Справа № 2-2820/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

02 жовтня 2009 року                 місто Маріуполь  

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:  

головуючого судді Ковтуненко В.О.,  

при секретарі Ганзюк Л.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Банк “БІГ Енергія” в особі Маріупольської філії про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу,  

В С Т А Н О В И В:  

Позивачка звернулась до суду із позовом до Маріупольської філії ВАТ Банк “БІГ Енергія” про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу в сумі 2000 доларів США та понесених нею судових витрат  В обґрунтування позовних вимог посилалась на наступні обставини.  

Між нею та банком-відповідачем 17 листопада 2008 року був укладений договір про банківський вклад (депозит) “Стандартний +” № НОМЕР_1 в іноземній валюті (далі Договір), за яким нею внесено на депозитний рахунок ВАТ „Банк „БІГ Енергія” 2000 доларів США (п. 1.1 Договору). Банк зобов’язався нарахувати та виплатити проценти по банківському вкладу із розрахунку 13,7% (тринадцять цілих сім десятих) річних в кінці строку дії договору (п. 1.3 Договору), строк дії якого встановлено з 17 листопада 2008 року по 17 лютого 2009 року (п. 1.2 Договору). Внесення грошових коштів позивачем на рахунок підтверджується квитанцією №8/6 від 17.11.2008 року.  

Як на день звернення до суду, та і на теперішній час відповідач умови договору не виконав, по закінченню строку дії договору суму вкладу та нараховані проценти не повернув позивачці, на неодноразові її звернення з проханням повернути належні їй кошти відповідав відмовою, посилаючись на скрутне фінансове становище банку.  

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі. Зазначила, що посилання Банку на призначення Постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2009 року № 134 у банку тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, як на підставу у відмові задоволення позовних вимог, не має під собою законних підстав.  

У судовому засіданні представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги визнав, не заперечував, що банком не виконані зобов’язання за договором банківського вкладу, укладеного 17 листопада 2008 року з позивачем, однак зазначив, що оскільки постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2009 року № 134 у ВАТ Банку “БІГ Енергія” призначена тимчасова адміністрація з 16 березня 2009 року по 15 березня 2010 року, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ Банку “БІГ Енергія” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16 березня 2009 року по 15 вересня 2009 року. Враховуючи, що строк виконання зобов’язання за договором з позивачкою настав до введення мораторію, то у відповідності з положеннями ст. 85 Закону України “Про банки та банківські діяльність” позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачку та представника відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 17 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та Маріупольською філією ВАТ „Банк „БІГ Енергія” був укладений договір про банківський вклад (депозит) “Стандартний +” № НОМЕР_1 в іноземній валюті (далі Договір), за яким нею внесено на депозитний рахунок ВАТ „Банк „БІГ Енергія” 2000 доларів США (п. 1.1 Договору). Банк зобов’язався нарахувати та виплатити проценти по банківському вкладу із розрахунку 13,7% (тринадцять цілих сім десятих) річних в кінці строку дії договору (п. 1.3 Договору), строк дії якого встановлено з 17 листопада 2008 року по 17 лютого 2009 року (п. 1.2 Договору). Внесення грошових коштів позивачем на рахунок підтверджується квитанцією №8/6 від 17.11.2008 року.  

Станом на день звернення позивачки до суду сума залишку банківського вкладу за договором становить 2000 доларів США.  

Відповідно до п. 2.1.5 Договору Банк зобов’язаний по закінченню строку дії Договору, а також у випадку дострокового припинення його дії, видати Вкладнику банківський вклад та сплатити проценти по ньому відповідно до умов Договору.  

Відповідно до п. 2.4.3 Договору вкладник має право отримати суму банківського вкладу та нараховані по ньому проценти згідно умов договору.  

17 лютого 2009 року позивачка письмово повідомила банк про закінчення 17 лютого 2009 року строку дії Договору та просила провести всі виплати по договору.  

Листом від 03 березня 2009 року за № 12-01, шляхом роз’яснення складної фінансової ситуації банку та пропонування позивачці подальшого нарахування процентів або розміщення коштів на новий депозит, фактично відмовив у поверненні суми вкладу.  

У відповідності з положеннями ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимоги (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).  

За положеннями ч.4 ст.1060 ЦК України якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.  

Судом встановлено, що строк дії Договору сплив 17 листопада 2009 року та позивачка у визначеній законом формі звернулась до банку з письмовою вимогою про повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу.  

Постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2009 року № 134 у ВАТ Банку “БІГ Енергія” призначена тимчасова адміністрація з 16 березня 2009 року по 15 березня 2010 року, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ Банку “БІГ Енергія” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16 березня 2009 року по 15 вересня 2009 року.  

Посилання відповідача на призначення Постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2009 року № 134 у банку тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, як на підставу невиконання договору, не має законних підстав.  

Так, за положеннями ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення глави 72 ЦК України.  

У відповідності з вимогами ст. 1074 ЦК України (глава 72) обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.  

Таким чином, спір повинен бути вирішений не на підставі підзаконних актів держави, таких як  постанови Правління НБУ, а на підставі Цивільного кодексу України, який має пріоритет над вищезгаданими підзаконними актами.  

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Оскільки позивачем вклад був розміщений у іноземній валюті, повернений вкладнику він повинен бути також у цій валюті.      

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення коштів банківського вкладу у сумі 2000 доларів США підлягають задоволенню.  

Позивачкою документально підвернені витрати, понесені нею на правову допомогу у сумі 300 гривень.  

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Таким чином з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею судові витрати: державне мито у сумі 154 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень та витрати на правову допомогу у сумі 300 гривень.  

На підставі ст. ст. 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України, ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212, 214-215, 218, ЦПК України, суд,  

В И Р І Ш И В:  

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Банк “БІГ Енергія” в особі Маріупольської філії про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу - задовольнити.  

Стягнути з Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства “Банк “БІГ Енергія” (м. Маріуполь, пр. Будівельників, 141, МФО 335300, ЄДРПОУ 24161819) на користь ОСОБА_1, за договором про банківський вклад (депозит) “Стандартний +” № НОМЕР_1 від 17.11.2008 р. суму банківського вкладу у розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США.  

Стягнути з Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства “Банк “БІГ Енергія” на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати: судовий збір у розмірі 154 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень,  витрати на правову допомогу у сумі 300 гривень, а всього 484 гривень.  

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка має бути подана до Жовтневого районного суду міста Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

Суддя