справа № 2-А-436/09/1107
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 жовтня 2009 року Знам’янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі : головуючої - судді Павловської І.А.,
при секретарі Чукановій О.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Знам'янка Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Знам’янського ВДАІ ОСОБА_2 про скасування постанови ВА №126813 по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом де просить скасувати постанову серії ВА №126813 від 9 липня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену відповідачем стосовно нього, як незаконну, а провадження у справі закрити.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 21 березня 2009 року працює на посаді головного інженера Знам’янського міського виробничого управління водоканалізаційного господарства.
Інспектором ОДР Знам’янського ВДАІ ОСОБА_3 9 липня 2009 року складено протокол серії АБ № 210652 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП. На підставі даного протоколу того ж дня, начальник Знам’янського ВДАІ ОСОБА_4 постановою ВА 1268813 визнав його винним у скоєні зазначеного адміністративного правопорушення і наклав стягнення у виді штрафу у розмірі 680 гривень. При цьому своє рішення відповідач мотивував тим, що він порушив нормативи щодо обладнання на вулицях місця провадження робіт.
Вважає зазначену постанову незаконною, оскільки 2 липня 2009 року Знам’янському міському виробничому управлінню водоканалізаційного господарства стало відомо про аварійну ситуацію (порив), що виникла по вулиці Дмитрівська міста Знам’янка Кіровоградської області. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», аварією вважається пошкодження інженерних мереж обладнання або конструктивних елементів споруд, що виникло з техногенних або природних причин, які перешкоджають їх подальшій експлуатації. При виїзді аварійної бригади на місце аварії встановлено, що порив стався біля приватного будинку №72 по вулиці Дмитрівська міста Знам’янка.
Зазначив, що відновлювальні роботи виконувалися на зеленій зоні, на відстані більше трьох метрів від проїжджої частини дороги, і відповідно до СНиП правил ІІІ-4-80 робітниками аварійно-відновлювальних робіт виконані усі заходи попередження про провадження робіт, з боку тротуару і місця аварії.
Після усунення аварії на інженерній мережі АВ, робітниками вжиті усі заходи по усуненню наслідків пориву.
На підставі викладеного вище, вважає що робітниками Знам’янського міського виробничого управлінням водоканалізаційного господарства не порушено п 1.5 Правил дорожнього руху, оскільки ними не створювалась небезпека дорожнього руху на проїзній частині, яка могла б привести до негативних наслідків та не порушено нормативи, щодо обладнання на вулицях місця провадження робіт.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив позов задовольнити, скасувавши незаконну постанову.
Відповідач у судове засідання не з‘явився, причин неявки суду не повідомив, але у матеріалах справи знаходиться повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ОСОБА_4 у встановленому законом порядку повідомлено про час і місце розгляду справи.
Вислухавши пояснення позивача, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково за таких обставин.
Відповідно до п. 4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача — суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача ОСОБА_4 , а саме постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії, що підтверджено п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 6 березня 2008 року.
Стосовно ОСОБА_1 посадовою особою відповідачем на підставі і у межах повноважень та у спосіб, передбачений КУпАП 3 травня 2009 року складено протокол серії АБ № 210652 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 140 КУпАП, а саме порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах місць провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само не усунення після закінчення робіт перешкод і не приведення автомобільної дороги у стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів. Так, вказано, що позивач, 9 липня 2009 року о 9 годині 40 хвилин порушив нормативи щодо обладнання на вулицях місця провадження робіт, а саме біля будинку АДРЕСА_1 чим порушив п.1.5 Правил дорожнього руху України. На підставі зазначеного протоколу винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ВА №126813, якою на позивача накладено штраф у розмірі 680 гривень.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме, чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до п.1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Перед прийняттям постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази на підтвердження наявність складу правопорушення, але таких доказів постанова не містить. Більш того у ній не зазначені підстави притягнення до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП саме позивача.
Крім того, під час винесення постанови ОСОБА_4 не враховано, що протокол, на підставі якого вона винесена, не містить відомостей, щодо свідків, у присутності яких мав би складатися.
Окрім цього, позивачем надано ордер на виконання земляних робіт у місті Знам‘янка, відповідно до якого 2 липня 2009 року зазначені роботи дійсно проводились Знам‘янським міським виробничим управлінням водоканалізаційного господарства. При цьому, ОСОБА_1 зауважив, що працівниками підприємства своєчасно вжиті усі необхідні заходи попередження, а саме місце робіт обладнане огороджувальними та направляючими засобами.
Дані обставини свідчать про передчасність та незаконність винесення постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів того, що дійсно позивач порушив п.1.5 Правил дорожнього руху України відповідачем у судове засідання не надано, крім того доводи позивача, щодо обладнання провадження робіт відповідно до нормативів, не спростовані.
За таких обставин справи суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Із позову вбачається, що ОСОБА_1 вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною, такою, що суперечить вимогам КУпАП, хоча і не просить визнати її такою. Однак суд, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки в даному випадку це потрібно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та визнає постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною.
Вимога позивача в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, оскільки справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.140 КУпАП не підвідомча суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову ВА №126813 від 9 липня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.140 КУпАП визнати протиправною та скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня складення її в повному обсязі і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Знам’янського міськрайонного суду
Кіровоградської області І.А. Павловська