ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року № 22-а-19377/08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Ліщинського А.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року у справі за її позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України про зобов’язання провести нарахування та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИЛА :
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними дії відповідачів щодо ненарахування та невиплати їй передбаченої ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі – УПСЗН Рівненського міськвиконкому), Міністерство фінансів України і Міністерство праці та соціальної політики України нарахувати і виплатити їй спірну недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною за період квітень-грудень 2007 року в сумі 3067,70 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року у справі № 2-а-4716/08 у задоволенні вказаного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю задовольнити її позовні вимоги, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність його висновків обставинам справи. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що вона, як матір, яка здійснює догляд за дитиною, у 2007 році мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який визначався згідно із ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». При вирішенні справи просить врахувати рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007. Вважає, що суд безпідставно позбавив її права на стягнення з відповідачів належної їй заборгованості з виплати спірної допомоги по догляду за дитиною.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності за правилами ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що на неї, як на особу, що застрахована в системі загальнообов’язкового державного страхування, не поширюється передбачене Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» право на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому у відповідачів відсутній обов’язок щодо нарахування та виплати позивачці спірної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років і їх дії є правомірними.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративній справі згідно із ст. 7 КАС України є офіційне з’ясування всіх обставин справи. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин справи (ч.4 ст. 11 КАС України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.3 ст. 159 КАС України).
Вирішуючи порушений позивачкою ОСОБА_1 публічно-правовий спір, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, неповно з’ясував обставини, що мають істотне значення для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, і відмовив у задоволенні заявленого нею адміністративного позову з формальних підстав, не дослідивши при цьому питання про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, чи наявний сам факт порушення відповідачами законних прав та інтересів позивачки, чи підлягають вони захисту судом і якщо так, то у який спосіб можуть бути відновленні.
Натомість колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є матір’ю, яка здійснює догляд за сином Казнодієм Я.В. 21.02.2007 р.н. до досягнення ним трирічного віку і застрахована у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тому відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, позивачка мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.
При цьому, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 7 ст. 9 КАС України при вирішенні даного спору вимоги ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» слід застосовувати у сукупності із приписами ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а отже спірна допомога повинна обчислюватися у розмірі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
При цьому достатніх об’єктивних та поважних причин, які б позбавляли можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з часу прийняття 09 липня 2007 року Конституційним Судом України рішення за № 6-рп/2007, позивачкою не наведено
За таких обставин, виходячи із позовних вимог та встановленого законом річного строку звернення до адміністративного суду, на застосуванні якого наполягає відповідач УПСЗН Рівненського міськвиконкому (а.с. 25-26), колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 у частині нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 29 вересня до 31 грудня 2007 року.
В силу вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та постанови Кабінету Міністрів України № 32 від 16.01.2007 року «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» обов’язок з нарахування і виплати спірної допомоги за вказаний період слід покласти на УПСЗН Рівненського міськвиконкому.
Покликання відповідачів на відсутність бюджетного фінансування спірного розміру щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Розподіл судових витрат слід здійснити за правилами ст. 94 КАС України.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202 п. 3, 4, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року у справі № 2-а-4716/08 скасувати і прийняти нову постанову, якою вимоги позивачки задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 29 вересня до 31 грудня 2007 року.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 29 вересня до 31 грудня 2007 року з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити з місцевого бюджету м. Рівне на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6 грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанова у повному обсязі складена 15 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді А.М.Ліщинський
В.В.Ніколін