Справа № 314/1296/17

Провадження №: 2/314/764/2017

У Х В А Л А

іменем України

07.04.2017 м.Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Беспалько Т.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист права споживача, визнання недійсною Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості від 16.09.2014 року, укладену між ОСОБА_1 та ПАТ КБ « Приватбанк»

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів, визнання недійсною Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості від 16.09.2014 року, укладену між ОСОБА_1 та ПАТ КБ « Приватбанк».

При поданні позову до суду позивачем не сплачений судовий збір. Обґрунтовує це позивач тим, що його звільнено від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України « Про захист права споживачів».

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір» ( в редакції Закону до 01.09.2015 року) від сплати судового збору звільнялись: державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту права та інтересів інших осіб, а також споживачі- за позовами, що пов»язані з порушенням їхніх прав, що кореспондувалось з ч.3 ст. 22 Закону України « Про захист права споживачів».

Відповідно до Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-У111 від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 1 вересня 2015 року, внесеними змінами до Закону України « Про судовий збір» споживачів виключено зі складу осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до преамбули Закону України « Про захист права споживачів» - цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту права споживачів.

Відповідно до преамбули Закону України « Про судовий збір» - цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об» єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Закон України «Про судовий збір» є спеціальними нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері справляння судового збору. Враховуючи необхідність застосування спеціального закону, що регулює правовідносини на час реалізації суб»ектом його права на судовий захист та застосування нормативно- правового акту, що прийнятий за хронологією пізніше, суд вважає, що у разі озернення до суду з позовом про захист права споживачів, є необхідними сплата судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Суддя, розглянувши подані документи, встановила, що позовна заява подана з порушенням вищезазначених вимог, а саме: до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у розмірі згідно з вимогами ст. 4 Закону України « Про судовий збір».

Крім того, позовні вимоги викладені неконкретно, з тексту позовної заяви не вбачається про яку суму по договору реструктуризації йде мова, який має до цього відношення ФОП ОСОБА_1 Між ким укладалася Генеральна угода, а саме: між фізичною особою ОСОБА_1 чи з ФОП ОСОБА_1

Додатки до позову відсутні.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачений судовий збір, постановляє ухвалу, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119 -121 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ « Приватбанк» про захист права споживача, визнання недійною Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості від 16.09.2014 року, укладену між ОСОБА_1 та ПАТ КБ « Приватбанк» залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 ( п»яти) днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Д.Беспалько

07.04.2017