Справа №2-а-988/2009 рік
ПОСТАНОВА
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2009 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
Головуючого суддi- Андрусіва І.М.,
З участю секретаря судового засідання – Литвинюк І.М.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі, про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни,
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду, стягнути з відповідача недоплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року в сумі 4670,28 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що вона народилась 14.07.1943 року .У відповідності до вимог ст.1 Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року "Про соціальний захист дітей війни ", являється дитиною війни. З першого січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006 - 2009 роках їй така допомога не виплачувалась.
Про факт порушення її прав їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року, а також у засобах масової інформації, а тому вважає, що строк для звернення до суду нею пропущено з поважних причин.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зіславшись на вищевикладені обставини.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності та заперечення, в якому пояснив, що управління ПФ України в Долинському районі не виплачувало дітям війни передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у зв’язку з відсутністю коштів у Пенсійному фонді та відсутністю програмного забезпечення, яке б давало можливість проводити відповідні нарахування. Крім цього, визначення мінімального розміру пенсії за віком, згідно якого позивачка проводить свої розрахунки, визначено лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. І таким чином зазначене визначення мінімального розміру пенсії за віком до обчислення підвищень згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуватись не може.
При визначенні розміру підвищення управління керувалося чинним законодавством, в тому числі Законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік», «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». У 2008 році позивачка отримувала підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі, встановленому для учасників війни.
Крім того, законом встановлений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення даного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З рішеннями Конституційного суду, на які посилається позивачка, вона була ознайомлена ще у 2007 році. Так як сама стверджує, що про порушення своїх прав вона дізналась після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, а саме після опублікування рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 в офіційному періодичному виданні "Віснику Конституційного Суду України", а до суду з даним позовом звернулася уже після спливу строку позовної давності. Просив відмовити в задоволені позову в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Суд вирішуючи справу на підставі наявних у ній доказів, приходить до висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення з врахуванням наступних підстав.
Згідно ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов’язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-УІ від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Таким чином з 01.01.2008 року положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були викладені в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Отже, з 22.05.2008 року відновила свою дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, в якій було зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується відтиском штампа «Дитина війни» за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА у паспорті серії СС 990383 від 29.11.2000 року, виданого Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється дитиною війни, а тому на неї поширюються дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.5).
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В позовній заяві позивачка зазначила, що про порушення її прав, їй стало відомо після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року та після висвітлення зазначених подій у пресі та засобах масової інформації, однак з адміністративним позовом до суду вона звернулася 25.08.2009 року , після пропуску річного строку звернення до адміністративного суду та не навела поважних причин його пропуску. Одночасно на факт пропущення позивачкою вказаного строку вказує відповідач як на підставу для відмови у задоволенні позову.
Приймаючи до уваги, що позивачкою не представлено жодного доказу про поважність причин пропущення строку звернення до суду за період з 01.01.2006 року по 26.05.2009 року, враховуючи, що судом не встановлено, що зазначений строк порушений позивачкою з поважних причин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення строку для звернення до суду за захистом своїх прав , задоволенню не підлягають.
Позовна вимога в частині стягнення невиплаченого підвищення до пенсії у твердій грошовій сумі не підлягає до задоволення, оскільки суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити позивачці підвищення до пенсії як дитині війни, а нарахування буде проводити відповідач при виконанні рішення суду. Оскільки управління Пенсійного фонду України в Долинському районі проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов’язку вчинити дії, пов’язані з перерахунком підвищення до пенсії дитині війни, суд не може здійснювати розрахунок суми підвищення до пенсії позивачки, оскільки це є компетенцією відповідача, а може зобов’язати його вчинити дії щодо перерахунку підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки позивачці надано статус дитини війни, вона має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». В судовому засіданні встановлено, що у 2008 році відповідач виплачував позивачці підвищення до пенсії у розмірі, визначеному Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Після винесення рішення Конституційним судом України від 22.05.2009 року, яким були визнані неконституційними окремі норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема щодо розміру підвищення до пенсії дітям війни, та відновлено дію ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни» у попередній редакції, відповідач продовжував виплату підвищення у тому ж самому розмірі. А тому, враховуючи наслідки застосування пропуску строку для звернення до суду за період з 01.01.2006 року по 26.05.2009 року, суд вважає за необхідне зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити позивачці підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року, з дня прийняття рішення Конституційного Суду України, позов задоволити частково.
На підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, п. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, керуючись ст.ст. 11, 71, 99, 100, 161-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, задоволити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року.
В задоволенні іншої позовної вимоги відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня оголошення постанови, а у разі складання постанови у повному обсязі – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.
Суддя: