КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-644/11

Провадження № 2/1414/117/12 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2012 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючої у справі судді - Чернявської Я.А.

при секретарі судового засідання - Малаховій О.Д.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

за участю відповідача - ОСОБА_3,

за участю представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічними позовними заявами ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору таким, що укладений у національній валюті та ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про розірвання договору поруки, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 178 786 грн. 60 коп.

15 грудня 2010 року позивач подав заяву про зміну підстав позову, збільшення позовних вимог, у тому числі і про залучення до участі у справі як співвідповідача - ОСОБА_5, який виступає поручителем виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, укладеним із позивачем.

Ухвалою суду від 25 січня 2011 року до участі у справу у якості співвідповідача було залучено ОСОБА_5.

В обргунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 18 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № CL - 403/015/2008, відповідно до умов якого позивач надав останньому кредит у сумі 20 416, 83 дол. США строком до 15 березня 2014 року, а ОСОБА_3, в свою чергу, зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування ним. Одночасно, з метою забезпечення виконання кредитного договору, з ОСОБА_5 було укладено договір поруки.

Посилаючись на вказані обставини та порушення відповідачами взятих на себе зобов'язань, що призвело до заборгованості за кредитним договором, позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку 182 157 грн. 49 коп., з яких: заборгованість за простроченим кредитом - 18206, 43 дол. США, що еквівалентно 144025 грн. 61 коп.; заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом - 3216, 68 дол. США, що еквівалентно 25446 грн. 19 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом -12510 грн. 69 коп. та штрафу -175 грн.

24 січня 2011 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в якій просив суд розірвати кредитний договір № CL - 403/015/2008, укладений між ним та банком 18 березня 2008 року, із застосуванням наслідків, передбачених ч. 5 ст. 653 ЦК України та визнати за ним заборгованість за первісним позовом у розмірі 90 372 грн. 06 коп. Зустрічний позов було прийнято до спільного розгляду із первісним.

Заявою від 09 лютого 2012 року позивач за зустрічною позовною заявою змінив предмет позову, в якій просив суд про визнання кредитного договору таким, що укладений у національній валюті, посилаючись на те, що виконання умов кредитного договору з боку відповідача фактично було здійснено у національній валюті.

Ухвалою суду від 27 квітня 2011 року до участі у справі в якості правонаступника позивача публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» було залучено товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

20 грудня 2011 року відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в якій просив суд розірвати договір поруки № SR - 403/008/2008, укладений між ним та банком 18 березня 2008 року, посилаючись на ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки додатковим договором № 1 до кредитного договору від 16 березня 2009 року сторони кредитного договору № CL - 403/015/2008 без його згоди збільшили процентну ставку за користування чужими коштами, чим збільшили обсяг його відповідальності.

Ухвалою суду від 20 грудня 2012 року зазначений зустрічний позов було прийнято до спільного розгляду із первісним позовом та зустрічною позовною заявою.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позов підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, у задоволенні зустрічних позовних вимог просив суд відмовити, посилаючись на їх безпідставність.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти задоволення первісного позову заперечували, просили зустрічний позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, свій позов підтримав, проти задоволення первісного позову заперечував.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає первісний позов таким, що підлягає задоволенню, а зустрічні позови такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № CL - 403/015/2008, відповідно до умов якого позивач надав останньому кредит у сумі 20 416, 83 дол. США строком до 15 березня 2014 року та сплатою 12,49 % річних, а ОСОБА_3, в свою чергу, зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування ним.

16 березня 2009 року додатковим договором № 1 до кредитного договору N2 CL - 403/015/2008 розмір фіксованої процентної ставки було змінено на 12, 75 %.

У забезпечення виконання умов кредитного договору 18 березня 2008 року між сторонами був укладений договір поруки, за умовами якого ОСОБА_5 як поручитель зобов'язувався нести солідарну відповідальність по всім зобов'язанням ОСОБА_3, що випливають із кредитного договору, як існуючих нас укладання на час укладання даного договору, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

У передбачені строки ОСОБА_3 обов'язки по погашенню кредиту та процентів не виконує, у зв'язку із чим станом на 16.11.2010 року його заборгованість становить 182 157

грн. 49 коп., з яких: заборгованість за простроченим кредитом -18206,43 дол. США, що еквівалентно

144025 грн. 61 коп.; заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом - 3216, 68 дол. США, що еквівалентно 25446 грн. 19 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за редитом -12510 грн. 69 коп. та штрафу -175 грн.

Про наявність заборгованості відповідачі у вересні 2009 року були письмово повідомлені.

Крім того, у судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представники підтвердили факт існування заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з умовами укладеного сторонами кредитного договору сплата основної суми кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно протягом дії договору до виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.

Так, згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частками (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до положень ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Отже суттєвими умовами кредитного договору є предмет, сума кредиту, умови повернення кредиту, розмір та умови сплати процентів за користування кредитом. Інші умови кредитного договору вважається суттєвими лише за умови досягнення сторонами згоди відносно них.

Сторонами за кредитним договором досягнуто згоди з усіх питань, що врегульовані даним договором, що підтверджує й сам Позивач, а отже у ньому містяться усі необхідні суттєві умови, які передбачені чинним законодавством щодо договорів даного типу.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України визначено свободу договору, у вигляді того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (сг.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1.7.3 кредитного договору № CL - 403/015/2008, яким передбачено порядок надання кредиту, в разі надання кредиту в іноземній валюті сторони, з метою дотримання положень п. 1.2 цього договору, домовилися, що на суму отриманого кредиту в іноземній валюті позичальник здійснює купівлю національної валюти (гривні) через операційну касу Банку або на міжбанківському валютному ринку України по встановленому курсу на день здійснення операції та одразу зараховує її на свій поточний рахунок, надаючи при цьому в Банк відповідне розпорядження на перерахування кредитних коштів із свого поточного рахунку на поточний рахунок продавця, за реквізитами, вказаними в розпорядженні, якщо інше не погоджене сторонами. Усі вищезазначені дії позичальник здійснює протягом 1 (одного) банківського дня.

На виконання умов кредитного договору та у відповідності до п. 1.7.7 цього договору, 18 березня 2009 року відповідно до квитанції № 14 ОСОБА_3 на суму отриманого кредиту у розмірі 20 416, 83 дол. США здійснив купівлю національної валюти гривні у розмірі 103105 грн. із зарахуванням на свій поточний рахунок, та того ж дня банк перерахував на поточний рахунок продавця ТОВ «Фаетон - авто» зазначену суму для оплати за автомобіль, про що свідчить копія платіжного доручення № 1 від 18.03.2008 року.

За такого, у суду відсутні підстави для задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 щодо визнання кредитного договору таким, що укладений у національній валюті, оскільки умовами кредитного договору, які було погоджено сторонами, визначено, що валютою кредиту є долар США та встановлено порядок надання кредиту саме шляхом купівлі на суму кредиту національної валюти України - гривні.

Що стосується зустрічної позовної заяви ОСОБА_5, в якій він фактично просив суд визнати договір поруки № SR - 403/008/2008, укладений між ним та банком 18 березня 2008 року, припиненим, посилаючись на ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки додатковим договором № 1 до кредитного договору від 16 березня 2009 року сторони кредитного договору № CL - 403/015/2008 без його згоди збільшили процентну ставку за користування чужими коштами, чим збільшили обсяг його відповідальності, суд також не знаходить підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Обсяг відповідальності поручителя визначається договором поруки.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки передбачено, що порукою забезпеченні боргові зобов'язання в разі зміни їх суми, відповідно до п. 2.1 цього договору. Пунктом 2.1 договору поруки визначено суть і строк боргових зобов'язань.

За такого, укладання між банком та ОСОБА_3 додаткового договору № 1 до кредитного договору № CL - 403/015/2008 відповідно до якого, розмір фіксованої процентної ставки було змінено з 12,49 % на 12, 75 % не потребувало згоди поручителя.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 910 грн. з кожного.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із загальних засад цивільного судочинства: справедливості, добросовісності та розумності, зазначених у ст. З Цивільного кодексу України.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 88, 209, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 (м. Миколаїв, вул. Космонавта Волкова, 67, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 182 157 грн. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (м. Миколаїв, вул. Космонавта Волкова, 67, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» по 910 грн. судових витрат з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору таким, що укладений у національній валюті - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про розірвання договору поруки - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Я.А.Чернявська