РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/9715/16-ц

Провадження № 2/643/760/17

21.04.2017 р.                                                                                                              м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді - Сиротникова Р.Є.

За участю секретаря Новакової Т.С.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням наступних уточнень, просив стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальні збитки у сумі 26044,80 грн. та судові витрати, яких вона зазнала у зв’язку з пошкодженням автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді.

В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що 08.05.2016 року о 18-00 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на 506 км. + 340 м. автодороги Київ-Харків-Довжанський зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_3

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 22.06.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди, та притягнуто до адміністративної відповідальності, на нього накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн., постанова набрала законної сили 05.07.2016 року.

Згідно із замовленням-нарядом № ЗиФ-810574 від 22.07.2016 року, складеним 29.06.2016 року загальна вартість ремонту та деталей склала 70942,50 грн., та із замовленням-нарядом № ЗиФ-817273 від 29.07.2016 року складеним 29.07.2016 року вартість деталей та роботи склала 1950,02 грн.

Позивач, та представник позивача, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні, посилаючись на вищевикладені обставини, позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав позовні вимоги необґрунтованими і не підтвердженими належними доказами, просив відмовити у позові в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 22.06.2016 року, копія якої є в матеріалах справи, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн., постанова набрала законної сили 05.07.2016 року.

З повідомлення за підписом головного експерту відділу регламентних виплат Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_4, вбачається що за рішенням департаменту внутрішнього страхування, Моторно транспортного страхового бюро України від 22.09.2016 року № 3/1-05/24951, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля НОМЕР_2, яка мала місце 08.05.2016 року, ОСОБА_3 відшкодовано шкоду, згідно пункту 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 46847,72 грн.

З наявної в матеріалах справи довідки №91328471 від 19.09.2016 року про дорожньо-транспортну пригоду, вбачається, що пункт бланку вказаної довідки - «зовнішнім оглядом установлено, що автомобіль отримав такі механічні пошкодження» - не заповнено.

Таким чином, жодних об’єктивних даних, які б дозволили суду зробити висновки щодо наявності механічних пошкоджень автомобіля позивача, виникнення цих пошкоджень саме внаслідок події ДТП, матеріали цивільної справи не містять.

Згідно з ч.3 ст. 10 ЦПК України та ч.1,4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно із статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Статтею 1188 ч.1 п.1 ЦК України встановлено, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом також встановлено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодувало ОСОБА_3 шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.05.2016 року, у розмірі 46847,72 грн.

Крім того, оскільки наявна інформація про проведення страхової виплати Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь ОСОБА_1 в розмірі 46847,72 грн., тобто в розмірі меншому, ніж встановлено п.9.2 ст. 9 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з чого можна зробити висновки, - що саме такий розмір збитків, завданих позивачеві внаслідок ДТП, був встановлений відповідальним органом (особою) МТСБУ.

Суд, відповідно до положень ст. 10 ЦПК України, сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснював особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджував про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Не зважаючи на це, позивачем, всупереч положень ч.3 ст. 10 ЦПК України, не доведено ті обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог та заперечень.

Від початку розгляду справи, а саме з 08.08.2016 року позивачем, та його представником, не заявлено жодних клопотань - про витребування доказів, призначення авто-товарознавчих експертиз, тощо, що, у свою чергу, дозволило б суду встановити розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, та, відповідно, - стягненню з відповідача.

За наведених обставин суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди слід відмовити в повному обсязі в зв’язку із недоведеністю.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним відмовити позивачу у стягненні з відповідача на її користь судових витрат, понесених останньою при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23,1166,1167,1187,1188 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,58,59,209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Суддя Р.Є. Сиротников