КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р. Справа№ 910/20517/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від прокуратури (позивача): Кулішенко О.Ю.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду міста Києва

від 18.01.2017

у справі №910/20517/16 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Броварської місцевої прокуратури

до 1) Київської обласної державної адміністрації

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба автомобільних доріг у Київській області

про визнання недійсним розпорядження та договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Броварська місцева прокуратура звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" про визнання недійсним розпорядження №221 від 18.03.2010 Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3221284000:03:001:0002) від 25.03.2015, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2016 залучено до участі у справі №910/20517/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Службу автомобільних доріг України у Київській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядження, яким земельну ділянку (кадастровий номер 3221284000:03:001:0002) було відведено у користування ТОВ "Броварська транспортна компанія", та договір оренди, укладений на підставі вказаного розпорядження є незаконними, оскільки на земельну ділянку, передану у постійне користування Службі автомобільних доріг Київської області (кадастровий номер 3221284000:04:013:0080) частково накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3221284000:03:001:0002 на 1,7100 га, при цьому Службою автомобільних доріг Київської області, як постійним користувачем земельної ділянки №3221284000:04:013:0080, заяви про припинення постійного користування в частині земельної ділянки в межах площі накладення не надавалось.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у справі №910/20517/16 в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що оспорюване прокурором розпорядження №221 Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" було видано 18.03.2010 - до моменту набуття Службою автомобільних доріг у Київській області права постійного користування на земельну ділянку (кадастровий номер №3221284000:04:013:0080); вказане свідчить про те, що у даному випадку станом на момент видання розпорядження №221 від 18.03.2010 Служба автомобільних доріг у Київській області не набула права постійного користування земельною ділянкою, а отже, не мала прав постійного землекористувача, тобто, ніяким чином не могла подавати заяви про припинення права постійного користування у розумінні ст.141 Земельного кодексу України. За таких обставин, з огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що посилання прокурора в якості підстави для визнання недійсним розпорядження №221 від 18.03.2010 Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" на неподання Службою автомобільних доріг у Київській області заяви про припинення права постійного користування на частину земельної ділянки кадастровий номер №3221284000:04:013:0080, є юридично неспроможними та такими, що не свідчать про невідповідність оспорюваного акту нормам чинного на момент його видання законодавства.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у справі №910/20517/16 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Броварської місцевої прокуратури в повному обсязі. Судові витрати стягнути з відповідачів на рахунок прокуратури Київської області.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що судом не враховано, що розпорядженням Броварської районної державної адміністрації №1351 від 09.10.2009 Службі автомобільних доріг у Київській області затверджено технічну документацію із землеустрою та виготовлення державного акта на право постійного користування землею в межах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту загальною площею 62,1112 га під розміщення існуючої автомобільної дороги "Північно-східний обхід міста Києва", до складу якої входить частина спірної земельної ділянки; при цьому, кадастровий номер 3221284000:04:013:0080 земельної ділянки, що проектувалась до відведення Службі автомобільних доріг у Київській області, присвоєно 16.02.2009; водночас, розпорядження Київської обласної державної адміністрації №221, яким передано цю частину в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія", видано значно пізніше - 18.03.2010, а кадастровий номер 3221284000:03:001:0002 земельної ділянки присвоєно 16.02.2009. Також скаржник зазначає, що судом не враховано, що на час укладення спірного договору оренди землі її частина площею 1,7100 га перебувала у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Київській області на підставі державного акту серії ЯЯ №153825 від 15.09.2010, остання не зверталась до органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер 3221284000:04:013:0080) та не погоджувала її вилучення зі складу земель транспорту, відповідно до положень ст.ст.116, 141, 142, 149 Земельного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 10.02.2017 апеляційну скаргу заступник прокурора Київської області прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 21.03.2017.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів.

25.04.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від прокуратури надійшли письмові пояснення у справі, на виконання вимог ували суду від 11.04.2017.

25.04.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області, рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у справі №910/20517/16 залишити без змін.

25.04.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Київської області.

25.04.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від прокуратури надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати у Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області інформацію станом на 2010 рік про цільове призначення (в тому числі про статистичні дані форми №6-зем) земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 3221284000:03:001:0002.

25.04.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача-2 Ковальчука Д.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням представника на лікарняному.

В судове засідання апеляційної інстанції 25.04.2017 представники відповідачів, третьої особи не з'явились.

Розглянувши клопотання представника відповідача-2 Ковальчука Д.І. про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Перебування представника відповідача-2 на лікарняному не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач-2 не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання представника відповідача-2 Ковальчука Д.І. про відкладення розгляду справи та вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача-2.

Оскільки явка представників сторін, третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників відповідачів, третьої особи.

Розглянувши клопотання прокурора про витребування доказів, колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки надання інформації Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області про цільове призначення (в тому числі про статистичні дані форми №6-зем) земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 3221284000:03:001:0002 не вплине на перегляд рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2017. Крім того, колегія суддів зазначає, що прокурором, в порушення ст. 101 ГПК України, не обґрунтовано неможливість звернення до Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання інформації про цільове призначення (в тому числі про статистичні дані форми №6-зем) земельної ділянки в суді першої інстанції.

Прокурор надав в судовому засіданні пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Розпорядженням №221 від 18.03.2010 Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для розміщення придорожнього автомобільного комплексу в адмінмежах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області за межами населеного пункту та надано в оренду вказану земельну ділянку площею 2,4000 га вздовж автомобільної дороги Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 25+820 (праворуч) в адмінмежах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

Вказаним розпорядженням доручено Броварській районній державній адміністрації укласти та підписати від імені Київської обласної державної адміністрації договір оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія".

25.03.2015 між Київською обласною державною адміністрацією в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого орендодавець згідно з розпорядженням №221 від 18.03.2010 Київської обласної державної адміністрації надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,4000 га для будівництва автозаправочного комплексу, станції технічного обслуговування, TIR-кемпінгу з готельним комплексом, автомийки, складських приміщень вздовж автомобільної дороги Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 25+820, за адресою: Київська область, Броварський район, на території Княжицької сільської ради. Кадастровий номер земельної ділянки 3221284000:03:001:0002.

За умовами п.2 вказаного правочину, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,4000 га для будівництва автозаправочного комплексу, станції технічного обслуговування, TIR-кемпінгу з готельним комплексом, автомийки, складських приміщень вздовж автомобільної дороги Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 25+820, угіддя - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Договір укладено строком на двадцять п'ять років. Після закінчення строку дії цього договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

В пункті 43 вказаного правочину зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, земельну ділянку з кадастровим номером 3221284000:03:001:0002 Київською обласною державною адміністрацією в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" прийнято у користування на підставі договору від 05.03.2015, про що складено відповідний акт приймання-передачі.

Витягом №41640163 від 03.08.2015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав та їх обтяжень підтверджується, що право Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" на користування земельною ділянкою кадастровий номер №3221284000:03:001:0002 було зареєстровано землекористувачем 28.07.2015.

Разом з тим, розпорядженням №1351 від 09.10.2009 Броварської районної державної адміністрації Київської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою та виготовлення державного акта на право постійного користування землею Службі автомобільних доріг у Київській області в межах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі у постійне користування земельної ділянки Службі автомобільних доріг у Київській області під розміщення існуючої автомобільної дороги "Північно-східний обхід міста Києва" в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, розроблену Товариством з обмеженою відповідальністю "Український центр реконструкції та розвитку". Вказаним розпорядженням вирішено виготовити державний акт на право постійного користування землею, на якій розташована автомобільна дорога "Північно-східний обхід міста Києва" в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області за межами населеного пункту площею 62,1112 га під дорогою. Після реєстрації та видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Службі автомобільних доріг у Київській області, Управлінню Держкомзему у Броварському районі Київської області доручено внести зміни до земельно-кадастрової документації.

15.09.2010 Службі автомобільних доріг у Київській області видано державний акт серії ЯЯ №153825 на право постійного користування земельною ділянкою площею 62,1112 га, яка розташована у Київській області, Броварський район, Княжицька сільська рада, за межами населеного пункту з цільовим призначення під розміщення існуючої автомобільної дороги.

Державний акт серії ЯЯ №153825 від 15.09.2010 зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №031094000001.

Відповідно до листа №01-01/390 від 11.05.2016 Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" координати кутів повороту межі земельної ділянки з кадастровим номером №3221284000:04:013:0080, наданої розпорядженням Броварської РДА від 09.10.2009 у постійне користування Службі автомобільних доріг Київської області, накладені на наявні в архіві КДП "Київгеоінформатика" картографічні матеріали. На земельну ділянку Служби автомобільних доріг Київської області частково накладається, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером №3221284000:03:001:0002 на 1,7100 га.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом про визнання недійсним розпорядження №221 від 18.03.2010 Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером №3221284000:03:001:0002, укладеним 25.03.2015 між Київською обласною державною адміністрацією в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія".

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду (ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п.2 роз'яснення №02-5/35 від 26.01.2000 Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

Як зазначалося вище, обґрунтовуючи поданий позов, прокурор посилався на те, що розпорядження, яким земельну ділянку №3221284000:03:001:0002 було відведено у користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія", є незаконними, оскільки Службою автомобільних доріг Київської області, як постійним користувачем земельної ділянки №3221284000:04:013:0080, заяви про припинення постійного користування в частині земельної ділянки в межах площі накладення не надавалось, а отже, вказаний розпорядчий акт видано всупереч приписів ст.ст.71, 116, 118, 141, 142, 149, 155 Земельного кодексу України.

Згідно ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст. 13, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

За приписами п."а" ст.17 Земельного кодексу України , до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин також віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1, 2 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного розпорядження) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст.122 Земельного кодексу України.

Так, частинами 3, 4 даної статті передбачено, що районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Натомість, обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Таким чином, відповідно до наведених вище норм, земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватно-правових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Поряд з цим, ч.1 ст.124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У відповідності із ст.ст. 6, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", актами місцевої державної адміністрації є розпорядження голови місцевої державної адміністрації, видані в межах своїх повноважень, накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів. Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Як встановлено вище, право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3221284000:04:013:0080 Службою автомобільних доріг посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ№153825, виданим 15.09.2015, відповідно до розпорядження №1351 від 09.10.2009 Броварської районної державної адміністрації Київської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою та виготовлення державного акта на право постійного користування землею Службі автомобільних доріг у Київській області в межах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту" в межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

За приписами ст.65 Земельного кодексу України (в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту (ст.67 Земельного кодексу України).

За приписами ст.71 вказаного нормативно-правового акту до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту. До земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди; б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; г) захисні насадження.

З огляду на викладене, встановивши факт накладення земельної ділянки кадастровий номер 3221284000:03:001:0002 на 1,7100 га, наданої оспорюваним розпорядженням у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія", на земельну ділянку кадастровий номер 3221284000:04:013:0080, наданої Службі автомобільних доріг Київської області в постійне користування розпорядженням №1351 від 09.10.2009 Броварської районної державної адміністрації Київської області, враховуючи відсутність заяви Служби автомобільних доріг Київської області про припинення постійного користування в частині земельної ділянки в межах площі накладення, колегія суддів вважає, що розпорядження №221 від 18.03.2010 Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" прийняте з порушенням вищевказаних правових норм, а тому вимога позивача про визнання недійсним вказаного акта є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 №326-р «Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва», Київській облдержадміністрації, Державному комітетові із земельних ресурсів, Держкомлісгоспу доручено не вчиняти дії, спрямовані на передачу в оренду або відчуження земельних ділянок та об'єктів у зоні відведення земель для будівництва кільцевої дороги.

Згідно з п. 11 вказаного розпорядження, Київській обласній та міській держадміністраціям, Мінрегіонбуду, Мінтрансзв'язку, Укравтодору, Держмитслужбі, МВС, Мінекономіки, Мінфіну, Державному комітетові із земельних ресурсів доручено розробити план розвитку придорожньої інфраструктури кільцевої дороги і порушити перед Київською обласною та міською радами питання щодо внесення відповідних змін до генеральних планів розвитку м. Києва та Київської області, передбачивши, зокрема, розташування товарних та вантажно-митних комплексів, торговельних підприємств, центрів сервісного обслуговування, відпочинку водіїв та пасажирів, облаштування стоянок і місць зупинки транспорту. Право на розміщення об'єктів сервісу набувається на аукціонах. Кошти, отримані від суб'єктів господарювання за розміщення об'єктів сервісу, спрямовуються відповідно до законодавства на будівництво автомобільних доріг.

Згідно з Генеральним напрямком проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (Додаток №1 до розпорядження), межами проходження ВКАД у Броварському район є околиці м. Броварів, сіл Княжичі, Требухів, Дмитрове, Красилівка, Калинівка, Рожівка, Пухівка, Рожни, Велика Димерка

Твердження третьої особи, відповідача-2 про те, що Службою автомобільних доріг у Київській області погоджувалось виділення Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" земельної ділянки кадастровий номер 3221284000:03:001:0002 під розміщення автозаправочного комплексу, що підтверджується наданим третьою особою дозволом №00560/103/03-07 від 23.03.2007 на розміщення об'єкту сервісу на землях дорожнього господарства вздовж автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, а також затвердженням третьою особою проекту технічних умов 17е/193-1 від 31.01.2007 на розміщення автозаправочного комплексу, станції технічного обслуговування, TIR-кемпінгу з готельним комплексом, автомийки, складських приміщень біля автодороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, затвердженням технічних умов 17е/368 від 07.05.2007 на розміщення автозаправочного комплексу, станції технічного обслуговування, TIR-кемпінгу з готельним комплексом, автомийки, складських приміщень біля автодороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки надання відповідного дозволу та затвердження технічних умов здійснювалось Службою автомобільних доріг у Київській області в той час, коли третя особа ще не мала статусу постійного користувача земельною ділянкою (кадастровий номер 3221284000:04:013:0080).

Відповідно до ч. 1 статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до статті 397 цього ж Кодексу, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Статтею 648 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Підстави недійсності правочинів встановлені ст.207 Господарського кодексу України та ст.ст.203, 215 ЦК України, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 3221284000:03:001:0002) від 25.03.2015, укладений на підставі розпорядження №221 від 18.03.2010 Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія", яке визнано судом недійсним через невідповідність його вимогам чинного на момент прийняття законодавства, вимога позивача про визнання недійсним вказаного договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заяви, заявленої відповідачем в суді першої інстанції про застосування позовної давності (викладеної у відзиві на позовну заяву), колегія суддів зазначає, що в даному випадку позовна давність не підлягає застосуванню з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту ст.ст. 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що позивач довідався про порушення дотримання відповідачами вимог земельного законодавства в червні 2016 року в ході моніторингу публічної кадастрової карти на предмет можливих порушень вимог земельного законодавства при розпорядженні землями транспорту на території Броварського району, тоді ж на офіційні запити, в порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокуратурою було отримано копії оспорюваних розпорядження та договору оренди земельної ділянки, колегія суддів вважає, що позивач звернувся в межах строків, визначених ст. 257 ЦК України, а відтак підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Доводи відповідача-1 про те, що строки позовної давності обчислюється не з моменту виявлення прокуратурою при проведенні перевірки факту порушення державних інтересів, а з моменту прийняття відповідного рішення (розпорядження) або укладення відповідного договору, які, на думку, прокурора, порушують державний інтерес є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, серед іншого, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до приписів статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Отже, враховуючи те, що прокурор в даному випадку звернувся до суду з позовом як самостійний позивач, колегія суддів вважає, що строки позовної давності обчислюється саме з моменту виявлення прокуратурою факту порушення державних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-1, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у справі №910/20517/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" №221 від 18.03.2010.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 3221284000:03:001:0002) від 25.03.2015, укладений між Київською обласною державною адміністрацією в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія".

Стягнути з Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 00022533) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та 3031 (три тисячі тридцять одну) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/20517/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко