Справа № 2- 2428/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2009 року Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої одноособово судді - Середи І.В.,
при секретарі – Чорній А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру відшкодування шкоди, стягнення заборгованості та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру відшкодування шкоди 4562,41 грн., стягнення заборгованості в розмірі 220 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн..
Після неодноразових уточнень позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача 6924,83 грн. суму боргу з урахуванням встановленого за 5 місяців 2009 року індексу інфляції та 3 процентів річних від простроченої суми, моральні збитки за шість з половиною років в сумі 53700 грн. а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи в розмірі 97,50 грн..
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 6 серпня 2000 року, він отримав каліцтво, втратив 50% професійної працездатності і отримав другу групу інвалідності. 17 квітня 2002 року на підставі вироку Іллічівського районного суду м.Одеси з ОСОБА_2 було стягнуто 5000 грн. для відшкодування йому моральної шкоди. Відповідач не виконував вирок та з 2002 по 2005 рік не сплачував зовсім ніяких відшкодувань, а з червня 2005 року по грудень 2008 року відшкодовував в середньому по 100 грн. без його на те згоди. За цей період гроші втратили вартісну цінність та купівельну спроможність, тому вважає, що відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України відповідач повинен виконати свої зобов’язання та сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.
Крім того, позивач вказував, що він дуже морально переживає, ще в 2004 році здоров’я погіршилося, довелося залишити роботу і вимушений був зробити ще одну операцію. Моральна шкода також полягає в душевних стражданнях його та сім’ї, через отримане ним каліцтво та в зв’язку з протиправною поведінкою відповідача який на протязі шести років переховувався та ухилявся від виконання рішення суду, в зв’язку з чим порушилися його нормальні життєві стосунки, довелося також витрачати час та кошти для складання скарг залучення адвокатів, поштових та транспортних витрат.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що на підставі вироку суду він зобов’язаний був сплачувати п’яти особам та підприємству, тому несвоєчасна сплата відшкодування неумисна, а зумовлена необхідністю сплачувати досить великі кошти, в теперішній час він повністю розрахувався і боргу перед позивачем не має.
Адвокат ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення вимог, посилаючись на їх безпідставність, оскільки ОСОБА_2 повністю розрахувався.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його адвоката, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.
6 серпня 2000 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_1 отримав каліцтво, втратив 50% професійної працездатності і отримав другу групу інвалідності(а.с.14).
Вироком Іллічівського районного суду м.Одеси від 17 квітня 2002 року відповідач був визнаний винним в скоєні ДТП та з нього стягнуто моральну шкоду на користь: ОСОБА_1 – 5000 грн, ОСОБА_4-5000 грн., ОСОБА_5-15000 грн., ОСОБА_6-10000 грн. та державному комунальному підприємству санітарного автотранспорту -5258 грн.67 коп. (а.с.12-13).
Як видно з представлених повідомлень відповідач з червня 2005 року розпочав відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди і під час розгляду справи повністю розрахувався, що також підтверджується листом другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції(а.с.40).
Згідно з вимогами ч.3 та 4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Посилання позивача на не виконання зобов’язань з боку відповідача за ст.625 ЦК України є безпідставним, і не приймається судом до уваги, оскільки між сторонами не було договірних зобов’язань, стягнення моральної шкоди відбулося на підставі вироку суду.
Виходячи із змісту позову та пояснень представника, позивачем фактично заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_2 компенсації по не своєчасному виконанню рішення суду, і моральної шкоди також в зв’язку з цим.
Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст.60 кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В ході судового розгляду позивачем не було доведено протиправної поведінки з боку відповідача, крім того, знайшли своє підтвердження доводи відповідача, щодо неможливості з його боку відразу розрахуватися, оскільки крім позивача він відшкодовував шкоду й іншим особам.
Крім того, є визначений в Законі України «Про виконавче провадження» порядок виконання рішень суду,в тому числі і вироку в частині відшкодувань, відповідно до якого контроль за його виконанням покладається державну виконавчу службу.
Таким чином, вимога про стягнення моральної шкоди по заявленим підставам задоволенню не підлягає.
Разом з тим, доводи позивача про отримані душевні страждання через проведення 12.03.2004 року операції по видаленню металоконструкції з лівого стегна, що підтверджується випискою із історії хвороби(а.с.47), є обґрунтованими, оскільки операція є наслідком отриманого з вини відповідача каліцтва, тому суд вважає, що розмір моральної шкоди, з вказаної підстави, в 1000 грн. буде достатньою компенсацією за отриманні моральні переживання.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачені при подачі позову та документально підтверджені витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7,50 грн. та витрати пов’язані з розглядом справи: вартість довідки КП «ОМБТІ та РОН» -45 грн., послуги пошти в сумі 12 грн., послуги по довідці про індекси споживчих цін в сумі 11, 50 грн.(а.с.103-104, 106),а у дохід держави – судовий збір у сумі 8,50 грн.
В задоволенні вимоги про стягнення судових витрат по послугам ксерокопії в сумі 14,50 грн. суд вважає за необхідне відмовити, оскільки представлений документ (а.с.104) не підтверджує сплату таких витрат саме позивачем чи його представником.
Керуючись ст.ст.10,11, 59,60,64,88,212-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 83 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 22,50 грн..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його оголошення і апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: