К о п і я
Справа № 2 - 2085/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25 вересня 2009 року місто Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Дідик М.Ю.
за участі представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики, та після уточнення розміру позовних вимог просив стягнути з відповідача в національній валюті по курсу НБУ основну суму боргу у розмірі 27 000 доларів США, 3% річних від простроченої суми в розмірі 1644 доларів США, та 5000 гривень завданої моральної шкоди. В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що відповідач позичив у нього гроші, про що був укладений договір позики відповідно до чинного законодавства в простій письмовій формі. Строк виконання зобов’язання, встановлений за домовленістю сторін, сплив, але відповідач по цей час не повернув суму боргу.
У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги за позовом та просила їх задовольнити у повному обсязі .
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що заборгованості перед позивачем у його довірителя не має, вважав, що позивач не довів заявлені вимоги.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши надані докази, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 16 грудня 2005 року відповідач взяв в борг у позивача 27 000 доларів США строком до лютого місяця 2007 року . Договір позики складено в простій письмовій формі, що підтверджується розпискою (а.с.11). Строк повернення коштів встановлений сторонами сплив, але по цей час відповідач борг не повернув.
Заперечення представника відповідача суд до уваги не приймає, оскільки згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а письмові докази про повернення позивачеві грошових коштів у відповідача відсутні.
Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк, що встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Згідно ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця – гривня.
На момент розгляду справи курс Національного Банку України складає 08,0068 гривень за 1 долар США, тому стягненню підлягає 219 386 (двісті дев’ятнадцять тисяч триста вісімдесят шість) гривень 32 копійки (27000х08,0068).
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, стягнення відсотків за користування грошовими коштами регулюється Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, який повинен застосовуватися у даному випадку як спеціальна норма, однак позивач не являється суб’єктом підприємницької діяльності, грошові кошти надавав відповідачеві як фізична особа, тому не має права на отримання відсотків.
Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки суду не надано жодних доказів на їх підтвердження.
Таким чином суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу за договором позики є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Позивачем були понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 гривні та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1649 гривень 00 копійок – як різниця між 1% від суми задоволеного позову та сумою судового збору, сплаченою позивачем при зверненні до суду (1700 грн.-51грн.).
Керуючись ст.ст.10, 11, 57 - 59, 61, 64, 79, 81, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики в розмірі 219 386 (двісті дев’ятнадцять тисяч триста вісімдесят шість) гривень 32 копійки, а також понесені ним та документально підтверджені судові витрати у розмірі 81 гривні.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1649 гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: /підпис/
Згідно:
Суддя: Секретар: