ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року № 22-а-18975/08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Ліщинського А.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу департаменту соціальної політики Луцької міської ради на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до департаменту соціальної політики Луцької міської ради, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України про зобов’язання провести нарахування та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати незаконною відмову департаменту соціальної політики Луцької міської ради у перерахунку щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язати зазначеного відповідача нарахувати і виплатити їй недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною, передбачену ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період серпень-грудень 2007 року у розмірі 1616,15 грн.
У ході судового розгляду справи Державне казначейство України, Міністерство фінансів України і Міністерство праці та соціальної політики України було залучено до участі у справі у якості співвідповідачів.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 листопада 2008 року у справі № 2-а-504/08 вказаний позов задоволено частково, визнано неправомірною відмову департаменту соціальної політики Луцької міської ради у здійсненні позивачці перерахунку щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» і вирішено стягнути з даного відповідача на користь ОСОБА_1. недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 658 грн. за період серпень-грудень 2007 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі департамент соціальної політики Луцької міської ради просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю відмовити у задоволенні вимог позивачки. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що належним чином виконав свій обов’язок перед ОСОБА_1 щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною у 2007 році. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування і органи праці та соціального захисту населення не вправі їх змінювати. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення було допущено порушення норм бюджетного законодавства України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Частково задовольняючи вимоги позивачки ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив із того, що вона як особа, яка здійснює догляд за дитиною, і відповідно до положень ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Розмір отриманої позивачкою щомісячної допомоги по догляду за дитиною у спірний період суперечить вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» і має обчислюватися виходячи із величини законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Пов’язана із цим заборгованість у розмірі 658,64 грн. підлягає стягненню на користь ОСОБА_1. саме з департаменту соціальної політики Луцької міської ради. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Безспірно встановлено, що позивачка є матір’ю, яка здійснює догляд за сином ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення трирічного віку, а тому відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років .
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За таких обставин та виходячи з позовних вимог колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1. щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 серпня до 31 грудня 2007 року включно у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років .
При цьому такий обов’язок, з урахуванням положень ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», судом першої інстанції правильно покладено саме на департамент соціальної політики Луцької міської ради.
Разом із тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з вказаного відповідача спірної заборгованості, а також визначення судом конкретного розміру щомісячної допомоги по догляду за дитиною, що підлягає виплаті позивачці.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх у конкретному розмірі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та прийняв правильне по суті судове рішення, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права, а відтак апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із зміною оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 201 п. 1, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА :
апеляційну скаргу департаменту соціальної політики Луцької міської ради задовольнити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 листопада 2008 року у справі № 2-а-504/08 змінити, виклавши її резолютивну частину у такій редакції.
Визнати протиправною відмову департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 01 серпня до 31 грудня 2007 року.
Зобов’язати департамент соціальної політики Луцької міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1. недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 01 серпня до 31 грудня 2007 року з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанова у повному обсязі складена 15 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді А.М.Ліщинський
В.В.Ніколін