Справа № 742/2232/16-ц Провадження № 22-ц/795/781/2017 Суддя у I інстанції Коротка А. О.

Категорія: цивільна Доповідач-суддя ОСОБА_1

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

25 квітня 2017 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,

суддів: Вінгаль В.М., Губар В.С.,

з участю секретаря судового засідання Бивалькевич Т.В.,

позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, відповідачів:ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх представника ОСОБА_6, представників третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_7 – ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Прилуцької міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_10, про визнання недійсним рішення Прилуцької міської ради, та за зустрічним позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб Прилуцької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_10, про визнання права проходу та проїзду,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Прилуцької міської ради було задоволено. Визнано недійсним рішення Прилуцької міської ради п’ятої сесії сьомого скликання від 28.01.2016 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки із земель комунальної власності у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 площею 571 кв.м. по вул.Добролюбова, 49 в м.Прилуки Чернігівської області.Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 понесені останньою судові витрати у розмірі 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) грн 20 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_7 до також було задоволено судом.Визнано за ОСОБА_7 право проходу та проїзду по частині земельної ділянки, на якій встановлено обмеження для власників землі (кадастровий номер 7410700000:04:003:0916) щодо користування земельною ділянкою площею 69 м.кв. для під'їзду до садиби за адресою: вул.Добролюбова, 47, м.Прилуки, Чернігівська область.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 понесені ним судові витрати у сумі 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) грн 20 коп.

З наведеним судовим рішенням не погодилась ОСОБА_5, в апеляційній скарзі стверджувала, що спірна земельна ділянка площею 69 кв.м. не належить до земель загального користування, оскільки її було виділено сім»ї ОСОБА_5 в користування у 1973 році.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З копії рішення Прилуцької міської ради п’ятої сесії сьомого скликання №30 (а.с.18) судом першої інстанції було встановлено, що 28.01.2016 року даним рішенням було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано земельну ділянку із земель комунальної власності, що раніше була надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, без зміни цільового призначення, у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 площею 571 м.кв. по вул. Добролюбова, 49 у м. Прилуках у спільну сумісну власність, а на частину земельної ділянки площею 69 м.кв. встановлено обмеження для проїзду до садиби №47 по вул.Добролюбова без зведення на ній огорожі.

Відповідно до договору №237 від 11.07.1973 року про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку (а.с.53-56) ОСОБА_5 було надано у безстрокове користування земельну ділянку по вул.Добролюбова, 49 загальною площею 575 м.кв. згідно з планом земельної ділянки. Зазначеним планом передбачено, що до будинків №47 та №49 по вул.Добролюбова веде широкий проїзд, який відображено також у договорі №57 від 25.01.1972 року, укладеному з ОСОБА_7, та на плані земельної ділянки (а.с.79-83).

Положеннями ч.4 ст.83 ЗК України передбачено, що землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) не можуть передаватись у приватну власність.

Встановивши в судовому засіданні факт передання Прилуцькою міською радою землі загального користування, а саме, проїзду площею 69 кв.м., у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при прийнятті Прилуцькою міською радою рішення № 30 від 28.01.2016 року щодо відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було порушено приписи ч.4 ст.83 ЗК України відносно заборони на приватизацію проїздів, права інших користувачів проїзду, земельні ділянки яких безпосередньо межують з проїздом, відповідно, на підставі ст. 155 ЗК України, рішення ради підлягає визнанню недійсним.

З листа, направленого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_7 з пропозицією укласти платний договір сервітуту (а.с.87-89, 212) та з визнання відповідачами факту встановлення огорожі при в»їзді на територію проїзду (т.1, а.с.20, т.2 а.с.23), судом першої інстанції обґрунтовано було зроблено висновок про те, що право ОСОБА_7 на вільний прохід та проїзд до належної йому на праві власності земельної ділянки є порушеним. Відтак, судом правомірно було задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5І про визнання права проходу та проїзду.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_5 на ту обставину, що ухваливши рішення у даній справі, суд першої інстанції всупереч вимог закону, не взяв до уваги рішення Прилуцького міськрайонного суду від 9 березня 2011 року, яким відповідачам було дозволено збір документів та подання їх до Прилуцької міської ради для оформлення приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку з надвірними спорудами за адресою розташування належного їм будинковолодіння по вул.Добролюбова, 49 в м. Прилуки без згоди суміжних землекористувачів ОСОБА_7 та ОСОБА_10, з підписанням сервітуту на частину земельної ділянки, що знаходиться під загальним під’їздом до садиб №47 та №49 по вул.Добролюбова в м.Прилуки, не може слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки зазначене судове рішення не має правового значення для вирішення спору, що розглядається у даній цивільній справі.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення у даній справі з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без зміни рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 лютого 2017 року.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 лютого 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Голова судового засідання: Судді: