ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 вересня 2009 року                                                                                            №1299/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого – Стародуба О.П.,

                суддів – Шавеля Р.М., Пліша М.А.,

                при секретарі судового засідання – Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2008р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про виплату передбаченого статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення пенсії як дитині війни за 2006-2007 роки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2008р. позов задоволено частково в межах виплатити позивачу підвищення пенсії як дитині війни за період жовтень-грудень 2007 року в розмірі 311,95 грн.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не передбачено, який саме орган та з яких коштів повинен здійснювати виплату підвищення пенсії дітям війни, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. Вимоги щодо підвищення пенсії за 2007 рік задоволено, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України», якими було зупинено підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди, визнані неконституційними і втратили чинність з 09.07.2007р. – часу ухвалення відповідного рішення Конституційного суду України. Позовні вимоги задоволено в межах річного строку звернення з адміністративним позовом до суду.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванні та виплаті пенсій в Україні покладені саме на органи Пенсійного фонду, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до положень статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін, виключивши із резолютивної частини суму підвищення пенсії, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу, оскільки її розмір визначено законом та зазначивши конкретні періоди такої виплати.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському  районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2008р. по справі №2а-5196/08 – без змін, уточнивши резолютивну частину щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити Тітко Василю Михайловичу щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 24.10.2007р. по 31.12.2007р. з врахуванням сум, які були виплачені.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                  О.П. СТАРОДУБ

СУДДІ:                                                                                                             Р.М. ШАВЕЛЬ

                                                                                                                            М.А. ПЛІШ