КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-1196/11

Провадження № 2/1414/176/12 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.11.2012 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі :

головуючої у справі судді - Циганок В. Г.,

при секретарі судового засідання - Спільній Ю.В.

за участю позивача - ОСОБА_2.

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток», про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа: спеціалізоване комунальне підприємство«Гуртожиток» комунальне підприємство «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток», про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.

Встановив:

У лютому 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування жилими приміщеннями кімнат № 82-83 у гуртожитку за адресою: м. Миколаїв, вулиця Артема, будинок № 1-Б, оскільки він не проживає без поважних причин з березня 2010р.

Вони посилались на те, що 25.03.2008р, їх родині, яка складалася із трьох осіб: ОСОБА_2- основного наймача чоловіка ОСОБА_3 та сина ОСОБА_5, були надані дві кімнати № 82-83, жилою площею 38 кв. м. у гуртожитку по вулиця Артема будинок № 1-Б в місті Миколаєві.

Оскільки сімейне життя у них не склалося і після розірвання шлюбу, відповідач зібрав свої речі, пішов з житла і став проживати за іншою адресою: АДРЕСА_1.

Крім цього, позивачі зазначали, що за час відсутності відповідача, вони самотужки здійснювати оплату комунальних послуг приймали участь у догляді за кімнатами, робили капітаїьний ремонт кімнат.

Посилаючись на те, що відповідач не проживає в кімнатах понад шість місяців без поважних причин, а саме з березня 2010 року, при дышу добровільно знятися з реєстрації він не бажає, тому просили визнати його таким, що втратив право користування жилими приміщеннями кімнат у гуртожитку.

У вересні 2011р. ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про його вселення у спірні кімнати гуртожитку та про зобов’язання не чинити йому перешкоди у користуванні жилими приміщеннями кімнат № 82-83 у гуртожитку по вулиці Артема, будинок № 1-Б.

В обгрунтування позову ОСОБА_3 посилався на те, що він знаходився позивачкою ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбу з 06.03.2008р. по 20.11.2009р.. кого шлюб було розірвано рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09.11,2009р До реєстрації шлюбу вони з ОСОБА_2 тривалий час, а саме з 2003р. і до реєстрації шлюбу , сумісно проживали без реєстрації шлюбу, однією сім’єю, вели спільне господарство Підтвердив, що кімнати № 82-83 у гуртожитку їм надавали на сім’ю із трьох осіб, і 01.04.2008р. вони всі були там зареєстровані в установленому законом порядку. На протязі травня-серпня 2008р. спільними зусиллями був зроблений капітальний ремонт кімнат.

Далі зазначав, що до надання кімнат № 82-83 у гуртожитку, він проживав у цьому гуртожитку в кімнаті № 86 разом з членами своєї колишної родини з 15.08.1995р. по 01.04.2008р., а потім його перереєстрували до кімнат N° 82-83 цього ж гуртожитку.

Стверджує, що не проживає у спірних кімнатах гуртожитку з поважних причин через те, що у нього з позивачкою склалися вкрай неприязнені відношення, які є перепоною для його нормального користування спірним житлом, починаючи з квітня 2011р. і до теперішнього часу. Про те, що позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та судом постановлено заочне рішення про розірвання шлюбу, він узнав тільки при розгляді справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 до нього про визнання його таким, що вгратив право користування житлом.

Заперечував, що він вибув зі спірного житла до іншого місця проживання, а пояснив це тим, що позивачі перешкоджають йому у користуванні спірними кімнатами у гуртожитку, не пускають до житла, виганяли його з них, висловлювали на його адресу різного роду необгрунтовані претенції, дорікали, створювали йому такі умови, які фактично унеможливлювали їх сумісне проживання, а з листопада 2010р. поведінка позивачки ОСОБА_2, стала відзначатися вкрай ворожнечіетю та агресивністю, тому з листопада 2010р. і по квітень 2011р. він періодично проживав, то у кімнатах гуртожитку, то на дачі у дачному будинку № 115/2 СВТ «Металург» в селі Галіциново Жовтневого району Миколаївської області.

Зазначав, що він є ліквідатором Чорнобильської катастрофи, а спірне житло є його постійним місцем проживання, іншого житла, яке б належало йому на праві особистої власності, він не має. У спірному житлі знаходиться також їх спільно нажите з ОСОБА_2 майно та його особисті речі. Розподіл майна між ним та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, не проводився.

Посилаючись на викладене, просив прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом та об’єднати їх в одне провадження, зустрічний позов задовольнити, а у задоволенні первісного позову відмовити за безпідставністю та не доведеннІстю вимог.

Ухвалою суду від 29.09.2011р. зустрічний позов прийнятий до спільного провадження з первісним позовом і обидва позова були об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові. Проти задоволення зустрічного позову заперечувала та просила у задоволенні зустрічного позову відмовити. Запереречувала, що сумісно з ОСОБА_3 вони стали проживати з 2003р., стверджувала, що сумісно вони проживали з 2007р. Підтвердила, що ОСОБА_3 раніше проживав та був зареєстрований у кімнаті № 86 вказаного гуртожитку, однак мав велику заборгованість за комунальні послуги, тому вони з відповідачем проживали у кімнаті № 83 цього ж гуртожитку. У зв’язку з тим, що вона з сином стояли на квартирному обліку на поліпшення житлових умов, їм надали ще одну кімнату № 82. Заперечувала, що капільний ремонт кімнат вони проводили разом з ОСОБА_3, а навпаки ремонт проводився за кошти сина, який з 2007р. по 2009р. знаходився на заробітках за кордоном.

Позивач ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, однак надав письмову заяву про слухання справи за його відсутності, первісний позов підтримав, а у задоволенні зустрічного просив суд відмовити.

Відповідач та його представник позов не визнали, т.я. вважають, що обставини, які викладені у позові, не відповідають дійсності, а позовні вимоги безпідставні і необгрунтовані та спростовуються наявними доказами по справі. Зустрічний позов підтримали з підстав, викладених у ньому.

Представник третьої особи: спеціалізованого комунального підприємства «Гуртожиток» не з’явився, просив суд слухати у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши докази, які надані сторонами, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт, що ОСОБА_3 не проживав у гуртожитку з поважних причин, оскільки з ОСОБА_2 у них після розірвання шлюбу, який вона приховала від нього, склалися вкрай неприязні відношення, а тому, щоб уникнути непорозумінь, відповідач проживав на дачі, яку вони з ОСОБА_2 орендували. Підтвердили, що він працював і його праця була зв’язана з відрядженнями, а тому він деякий час не проживав у гуртожитку з поважних причин. У кімнатах разом з позивачкою робив ремонт, а раніше він проживав у іншій кімнаті, яку у нього забрали, а надати дві інші кімнати, де він зареєструвався разом з позивачами,стверджували, що він ніколи не проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає у задоволенні первісного позову треба відмовити за його недоведеністю, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09.11.2009р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. який зареєстрований 06.03.2008р. Корабельним відділом реєстрації актів цивільного стан) Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 67, розірвано; вказане рішення суду набрало законної сили 20.11.2009р,

Судом встановлено, що ОСОБА_9 разом з ОСОБА_3 , з якою відповідач на той час перебував у зареєстрованому шлюбі, на сім'ю, яка складалася із трьох осіб, на підставі спеціального ордеру № 127/316 суднобудівного заводу «Океан» м. Миколаєва від 04.08.1995р. отримали кімнату № 86 у гуртожитку по вулиці Артема, будинок № 1-Б у м. Миколаєві, згідно рішення № 30 від 15.08.1995р. виконкому Корабельного районної ради народних депутатів.

Згідно з довідкою № 727 від 16.05.2011р., виданою спеціалізованим комунальним підприємством «Гуртожиток», у кімнаті № 86 гуртожитку по вулиці Артема, будинок № 1-Б в м. Миколаєві ОСОБА_3 був зареєстрований з 15.08.1995р., а з 01.04.2008р. перереєстрований до кімнат № 82-83 цього гуртожитку.

Статтями 41, 47 Конституції України, ст.ст. 9, 71. 72 ЖК України гарантовано право громадянина на житло, яке знаходиться в його власності або законному користуванні. Той може бути позбавлений такого права лише при наявності на те законних підстав. Колишній член сім’ї наймача житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності його без поважних причин більше шести місяців, якшо інше не встановлено домовленістю між ними і наймачем житла або законом.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним. користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бу ти визнано й іншіх осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За положеннями ч. 2 ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якшо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» (зі змінами, внесеними постановами Пленуму від 10 березня 1989 р. № 2 та від 25 грудня 1992 р. №3), при розгляді спорів про прав користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з’ясува порядок, встановлений при їх вселенні, зокрема; чи була письмова згода на це всіх члег наймача, чи прописані вони в цьому жилому приміщенні, чи було це приміщення постійні місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість приживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сімї, п проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. Однак відсутнісі письмової згоди членів сім’ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особі які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинам справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Відповідно до ордеру на житлове приміщення в гуртожитку № 72 серії 000074, виданні на ім’я ОСОБА_2, на право зайняття з сім’єю з 3 осіб житла в гуртожитку по вулиц ОСОБА_6, будинок № 1 -Б в м. Миколаєві в кімнатах № 82-83 отримала сім’я у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5; згідно довідки № 728 від 16.05.2011р„ виданою спеціалізованим комунальним підприємством «Гуртожиток», ця родина була зареєстрована у кімнатах № 82-83 з 01.04.2008р. (а.с. 30-31)

Як встановлено судом, відповідач є ліквідатором Чорнобильської катастрофи і іншого житла не має, це підтверджується довідкою КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 1657 від 06.06.2011р. (а. с. 33)

Таким чином, суд вважає, що відповідач допустимими засобами доказування довів суду, що він не проживає за місцем реєстрації з поважних причин з листопада 2010р., а тому не втратив право на користуванняч кімнатами № 82-83 у гуртожитку по вулиці Артема, будинок №1 -Б в м. Миколаєві т.я. з позивачами по справі у нього склалися вкрай неприязні відношення, тому з листопада 2010р. він проживав на дачі в СВТ « Металург».

Суд не бере до уваги акт від 11.02.2011р. та показання свідка ОСОБА_10. яка підписала акт разом з іншими сусідами, оскільки вони спростовуються допустимими доказами, які були підтверджені у судовому засіданні, т.я. при тимчасовій відсутності колишнього члена сім’ї наймача квартири за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

На підставі викладеного суд вважає у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити з підстав викладених у рішенні.

Керуючись ст.ст. 10,11.209, 212. 214.215, 218, 223. 294 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням кімнат № 82-83 у гуртожитку по вулиці Артема, будинок №1 -Б в місті Миколаєві - відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа: спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток»» про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням кімнат № 82-83 по вулиці Артема, будинок № 1-Б в місті Миколаєві - задовольнити.

Вселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в кімнати № 82-83 по вулиці Артема, будинок № 1-Б в місті Миколаєві і зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не чинити перешкоди в проживанні ОСОБА_3 в кімнатах № 82-83 гуртожитку по вулиці Артема, будинок № 1-Б в місті Миколаєві.

На рішення суду може бути надана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подасться до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано .У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо воно не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.Г.Циганок