АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3445/17 Справа № 202/537/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року м. Дніпро

25 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого – Куценко Т.Р.

суддів – Демченко Е.Л., Максюта Ж.І.

при секретарі – Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів, стягнення процентів, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року дану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв’язку з невиконанням вимог ухвали суду від 27 січня 2017 року про залишення позову без руху /а.с.54/.

З цією ухвалою не погодилася позивач, і подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування ухвали, посилаючись на її незаконність, безпідставність з порушенням норм процесуального права. /а.с.56-63/.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний позов на виконання вимог ч.2 ст..121 ЦПК України підлягає поверненню, оскільки після отримання ухвали від 27 січня 2017 року позивачем не були виконанні її вимоги у встановлені строки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася з позовними вимогами до ПАТ КБ «Приватбанк» та просила суд визнати дії банку щодо списання коштів з її рахунку неправомірними та припинити їх, стягнути з відповідача безпідставно ним набуті грошові кошти та нараховані проценти, також просила відшкодувати моральну шкоду. Дані вимоги були обґрунтовані тим, що позивачем у відділенні банку було отримано дебетову платіжну картку «Картка для виплат» №5168-7573-0707-7927, яка відноситься до договору №SAMDNWFC00027482517 про надання банківських послуг, укладеного між сторонами. З даної картки були неправомірно списані грошові кошти, які підлягають стягненню з відповідача, як безпідставно набуті.

Разом з даним позовом ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 27 січня 2017 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено та позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, посилаючись на необхідність сплати судового збору відповідно до позовних вимог розмір ставок якого визначений ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", оскільки на час пред’явлення даних вимог споживачі від сплати судового збору не звільняються /а.с.50-51/.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року дану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв’язку з невиконанням вимог ухвали суду від 27 січня 2017 року про залишення позову без руху.

Згідно зі статтею 5 ЗУ «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

Разом з цим, у п.7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року роз’яснено, що оскільки стаття 5 ЗУ «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду", статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів".

Так ст..22 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Між тим, характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законі України «Про захист прав споживачів» та Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» терміни "споживчий кредит", "фінансова установа", "фінансова послуга" дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію ЗУ «Про захист прав споживачів».

Отже, аналіз наведених вище норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги підпадають під дію ЗУ «Про захист прав споживачів», тому вона звільняється від сплати судового збору при розгляді даної справи.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду про визнання позовної заяви неподаною та її повернення у справі підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л. Максюта Ж.І.