Рядок статзвіту № 47

Справа № 158/2394/16-ц

Провадження № 2/0158/36/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2017 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді - Корецької В.В.

при секретарі - Процик Л.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку спільно нажитого під час шлюбу майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання об’єкта будівництва спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину об’єкта будівництва,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку спільно нажитого під час шлюбу майна.

Також, ОСОБА_3 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання об’єкта будівництва спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину об’єкта будівництва.

В судовому засіданні від представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним ОСОБА_4 – ОСОБА_1 було заявлено клопотання про залишення зустрічного позову без руху, оскільки дана позовна заява подана без додержання вимог Закону України «Про судовий збір». Пояснює це ти, що відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним у своїй зустрічній позовній заяві заявлено дві позовні вимоги, однак судовий збір сплачено лише за одну.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ч. ч. 4, 5 ст. 119 ЦПК України, ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», згідно яких позивач повинен додати документ про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з зустрічної позовної заяви, ОСОБА_3 заявлено дві окремі позовні вимоги, зокрема: 1) визнання об’єкту будівництва спільною сумісною власністю; 2) визнання майнового права на 1/2 частину об’єкта будівництва, - при цьому сплачено судовий збір в розмірі 640 грн., тобто за одну позовну вимогу, тоді як згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового та майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Підстав застосування до позивача пільг, передбачених ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» не вбачається.

Частиною 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму працездатних осіб у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становить 1600 грн.

Частиною 1 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

В силу ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатної особи, тобто (1600х0,4=640) 640 грн.

Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір за іншу позовну вимогу в сумі 640 грн., які слід сплатити за реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Ківерц.р-ні (Ківер.р-н) 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38051994, банк отримувача ГУДКСУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача 31217206700128.

З огляду на викладене вважаю, що дану зустрічну позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. ст. 119, 121, 208, 210 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір»,

У Х В А Л И В :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання об’єкта будівництва спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину об’єкта будівництва – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків – три дні з дня отримання ухвали суду.

Якщо позивач у встановлений строк не виконає, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважатиметься неподаною з дня первісного її подання до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька