КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/90/17

Провадження № 2/552/423/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2017року Київський районний суд м. Полтави в складі судді Миронець О.К., за участі секретаря судового засідання – Ваніної Ю.А., представника відповідача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів

                                                                ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.01.2014 року ОСОБА_3 запропонувала йому придбати у неї нову побутову техніку на загальну суму 10 600 грн. В той же день він передав зазначену суму коштів відповідачу, на підтвердження чого вона передала йому відповідну розписку. Також 08.01.2014 року з метою забезпечення техніки трирічною гарантією через платіжний термінал TS207133 у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» на вул. Межигірській, 17 в м. Києві він сплатив ОСОБА_3 на її картковий рахунок 5211537304428860 в ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 700 грн. Незважаючи на здійснену попередню оплату в загальному розмірі 11600 грн. побутова техніка так і не була йому передана. Тому, позивач звернувся з відповідним позовом до суду та просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 56619,79 грн. з яких:11300 грн. – основна сума боргу, 1004 грн.-3 % річних за період прострочення, 11 173,93 грн.- інфляційне збільшення суми боргу, 6001,31 грн.- проценти за користування грошовими коштами, 27140,55 грн.-збитки.

В судове засідання позивач не з’явився, попередньо надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та просив суд відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що відповідача ОСОБА_3 було введену в оману її знайомим ОСОБА_4, який зобов’язувався продати побутову техніку ОСОБА_2, але на день розгляду справи кошти не повернув та техніку не поставив.

          Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

     В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми, що регламентовано ч. 2 ст. 1047 ЦК України.

     Судом встановлено, що відповідно до розписки від 03.01.2014 року, ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 в рахунок придбання ним побутової техніки кошти в сумі 10 600 грн., отже між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникли зобов’язання.

Крім того, позивач перерахував на картку ОСОБА_3 700 гривень.

Відповідач ОСОБА_3 свої зобов’язання перед ОСОБА_2 не виконала, отже

виходячи з вищевикладеного суд важає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 11300 грн. суму боргу.

     Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 640 грн. судового збору, які ним сплачені при подачі позову.

Також судом встановлено, що відповідно до постанови від 19.10.2015 року слідчого Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області закрито кримінальне провадження за ознаками злочинів передбачених ч.3 ст.190 КК України, ч.2 ст.190,ч.1 ст.190 КК України за відсутністю ознак складу злочину.

З даної постанови вбачається, що 15.04.2014 року до прокуратури Полтавської області надійшла заява ОСОБА_3 про те, що невідома особа, яка представилась ОСОБА_4 в період часу з 03.01.2014 року по 08.01.2014 року під приводом продажу побутової техніки через ОСОБА_3 заволоділа грошовими коштами ряду осіб на загальну суму 155 000 гривень.

Крім того, в даній постанові зазначено, що між ОСОБА_3 та особами, які звернулись із заявами про злочин, в тому числі ОСОБА_2 склались цивільно - правові відносини. Особу, яка назвалась ОСОБА_4 встановити не вдалось.

Позивач ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_3 3 % річних, інфляційне збільшення суми боргу, проценти за користування грошовими коштами та збитки (упущена вигода) на суму 45319,79 гривень.

Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Згідно зі ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Судом встановлено, що зобов’язання відповідачем не виконано з тих підстав, що по її заяві проводилось досудове слідство Октябрським РВ ПМУ УМВС. Згідно протоколу допиту свідка від 12.05.2014 року вбачається, що допитана в якості свідка ОСОБА_3 будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання повідомила, що в 2013 році вона познайомилась з хлопцем, який назвався ОСОБА_4. Пізніше вона стала разом з ним проживати. ОСОБА_4 пропонував її знайомим придбати дешево побутову техніку, але гроші отримувала вона особисто та передавала ОСОБА_4. Ні побутової техніки, ні грошей ОСОБА_4 не повернув.

Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог на суму 45319,79 гривень щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання зобов’язань.

Керуючись ст. 1046 ЦК України, ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

                                                          ВИРІШИВ:

     Позов ОСОБА_2 задовольнити частково. 

    Стягнути з ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер не встановлено на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 11300 гривень, 640 гривень судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

     Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя ОСОБА_5