19 на 20 березня 2008 року у квартирі АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 . та його матір'ю ОСОБА_4 ., які перебували в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних стосунків, виник конфлікт, який переріс у бійку. Під час бійки ОСОБА_2 . та ОСОБА_4 . нанесли один одному декілька ударів в різні частини тіла і в цей час у засудженого виник злочинний намір, спрямований на протиправне позбавлення життя своєї матері ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 . в ніч з 19 на 20 березня 2008р. в коридорі квартири АДРЕСА_1
Головуючий у 1 інстанції - Юрдига О.С. категорія – ч.1 ст.115 КК
Доповідач- Максимович Ю.А. справа № 11-15/09
в м. Тернополі, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, під час бійки з його матір’ю ОСОБА_4 ., яка перебувала у фізіологічному безпорадному стані внаслідок алкогольного сп’яніння, застосовуючи до неї фізичну силу, затягнув у ванну кімнату, де умисно, з метою заподіяння смерті наніс їй чисельні удари руками та ногами у життєво важливі органи - в голову, обличчя та грудну клітку. Після цього, ОСОБА_2 . з метою доведення до кінця умислу на вбивство ОСОБА_4 ., витягнув її із ванни та затягнув у коридор квартири, де продовжив наносити їй чисельні удари руками, ногами, та дерев'яною ніжкою від табуретки у голову, обличчя, груди та різні частини тіла, спричинивши тілесні ушкодження, від яких наступила смерть ОСОБА_4 .
В апеляції засуджений ОСОБА_2 . просить перекваліфікувати його дії, оскільки умислу на позбавлення життя матері у нього не було. Вважає, що суд необґрунтовано не врахував пом’якшуючі обставини – надання матері допомоги після скоєння злочину та важкі сімейні обставини.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_2 ., який підтримав апеляцію, погодившись із призначеним йому покаранням, потерпілого ОСОБА_1 ., який згідний з вироком суду, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.
На підставі матеріалів справи встановлено, що суд дослідив усі обставини, які могли мати значення для її правильного вирішення, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 . у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
При цьому суд належно оцінив показання засудженого про обставини події злочину, дані ним під час досудового слідства, де він неодноразово, в присутності захисника, визнавав себе винним у вчиненні умисного вбивства і давав детальні показання про обставини нанесення матері тілесних ушкоджень, їх кількість та локалізацію.
Ці показання повністю узгоджуються із даними протоколів огляду місця події (т.1 а.с.9-27) та відтворення обстановки та обставин події (т.1 а.с.106,107), з висновком судово-медичної експертизи (т.2 а.с.142-153), а також з іншими здобутими та належним чином дослідженими у судовому засіданні доказами.
Твердження засудженого ОСОБА_2 . про відсутність умислу на вбивство матері спростовуються даними судово-медичної експертизи трупа, згідно якої на потерпілій були виявлені чисельні переломи, синці та садна, а смерть ОСОБА_4 . наступила від поєднаної травми голови та грудей з просторими крововиливами під м»яку мозкову оболонку та чисельними двобічними переломами ребер з ушкодженнями пристінкової плеври і правої легені, котра супроводжувалась кровотечею.
Характер заподіяних ушкоджень, їх локалізація, а саме - нанесення в голову та інші життєво важливі органи, спосіб спричинення (побиття руками, ногами та дерев’яною ніжкою від табуретки), їх багаточисельність, свідчать про спрямованість умислу засудженого саме на вбивство потерпілої.
Про те, що всі діяння засудженого були спрямовані на вбивство, а не на нанесення тяжких тілесних ушкоджень свідчить і сама обстановка скоєння злочину, перед ним та після нього.
Зокрема, конфлікт між засудженим та його матір»ю розпочався в той час, коли вони знаходились в стані алкогольного сп’яніння на грунті особистих неприязних відносин. Під час конфлікту саме засуджений наніс потерпілій велику кількість тілесних ушкоджень в життєво важливі органи. В ході нанесення ударів потерпіла просила, щоб ОСОБА_2 . її не бив, однак він її не слухав. Одразу після побиття ОСОБА_2 . залишив потерпілу та ліг спати, а лише прокинувшись зранку почав робити їй масаж серця та викликав швидку допомогу.
Тому посилання засудженого в апеляційній скарзі на невірну кваліфікацію його дій є безпідставним.
Надуманим є також твердження засудженого про неврахування йому, як пом’якшуючих покарання обставин – надання потерпілій допомоги та важких сімейних обставин.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 . після побиття потерпілої залишив її у коридорі квартири, а швидку допомогу викликав лише зранку, коли виявив матір на тому ж місці без ознак життя.
Крім того, колегія суддів не вбачає будь-якого зв»язку із важкими сімейними обставинами засудженого та вчиненим злочином.
Відповідно до встановлених судом фактичних обставин злочину дії засудженого кваліфіковано за ч.1 ст.115 КК України правильно.
Покарання засудженому ОСОБА_2 . суд призначив відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України , з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставин, що обтяжують покарання.
Так, суд обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, пов»язаного з умисним позбавленням життя людини, обтяжуючу покарання обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та прийшов до правильного висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 . покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення.
Разом з тим, з урахуванням усіх обставин справи і даних про особу засудженого, який є молодого віку, позитивно характеризується, раніше не судимий, а також думки потерпілого про пом»якшення покарання, суд призначив засудженому покарання ближче до мінімального розміру, передбаченого санкцією статті обвинувачення.
Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, як це передбачено ст. 65 КК України.
Підстав для зміни чи скасування вироку суду, колегія суддів не вбачає.
Однак, в порядку ст.365 КПК України з мотивувальної частини вироку слід виключити вказівку про визнання як обтяжуючої покарання обставини - завдання внаслідок вчинення злочину тяжких наслідків, оскільки спричинення смерті особи і є тяжкими наслідками в будь-якому випадку.
Керуючись ст.ст.362,365,366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 12 листопада 2008 року відносно нього – без зміни.
В порядку ст. 365 КПК України з мотивувальної частини вироку виключити обтяжуючу покарання обставину - завдання злочином тяжких наслідків.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Максимович Ю.А.