Справа № 2-5734/09р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2009 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненка В.О.,
при секретарі Ганзюк Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що з 14 листопада 1992 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, шлюб перший, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактично шлюбні відносини з відповідачем припинені у зв’язку з психологічною несумісністю з останнім, відсутністю порозуміння та різними поглядами на життя. Подальше сумісне проживання та збереження шлюбу вважає неможливим, у зв’язку з чим просила шлюб розірвати. Одночасно просила визнати за нею право власності на Ѕ частку квартири №65 у будинку №5 корпусу №1 по вулиці Бахчіванджі в місті Маріуполі, що придбана в період спільного шлюбу з відповідачем. Зазначена квартира належить чоловіку ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, та дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, зазначив що створив нову сім’ю, тому проти розірвання шлюбу та поділу спільного майна не заперечував.
Суд, заслухавши показання сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.
Статтями 60, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України та статтями 368, 370, 392 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності і їх частки є рівними. Майно, що є об’єктом права спільної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 14.11.1992 року заходяться у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спору про місце проживання дитини не має. В період спільного шлюбу відповідачем придбана у власність квартиру №65 у будинку №5 корпусу №1 по вулиці Бахчіванджі в місті Маріуполі.
Вказані обставини підтверджуються:
- свідоцтвом про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії 1-НО №227068, виданим відділом РАЦС Іллічівського РУЮ Донецької області (актовий запис № 369 від 14.05.1993р.), батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1;
- свідоцтвом про одруження, згідно з яким ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 14 листопада 1992 року у Маріупольському відділі РАЦС Донецького обласного управління юстиції (актовий запис №2301) Після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_2;
- договором купівлі-продажу квартири від 18 червня 2004 року, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав у власність квартиру №65 у будинку №5 корпусу №1 по вулиці Бахчіванджі в місті Маріуполі.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири №65 у будинку №5 у корпусі №1 по вулиці Бахчіванджі в місті Маріуполі.
Як видно з пояснень сторін, фактичні сімейні відносини між подружжям припинені, сторони не мають наміру відновити сімейні стосунки, суд вважає, що подальше спільне життя та збереження сім’ї неможливі, і шлюб підлягає розірванню. У зв’язку з чим, суд вважає, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Судові витрати по розірванню шлюбу, з урахуванням думки сторін суд покладає на відповідача.
На підставі ст.ст. 60, 69, 70, 71, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 15, 88, 130, 174, 213, 215 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5), ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований Маріупольським міським відділом РАЦС Донецького обласного управління юстиції 14 листопада 1992 року, актовий запис №2301 - розірвати.
Визнати квартиру №65 у будинку №5 у корпусі №1 по вулиці Бахчіванджі в місті Маріуполі сумісною власністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири №65 у будинку №5 корпусу №1 по вулиці Бахчіванджі в місті Маріуполі.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_2 у розмірі 17 гривень, звільнивши від витрат ОСОБА_1
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка має бути подана до Жовтневого районного суду міста Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя