Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #63695381


Справа №613/228/17 Провадження № 1-в/613/22/17


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року               м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Харченка С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., прокурора Кривошея Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Богодухові в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про приведення вироку Богодухівського районного суду Харківської області від 30 травня 1983 року у відповідність до норм Кримінального Кодексу України 2001 року,

ВСТАНОВИВ:

До Богодухівського районного суду Харківської області звернувся засуджений ОСОБА_1 з клопотанням від 09 лютого 2017 року, в якому він просить: привести вирок Богодухівського народного суду Харківської області від 30.05.1983 року у відповідність до норм Кримінального Кодексу України 2001 року та враховуючи положення ч.1 ст.296 КК 2001 року – виключити з вироку покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі, залишивши при цьому кінцеву міру покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі за ч.1 ст.142 КК України 1960 року. В доповненнях до клопотання просить привести вирок Богодухівського народного суду від 30.05.1983 року у відповідність до Кримінального Кодексу України 2001 року та перекваліфікувати: ч.1 ст.142 КК України 1960 р. на ч.1 ст.187 КК України 2001 року з залишенням попередньої міри покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі; ч.2 ст.206 КК України (особливу зухвалість) 1960 року на ч.1 ст.296 КК України 2001 року, з призначенням нового покарання максимального розміру у вигляді 45 діб арешту. Відповідно до ст.ст.70, 72 КК України 2001 року просить вважати остаточною мірою покарання 3 роки 1 місяць і 15 діб позбавлення волі.

Свої вимоги засуджений ОСОБА_1 мотивує тим, що у випадках коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження визначенні ч.1 ст.7 цього Кодексу. Закон про кримінальну відповідальність що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. По суті судимості від 30.05.1983 року ОСОБА_1, тобто неповнолітнього 30.05.1983 року Богодухівським народним судом Харківської області було визнано винним у вчиненні хуліганства та розбою і засуджено за ч.2 ст.206 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі, за ч.1 ст.142 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст.42 КК України 1960 року, шляхом повного складання покарань йому було призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Призначене покарання ним відбуте та 07.01.1988 року його було звільнено з місць позбавлення волі. 01 вересня набрав чинності новий КК України 2001 року в якому п. в) ч.1 розділу II прикінцевих та перехідних положень ч.1 ст.206 КК України 1960 року декриміналізовано. 30.05.1983 року його було засуджено за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства що супроводжується особливою зухвалістю. У ст.296 КК України 2001 року вище наведенні кваліфікуючі ознаки хуліганства у повному обсязі вміщує в себе ч.1 ст.296 КК України та не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, тобто кримінальна відповідальність за такими кваліфікуючими ознаками істотно пом’якшена. Отже його судимість за ч.2 ст.206 та ч.1 ст.142 КК України 1960 року, підпадає під ознаки ч.1 ст.296 та ч.1 ст.187 КК України 2001 року. Після приведення вироку від 30.05.1983 року у частині хуліганства до норм КК України 2001 року та ч.1 ст.296 цього Кодексу кінцева міра покарання за цим вироком має залишитись у вигляді 3-х років позбавлення волі за ч.1 ст.142 КК України 1960 року, оскільки ч.1 ст.296 КК України 2001 року покарання у вигляді позбавлення волі не передбачає. КК України 2001 року, такий злочин як хуліганство, декриміналізував, частково розділив кваліфікуючі ознаки та доповнив ст.296 КК України новою частиною. Поняття злісне хуліганство- декриміналізовано такі кваліфікуючі ознаки злочину, як особлива зухвалість та виключний цинізм в редакції ч.1 ст.296 КК України 2001 року не передбачають покарання у вигляді позбавлення волі. Відповідно до ч.3 ст.74 КК України 2001 року призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч.1 ст.72 цього Кодексу.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримав,наполягав на його задоволенні.

Прокурор в судовому засіданні вважав клопотання таким,що не підлягає задоволенню,оскільки вирок суду набув чинності та виконаний в повному обсязі.

Суд, вислухавши засудженого, прокурора, дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, приходить до наступного:

Вироком Богодухівського народного суду Харківської області від 30 травня 1983 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 142 ч. 1 КК України (1960 року) до 3-х років позбавлення волі, за ст. 206 ч. 2 КК України (1960 року) до 2-х років позбавлення волі та остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань - до 5 років позбавлення волі.

Даний вирок виконаний, так як ОСОБА_1 відбув покарання у виді 5 років позбавлення волі та 07.01.1988 року був звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.Після чого 13.11.1989року він був засудженим Охтирським міським судом Сумської області за ст.ст. 94, ч.3 ст.42, 14 КК України до 12 років позбавлення волі,11.10.2004року апеляційним судом Сумської області за п.13 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 286, ч.1 ст. 122 КК України до довічного позбавлення волі.

Відповідно до положень ст.ст.537,539 КПК України суд, який ухвалив вирок вирішує інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.  

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 5 КК України 2001 року, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно положень ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про: відстрочку виконання вироку;умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; заміну невідбутої частини покарання більш м’яким; звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;звільнення від покарання за хворобою;застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; заміну покарання відповідно до частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; застосування покарання за наявності кількох вироків; тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді; звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Вирок Богодухівського народного суду Харківської області від 30.05.1983 року набрав чинності,ОСОБА_1 за вказаним вище вироком відбув покарання повністю,тим самим вказаний вище вирок виконано,при цьому вирішення вказаних в клопотанні та доповненні до нього питань щодо виключення з вироку покарання у вигляді двох років позбавлення волі, перекваліфікації дій особи з залишенням попередньої міри покарання за фактом розбою та призначення нового покарання за фактом хуліганства не передбачено положеннями ч.1 ст.537 КПК України,якою передбачено вирішення питань саме під час виконання вироку,а не після цього. Вирок виконано,а тому до інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вказане в клопотанні також не відноситься.

Також підлягає прийняттю до уваги,що зазначене засудженим в клопотанні та доповненні до нього,в тому числі питання можливості застосування судом положень ч.2 та ч.3 ст.74 КК України ( щодо звільнення від покарання та його відбування в зв»язку з усуненням караності за діяння чи зниження призначеної засудженому міри покарання до максимальної межі покарання,встановленої санкцією нового закону) не відноситься до питань,передбачених п.4 ч.2 ст.539 КПК України , які має право вирішувати саме суд, який ухвалив вирок,а саме Богодухівський районний суд Харківської області. Питання щодо зняття судимості,що передбачено положеннями ст.538 КПК України,та яке може бути вирішене судом,який ухвалив вирок,засудженим не ставиться.

Зважаючи на викладене вище,клопотання задоволенню не підлягає,що не позбавляє права звернутися з аналогічним клопотанням до відповідного суду,визначеного положеннями ч.2 ст.539 КПК України.

Керуючись ст.537,ст.539 КПК України,суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про приведення вироку Богодухівського районного суду Харківської області від 30 травня 1983 року у відповідність до норм Кримінального Кодексу України 2001 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом 7 діб з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя


  • Номер: 11-кп/790/158/18
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 613/228/17
  • Суд: Апеляційний суд Харківської області
  • Суддя: Харченко С.М.
  • Результати справи: Винесено ухвалу про залишення ухвали (постанови) суду першої інстанції без змін, а апеляції - без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.05.2017
  • Дата етапу: 14.03.2018
  • Номер: 11-п/790/1020/18
  • Опис: матеріали за заявою засудженого Бардак В.І. про переглід ухвали суду за виключними обставинами- для визначення підсудності.
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 613/228/17
  • Суд: Апеляційний суд Харківської області
  • Суддя: Харченко С.М.
  • Результати справи: подання (клопотання) задоволено та передано справу до суду
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.07.2018
  • Дата етапу: 06.07.2018
  • Номер: 11-кп/818/184/20
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 613/228/17
  • Суд: Харківський апеляційний суд
  • Суддя: Харченко С.М.
  • Результати справи: Винесено ухвалу про залишення ухвали (постанови) суду першої інстанції без змін, а апеляції - без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.05.2019
  • Дата етапу: 04.02.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація