головуючий суддя І інстанції – Стиран В.В.

                                            суддя – доповідач – Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                        У Х В А Л А

                                             ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

« 07 »  жовтня 2009 року                                   справа № 22а-9520/09/0570           м. Донецьк, б. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                               Геращенка І.В.

суддів апеляційного суду                   Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засідання      Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача  –   не з’явились

від відповідача  –  Жилко Є.В. – довір. від 06.07.2009 року № 27

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу  Закритого акціонерного товариства “Металонік”

на постанову  Донецького окружного адміністративного суду

від 29.07.2009 року

у справі  № 2а-9520/09/0570  

за позовом  Управління Пенсійного фонду України в Іллічевськом районі м. Маріуполя Донецької області

до відповідача  Закритого акціонерного товариства “Металонік”

про стягнення заборгованності

ВСТАНОВИВ:    

Управління Пенсійного фонду України в Іллічевськом районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства “Металонік” про стягнення суми боргу в розмірі 29197 грн. 56 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2009 року у справі № 2а-9520/09/0570 (суддя Стиран В.В.) позовна заява задоволена.

 Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Вважає, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, не є об’єктом оподаткування та не відносяться до обов’язкових платежів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

    Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових  внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Тобто, відповідач у справі – орган владних повноважень, який виконує управлінські функції, надані йому чинним законодавством,  у сфері пенсійного забезпечення.

Матеріалами справи підтверджений факт витрат позивача на виплати та доставку пенсій за період з березня по травень 2009 року на загальну суму 29197 грн. 56 коп.

Частиною 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно п. 1, 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п. 7 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у  разі ліквідації страхувальника або втрати ним з інших причин юридичного статусу платника страхових внесків недоїмка сплачується за рахунок коштів та іншого майна страхувальника. У цьому разі особами, відповідальними за погашення недоїмки, є правонаступники страхувальника, що ліквідується. У разі реорганізації страхувальника зобов’язання зі сплати обов’язкових платежів покладається на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов’язки.

На підставі зазначеної норми Закону та відповідно до п. 6.4, п.6.5 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003р. № 21-1 позивач направив на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з визначенням розміру сум, які підлягали відшкодуванню, на поточний рік, та відповідач повинен був погасити такі суми недоїмки.

Відповідач у встановленому законодавством порядку не відшкодував зазначені суми витрати на доставку і виплату пенсій на пільгових умовах.

Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Таким чином, позивач у встановленому Законом порядку, обгрунтованно та в межах компетенції, наданої йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення суми боргу та суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовної заяви.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу  Закритого акціонерного товариства “Металонік” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2009 року у справі № 2а-9520/09/0570 –  залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2009 року у справі № 2а-9520/09/0570 за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Іллічевськом районі Донецької області до Закритого акціонерного товариства “Металонік”  про стягнення суми боргу – залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 07.10.2009 року проголошений повний текст ухвали.

Головуючий                         І.В.Геращенко

Судді                               Т.Г.Арабей

                                С.А.Малашкевич