Справа № 2-1142 /09        

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14 липня 2009 року                   м.Одеса  

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:  

    головуючої одноособово судді - Середи І.В.,  

  при секретарі – Чорній А.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ВАТ «Райфайзен банк Аваль», третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення права власності на частку в спільному майні подружжя, встановленя права власності на частку в спадщині, та заміну позичальника та іпотекодавця в кредитному договорі та та договорі іпотеки, та зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи восьма Одеська державна нотаріальна контора,ОСОБА_2 та орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,  

          ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та відкритого акціонерного товариства "Райфайзен банк Аваль" про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину в спільному майні подружжя, визнання за ОСОБА_2 права власності на частину спадкового майна, а саме на  1/6 частину квартири №27, розташованої по вул.Паустовського, в м.Одесі, яка залишилася після смерті  його батька ОСОБА_5, та просили зобов'язати ВАТ "Райфайзен банк Аваль" замінити в кредитному договорі та договорі іпотеки позичальника з ОСОБА_5  на ОСОБА_1.  

Позивачі обґрунтовували свої вимоги тим, що ОСОБА_1 знаходилася в шлюбі з ОСОБА_5, разом придбали квартиру з допомогою отриманого кредиту, 17 січня 2007 року рішенням Комінтернівського районного суду їх шлюб було розірвано, а 6 січня 2008 року ОСОБА_5 помер, і вона звернулася  від імені сина до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, так як вона вважає, що є власником 1/2 частини від спільного майна подружжя, то  оскільки спадкоємцями є ще батьки померлого, які не згодні з цим, просила визнати за її сином право власності на 1/6 частину від спадкового майна Ѕ  частини квартири, яка належала померлому.      

Відповідачка ОСОБА_6 та представник відповідачів ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти вимог позивачів та звернулися до суду з зустрічним позовом про визнання права власності в порядку спадкування  за законом та просили визнати за ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності по 1/3 частині квартири  АДРЕСА_1, а також стягнути з них та ОСОБА_2 солідарно на користь  ОСОБА_1, в якості компенсації її частки квартири, 11693 грн.(2338,75 дол.США).  

Відповідачі посилалися на те, що остаточний розрахунок за квартиру було проведено після укладення кредитного договору, коли була укладена угода, 1.11.2005 року, про внесення змін  до договору купівлі-продажу квартири і викладено в новій редакції де продаж квартири здійснено за 110000 грн., з жовтня 2006 року їх син припинив шлюбні відносини, позивачка в погашенні кредиту участі не брала, а на момент припинення шлюбних відносин між подружжям було досягнуто усної домовленості щодо поділу спільного майна, після якої спірна квартира залишилася у померлого, а позивачці відійшла квартира по вул.Аграрній, 65 в с.Комінтернівське, Комінтернівського району Одеської області, тому вважають, що позивачка має право на 1/2 частину від сплаченої в період шлюбу суми 2395,33 дол.США (12096,4 грн. за курсом на жовтень 2006 року), які не можуть бути підставою для визнання права власності на 1/2 частину квартири. В ході судового розгляду також зазначили, що в придбанні квартири вони приймали участь, сплативши 9757,05 грн. та допомогали в сплаті кредиту після розлучення сина.  

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 4 березня 2009 року було залишено без розгляду вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання права власності за ОСОБА_2 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, а також про стягнення в солідарному порядку  в тому числі з ОСОБА_2 в якості компенсації на користь ОСОБА_1 вартості її частки в квартирі.  

Позивачка, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина, а також її представник заперечували проти задоволення зустрічних вимог.  

Представник ВАТ "Райфайзен банк Аваль" в судовому засіданні погодився повністю з вимогами ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  

Представник органа опіки та піклування Суворовської райдержадміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи в його відсутності з урахуванням прав та інтересів дитини.  

Представник восьмої Одеської державної нотаріальної контори в засідання не з'явився, просив справу слухати в його відсутності.  

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та свідків, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічні вимоги частковому задоволенню з наступних підстав.  

В ході судового розгляду судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 18.11.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу (а.с.8).  

10.08.2005 року ОСОБА_5 уклав кредитний договір з акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (нині ВАТ "Райфайзен банк Аваль") про видачу кредиту в сумі 19500 дол.США терміном на 10 років з оплатою 12,5 % відсотків річних за користування ним (а.с.49), а також складено договір іпотеки, предметом якої стала квартира №27 по вул.Паустовського в м.Одесі (а.с.50).  

В період шлюбу, а саме 17.08.2005 року подружжям було придбана спірна квартира, що підтверджується нотаріально завіреним договором купівлі-продажу  за 9400 грн. в якому стороною виступив ОСОБА_5 і за ним зареєстровано право власності  (а.с.64,65).  

Згідно з вимогами ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).  

Угодою від 1.11.2005 року у вказаний вище договір було внесено зміни і пункт 2 був викладений в новій редакції, та зазначено, що продаж здійснено за 110000 грн. (а.с.68).  

17.01.2007 року рішенням Комінтернівського районного суду їх шлюб було розірвано, на підставі чого 24 січня 2008 року позивачка отримала  свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.8,18,82).      

6.01.2008 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 15.01.2008 року (а.с.19).    

Спадкоємцями першої черги щодо майна після смерті є його батьки, відповідачі по справі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та син, ОСОБА_2 (а.с.44,45)  відповідно до ст.1261 ЦК України, які згідно з вимогами ст.ст.1269, 1270 ЦК України своєчасно звернулися до нотаріальної контори з завами про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.21-22).  

Відповідно до вимог ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.  

Доводи відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_4 та їх представника суд не приймає до уваги, оскільки згідно з вимогами ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть бути підтвердженні іншими засобами, тому їх посилання на те, що ОСОБА_6 було сплачено вартість частини в розмірі 9757,05 грн., а також те, що подружжя усно домовилося про розподіл майна, та пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не можуть бути належними доказами, оскільки такі обставини повинні бути підтвердженні письмовими доказами. Як видно з кредитного договору,  договору іпотеки, та договору купівлі-продажу квартири (а.с.64) стороною в договорах   виступав ОСОБА_5, а з представленої заяви на видачу готівки №16 від 12 серпня 2005 року не видно, що отримана ОСОБА_6 сума коштів була потім сплачена саме за спірну квартиру.  

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачі не довели суду відсутність у позивачки права на 1/2 частину квартири як на спільну сумісну власність подружжя, тоді як з боку ОСОБА_1 представлені всі докази на підтвердження її вимог і право власності на  1/2 частину квартири як на частину в спільному сумісному майні подружжя підлягає задоволенню, тому вимоги відповідачів по зустрічному позову про визнання права власності на 1/3 частину квартири та виплату компенсації за 1/10 частину  позивачці не підлягають задоволенню.  

Отже, суд прийшов до висновку, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/2 частину вказаної квартири, і за  спадкоємцями ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 необхідно визнати за кожним право власності по 1/6 частині спірної квартири.  

Крім того,  відповідно до вимог ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому зобов'язання по кредитному договору, які на момент відкриття спадщини на 6.01.2008 року не припинилися, спадкоємці, згідно з вимогами ч.1 ст.1282 ЦК України зобов'язані задовольнити повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, та у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.  

Оскільки позивачка ОСОБА_1 є законним представником позивача ОСОБА_2, тому вимоги про зобов'язання ВАТ "Райфайзен банк Аваль" про заміну в кредитному договорі та договорі іпотеки  позичальника з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 підлягають задоволенню.  

Керуючись ст.ст.10,11,58,60,64,212-215 ЦПК України, суд –  

В И Р І Ш И В:  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ квартири №27, розташованої за адресою: м.Одеса вул.Паустовського буд.5 .  

Визнати за ОСОБА_2 право влансоті на 1/6 квартири №27, розташованої за адресою: м.Одеса вул.Паустовського буд.5 .  

Зобов’язати ВАТ «Райфайзен банк Аваль» замінити в кредитному договорі №014/0048/74/34115 від 10 серпня 2005 року укладеному  між ВАТ «Райфайзен банк Аваль»  та ОСОБА_5 позичальника з ОСОБА_5 на ОСОБА_1.  

Зобов’язати ВАТ «Райфайзен банк Аваль» замінити в договорі іпотеки від 17 вересня 2005 року, укладеному між ВАТ «Райфайзен банк Аваль» та ОСОБА_5 позичальника з ОСОБА_5 на ОСОБА_1.  

Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.  

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 квартири №27, розташованої за адресою: м.Одеса вул.Паустовського буд.5 .  

Визнати за  ОСОБА_4 право власності на 1/6 квартири №27, розташованої за адресою: м.Одеса вул.Паустовського буд.5 .  

В іншій частині вимог відмовити.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його оголошення, а для третіх осіб з дня отримання копії, і  апеляційної скарги протягом  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя: