КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

П О С Т А Н О В А

20.10.09  р.                                                                                          № 13/53         

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Разіної Т. І  (доповідач по справі),

суддів:

Чорногуза М. Г.

Мазур Л. М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: ОСОБА_3 (паспорт від 14.10.2000 р.)

розглянувши апеляційну скаргу  закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки та права» на рішення   господарського суду Полтавської області від 09.07.2009 р. у справі № 13/53

за позовом          закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки та права», м. Дніпропетровськ,  

до          суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, м. Кременчук,

про          визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, в якій просив визнати недійсними: договір № 51/6712 від 01.03.2006 р. та додаткові угоди до нього: від 01.03.2006 р. , 01.03.2006 р., № 1, від 03.04.2006 р. № 2, від 03.05.2006 р. № 3, від 31.05.2006 р. № 4, від 30.06.2006 р. № 5, від 03.07.2006 р.. № 6, від 01.08.2006 р. №  7, від 21.09.2006 р. № 8, від 02.10.2006 р. № 9,  від 03.11.2006 р. №10, від 07.11.2006 р. № 11, від 08.11.2006 р. № 12, від 01.04.2007 р. № 13 та  визнати нікчемним договір  № 51/6712 від 03.04.2006 р.,  укладений  між позивачем  та відповідачем на строк до 31.12.2004 р.

02.06.2009 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд першої інстанції:

- поновити ЗАТ  «Дніпропетровський університет економіки та права»строк позовної давності на вимоги про визнання договору № 51/6712 від 03.04.2006 р., укладеного між ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 та договору № 51/6712 від 01.03.2006 р., укладеного між Кременчуцьким інститутом ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, недійсними;

-  визнати договір № 51/6712 від 01.03.2006 р. про надання юридичних послуг, укладений між Кременчуцьким інститутом ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 недійсним з моменту його укладення;

-  визнати додаткові угоди від 01.03.2006 р. № 1, від 03.04.2006 р. № 2, від 03.05.2006 р. № 3, від 31.05.2006 р. № 4, від 30.06.2006 р. № 5, від 03.07.2006 р. № 6, від 01.08.2006 р. № 7, від 21.09.2006 р. № 8, від 02.10.2006 р. № 9, від 07.11.2006 р. № 11, від 08.11.2006 р. № 12, від 01.04.2007 р. № 13, укладені між Кременчуцьким інститутом ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»та відповідачем, недійсними з моменту їх укладання.

- визнати недійсним договір № 51/6712 від 03.04.2006 р. про надання юридичних послуг, укладений між ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»і суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3, на строк до 31.12.2004 р., як такий, що не діяв з моменту його підписання сторонами.

Рішенням  господарського суду Полтавської області від 09.07.2009 р. (суддя Босий В.П.) в задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки та права»до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду Полтавської області прийняте з урахуванням ст. 202,  ч. 3 ст. 203, ст.ст. 215, 241  ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»подало апеляційну скаргу № 697 від 20.07.2009 р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 09.07.2009 року, а саме:

- позов  задовольнити та  визнати договір № 51/6712 про надання юридичних послуг від 01.03.2006 р., укладений між  суб’єктом підприємницької діяльності–фізичною особою ОСОБА_3 та  Кременчуцьким інститутом ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»недійсним;

- визнати додаткові угоди  (до договору № 51/6712 про надання юридичних послуг від 01.03.2006 р.) від 01.03.2006 р. №1, від 03.04.2006 р. №2, від 03.05.2006 р. № 3, від 31.05.2006 р. №4, від 30.03.2006 р. №5, від 03.07.2006 р. №6, від 01.08.2006 р. №7, від 21.09.2006 р. 38, від 02.10.2006 р. №9, від 07.11.2006 р. №11, від 08.11.2006 р., № 12, від 01.04.2007 р. № 13, укладені  між суб’єктом підприємницької діяльності–фізичною особою ОСОБА_3 та ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»недійсними з моменту їх укладення;

- визнати  недійсним договір № 51/6712 від 03.04.2006 р. про надання юридичних послуг, укладений між  суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_3 та ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права», на строк до 31.12.2004 р., як такий, що не діяв з моменту його підписання сторонами.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні рішення було неповно з’ясовано обставини справи,   порушено норми матеріального  та процесуального права. Позивач зазначає, що висновок суду про те, що у позовних вимогах  відсутні підстави для  визнання договору та додатків до нього недійсними, є таким, що суперечить положенням Цивільного та Господарського кодексів України та не відповідає дійсності обставинам справи, адже договір № 51/6712 про надання юридичних послуг від 01.03.2006 р. підписаний особою, яка не мала на це належних повноважень.

За апеляційною скаргою ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»на рішення господарського суду Полтавської області від 09.07.2009 року згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 11.08.2009 року порушено апеляційне провадження у справі № 13/53 та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Представник позивача  в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 09.07.2009 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За розпорядженнями в.о. голови суду від 16.09.09 та від 05.10.09 склад колегії суддів змінювався в зв’язку з виробничою необхідністю.

В судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 ГПК України.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення,  знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно Положення про Кременчуцький інститут Дніпровського університету економіки та права  затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права»№25 від 21.01.2006 року Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету економіки та права є відокремленим структурним підрозділом (філією) Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський  університет економіки та права»і не є юридичною особою.

Загальне керівництво діяльністю  філії (п.6 Положення) здійснюється ректором університету, а безпосереднє управління діяльності філії здійснює директор філії, який в своїй роботі керується Статутом університету, Положенням про Кременчуцький інститут, дорученням, виданим ректором університету та наказами ректора.

Директору філії надається право підпису офіційних документів, пов'язаних з діяльністю філії.

Поточне керівництво філією здійснює директор, який призначається на посаду ректором університету. Директор філії на підставі доручення, виданого ректором університету, виступає від імені університету позивачем, відповідачем, третьою собою в місцевих та господарських судах.

У п. 6.4. Положення про Кременчуцький інститут «Дніпровського університету економіки та права»,  затвердженого  загальними зборами  акціонерів ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права»№ 25 від 21.01.2006 року зазначено, що директору філії надається право підпису офіційних документів, пов'язаних з діяльністю філії. Директор філії згідно: діє на підставі доручення, що видане університетом; здійснює  в  межах,  наданих  Положенням  та дорученнями  повноважень, повсякденне   керівництво   господарсько - фінансовою   діяльністю   філії   та структурних підрозділів, з яких вона складається; укладає угоди і контракти, видає накази та доручення, відкриває в установах банків поточні та інші рахунки у межах наданої компетенції на підставі доручення; укладає від імені університету договори з юридичними і фізичним особами на підставі доручення, забезпечує рентабельну роботу філії та інше.

Згідно п.7.2.  статуту ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права», зареєстрованого виконкомом Дніпропетровської міської ради 23.06.1993 р. № 870-р., перереєстрованого 05.09.1997 р. № 974-р, перереєстрованого 13.12.2001 року,  затвердженого   зборами засновників № 25 від 21.01.2006 р., порядок функціонування структурних підрозділів університету, а також порядок призначення та звільнення їх керівників визначаються положеннями, затвердженими та підписаними ректором.

Згідно п. 8.14. статуту на президента університету покладаються такі функції: керівництво роботою наглядової ради; головування на загальних зборах акціонерів; контроль за виконанням рішень загальних зборів та наглядової ради; організація ведення протоколів загальних зборів та засідань наглядової ради, їх підписання; підписання контрактів з ректором, головним бухгалтером та керівником філій університету.

Виконавчим органом університету, згідно п. 8.17. статуту є ректор (Президент).

Відповідно до розділу 12 статуту, ректор університету, в межах наданих повноважень має право:  вирішувати питання діяльності Університету, затверджувати його структуру і штатний розклад; видавати накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу; представляти Університет у державних та недержавних органах, з правом передоручення; Ректор є розпорядником майна і коштів; виконувати кошторис, укладати угоди, в тому числі зовнішньоекономічні, давати доручення, відкривати банківські рахунки; приймати на роботу та звільняти з роботи працівників; забезпечувати охорону праці, дотримання законності та порядку; визначати функціональні обов'язки працівників; відраховувати та поновлювати   на   навчання   осіб, які навчаються в Університеті; контролювати виконання навчальних планів і програм:  контролювати   дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни; здійснювати контроль за якістю викладачів, навчально - виховної та культурно - масової роботи; має інші повноваження, надані йому учасниками університету в межах чинного законодавства. Ректор відповідає за провадження освітньої діяльності Університеті, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна. Ректор Університету щорічно звітує перед конференцією трудового колективу університету.

Наказом Президента університету від 04.11.2005 р. № 181-08-К виконуючим обов’язки директора Кременчуцького інституту  було призначено ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2005 року ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права»видало доручення № 02 на право підписувати банківські, кредитні та фінансові документах ОСОБА_4, який займав посаду директора Кременчуцького інституту ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права», дана довіреність дійсна з 29.12.2005 року по 31.12.2006 року (том.  1, а.с. 27).

07.11.2005 року ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права»видало доручення №  935 на право першого підпису на банківських та інших фінансових документах ОСОБА_4, який займав посаду виконуючого обов’язки директора Кременчуцького інституту ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права», дана довіреність дійсна з 04.11.2005 року по 20.01.2006 року (том.  1, а.с. 27).

27.04.2006 року ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права»в особі ректора ОСОБА_5 видало нотаріально завірену довіреність серії ВСТ №516317, якою директора Кременчуцького інституту ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права»ОСОБА_4 уповноважено вчиняти юридично значимі дії  в установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності та впорядкування, в тому числі в судах, апеляційних, касаційних інстанціях, органах державної виконавчої служби, банківських установах, державної податкової інспекції, органах місцевого самоврядування, органах виконавчої влади…, а також перед громадянами з питань, пов’язаних з укладанням господарчих договорів, договорів про внесення змін та/або доповнень до укладених договорів, договорів про оренду земельних ділянок, та інших договорів, що пов’язані з функціонуванням Кременчуцької філії Дніпровського університету економіки та права (без укладення та підписання вказаних договорів) (том. 1, а.с.29).

Позивач стверджує, що доручення  на  укладання та підписання договорів, що пов'язані з функціонуванням Кременчуцької філії, «Дніпропетровський університет економіки та права»станом на 01.03.06р. ОСОБА_4 не надавалось.

Як зазначає позивач, всупереч вимогам Положення про Кременчуцький інститут його директор ОСОБА_4 без доручення університету 01.03.2006 р . уклав і підписав запропонований Суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 договір № 51/6712 про надання юридичних послуг.

Як свідчать матеріали справи, 01.03.2006 року між суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_3 (виконавець) та структурним підрозділом позивача –Кременчуцьким інститутом ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»в особі директора Кременчуцького інституту професора ОСОБА_4 (замовник) у письмовій формі було укладено договір № 51/6712 про надання юридичних послуг, згідно умов якого виконавець зобов’язується за доручення замовника надавати юридичні послуги при здійсненні ним господарської діяльності, а замовник зобов’язується оплатити  виконавцеві зазначені на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору) (том 1, а.с.5-7).

03.04.2006 року  між ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права»в особі ректора університету професора ОСОБА_5 (замовник) та суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_3 (виконавець) було укладено договір № 51/6712 про надання юридичних послуг, згідно умов якого виконавець зобов’язується за доручення замовника надавати юридичні послуги при здійсненні ним господарської діяльності, а замовник зобов’язується оплатити  виконавцеві зазначені на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору) (том 1, а.с. 8-10). В розділі 8. «Заключні положення» від Замовника вказано - «ЗАТ «Дніпропетровський  університет економіки та права» Кременчуцький інститут,  банківські реквізити інституту,  юридична адреса університету, підпис ректора університету,  печатка».

За правовою природою оспорювані договори є договорами про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Також, як було встановлено апеляційним господарським судом між  суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_3 та структурним підрозділом позивача –Кременчуцьким інститутом ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права» в особі директора Кременчуцького інституту професора ОСОБА_4 було також укладено у письмовій формі неоспорюваний догорів № 51/6711 від 03.04.2006 р.  про доручення на ведення справ у господарському суді (том 2, а.с.41).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 202 ЦК України правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо  його  зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України, яка встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до вимог статті 239 ЦК правочин, вчинений представником, створює,  змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Статтею  241 ЦК України встановлено, що правочин,  вчинений  представником  з  перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи,  яку він представляє, лише у разі наступного  схвалення правочину  цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі,  якщо особа,  яку він представляє,  вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину  особою,  яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Схвалення  дій представника можливе в різних формах - схвалення шляхом заяви про це; схвалення мовчазною згодою; схвалення шляхом здійснення конклюдентних дій, що свідчать про прийняття правочину.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що твердження позивача про відсутність схвалення договору про надання юридичних послуг від 03.04.2006 р. спростовується  листом ректора  університету від 04.12.2006 р. про схвалення договору, адресованого директору Кременчуцького інституту ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»професору ОСОБА_4 та виданою юридичною особою відповідачу довіреністю № 492 від 07.06.2006 р. на представництво її інтересів в судах (том 2, а.с.48).

Пунктами 6.13.-6.14. договору про надання юридичних послуг від 03.04.2006 р. № 51/6712, підписаного ректором ОСОБА_5 (особою, яка діє від імені юридичної особи без довіреності) передбачено: “Дозволяється перераху вання коштів за цим договором з розрахункових рахунків Кременчуцького інституту ЗАТ “Дніпропетровський університет економіки та права”, в тому числі на умовах передоплати в розмірі 10% від суми заявлених позовних вимог та під писання директором Кременчуцького інституту. Розмір передоплати не повертається”, “Загальний обсяг вимог, що будуть ставитися за позовами Замовника до Кредитної спілки “Академія XXI століття”, ТОВ “Центр обслуговування та підтримки науки”, Приватного підприємства “Молодіжний центр “Розвиток”, ТОВ “Базіс-Контакт”, ТОВ “Горизонт”, СПД-ФО ОСОБА_6, та іншими і, навпаки будь-яких юридичних чи фізичних осіб до ЗАТ “Дніпропетровський університет економіки та права” як матеріального, так й не матеріального характеру. Граничний розмір оплати судових витрат (послуг Виконавця) дозволених до перерахування за рахунок коштів Кременчуцького інституту в період з 03.04.2006р. по 01.06.2007р.   складає 5 000 (п'ять тисяч) розмірів мінімальної заробітної плати на момент укладення цього договору. Окремої довіреності Замовника Кременчуцькому інституту, не вимагається”.

Зміст та суть цих пунктів вищевказаного договору беззаперечно підтверджує факт погодженості між Кременчуцьким інститутом і позивачем усіх додаткових угод за часом, обсягом та розміром оплати юридичних послуг, що надавалися відповідачем у цій справі.

Також місцевим господарським судом вірно встановлено, що додаткові угоди №№ 2-12 стосуються юридичних послуг відповідача представництва інтересів в суді та справ, пов’язаних безпосередньо із викладеними у п.6.14. договору від 03.04.2006р. № 51/6712, а також в них вказано строк виконання та оплати до 01.06.2007 р.

У листі про схвалення договору від 04.12.2006 р. № 996 чітко вказуються на йменування договору - про надання юридичних послуг (абзац 2) і, про ніякий договір доручення на ведення справ в господарському суді   не згадується.

Позивач здійснював оплату за договором про надання юридичних послуг від 03.04. 2006р., укладеного між відповідачем та ЗАТ “Дніпропетровський університет економіки та права” в особі Кременчуцького інституту , що підтверджується призначенням платежів у платіжних дорученнях і, в жодному із них не вказується (не згадується) договір доручення на ведення справ у господарському суді від 03.04.2006р., укладений між тими ж сторонами.

Оплати, що здійснювалися позивачем на користь відповідача в період з 04.04.2006р. по 29.01.2009 р. за призначеннями абонентська плата фактично вказу ють на те, що розрахунки проводились саме за договором про надання юридичних послуг від 03.04.2006р. № 51/6712, укладеним між відповідачами та Кременчуцьким інститутом, тоді як із договору доручення № 51/6711 не витікає обов’язок позивача сплачувати щомісячно абонентську плату.

Колегія суддів зазначає, що  платежі здійснювалися саме з розрахунко вого рахунку, зазначеного позивачем у договорі, підписаного безпосередньо ним. Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що доводи позивача про схвалення ним листом від 04.12.2006 р. до говору доручення на ведення справ у господарському суді від 03.04.2006р. № 51/6711, не відповідає фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Доказом вчинення позивачем дій, що свідчать про прийняття його до виконання є реєстр платіжних доручень, наданий банком ( в матеріалах справи).

Зокрема, із реєстру платіжних доручень вбачається здійснення позивачем платежів за призначенням «абонентська плата», сплата якої передбачена лише постійним договором про надання юридичних послуг від 03.04.2006 р. № 51/6712 і не передбачена разовим договором доручення на ведення справ у господарському суді від 03.04.2006 р. № 51/6711.

Крім того, позивач не надав ні суду апеляційної інстанції, а ні місцевому господарському суду доказів (акту виконаних робіт, рахунку на оплату та платіжних доручень), які б свідчили про виконання договору доручення на ведення справ у господарському суді від 03.04.2006 р.  № 51/6711.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи,   надано   відповідну правову оцінку, а тому  рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2009 року у справі № 13/53 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а, відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 28,  99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки та права»на рішення господарського суду Полтавської області від 09.07.2009 року у справі № 13/53 - залишити без задоволення.

2 .          Рішення господарського суду Полтавської області від 09.07.2009 року у справі № 13/53 - залишити без змін.

3. Справу № 13/53 повернути до господарського суду Полтавської області.

4. Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.

Головуючий суддя:                                                                      Разіна Т. І

Судді:

Чорногуз М. Г.

Мазур Л. М.

Дата відправки  27.10.09